Презентація на тему:
9 травня. День Перемоги. Цей день у серці назавжди

9 травня. День Перемоги. Цей день у серці назавжди. Весна іде, і переможним кроком В тюльпановому вічному вогні Йде травень крізь хвилини, дні і роки, Несе нащадкам спогади свої.

День Перемоги Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашиської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

Вставай страна огромная… Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля: Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля. Рвали снаряди їй груди, Всюди гриміла війна, Падали скошені люди - Їх не щадила війна.

Пам’ять людська – безмежна. Листи з війни – їх важко навіть зараз читати…

Ми пам’ятаємо Під свистом куль ішли до цілі І вибух бомб, снарядів дзвін Їм додавали сил у полі І далі йшов з вогнем загін.

Жди меня…

Дорогами війни… Нехай поетів родить не війна, Нехай черпають фарби тільки з миру, Кохання, барви квітів і весна Натхненням напувають їхню ліру.

Із року в рік часопис віддаляє Своїх нащадків далі від війни. Та травень знову й знову нагадає, Як із життя ішли його сини.

Хай же змилостивиться над нами доля, Хай усе майбутнє без війни, Щоб не з фронту, а з роботи , з поля Тата виглядали всі сини.

Ніхто не забутий; на попіл ніхто не згорів; Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. І доки є пам’ять в людей і живуть матері, Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Досі не відомі долі людей..

Листи з війни

Пам’ятаємо… Їх прийняла війна,лишивши списки Загиблих у праведнім бою, Застигли в тузі обеліски, В гранітнім каміннім строю.

Пам’ятайте, друзі… Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку, Тих, хто повернувся і поліг в боях. І вклонімось всі ми низько до землі їм, Квітами устелимо їх тернистий шлях.

Пам’ятаємо… Героїв мало вже лишилось - Покрила скроні сивина, А щастя у серцях з’явилось, Лише в душі гримить війна. На грудях ордени, медалі В строю їх чутно тихий дзвін. Нам ветерани спасли долі За це їм наш низький уклін.

Буяють мирно квіти на могилах До сонця красного метелики летять А ті, кому війна зламала крила, Священним вічним сном в могилах сплять.

Люди, пам’ятайте! Смак незабутній перемоги Лунає досі у серцях Блиск переможної дороги Дарує радість у роках.

Вічна слава героям!!!

Ніхто не забутий…