Презентація на тему:
Свято українського слова

Свято українського слова

Від рідного слова ти сил набирайся, Ніколи й ніде ти його не цурайся.

Усний журнал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Мета проекту: вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія; розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; ознайомити з історією їх життя; розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови; подати відомості про великого мецената Петра Яцика; познайомити учнів з історією виникнення письма; з’ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов; виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських учителів, інтерес до вивчення мов.

Мова-це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров - умре нація... Юліан Дзерович

9 листопада - День української писемності та мови - Здрастуй, Слово, Українська Мово! Здрастуй на межі тисячоліть! Квітни калиново й барвінково, Запашна вічнозелена віть!.. - Слово – брила, слово – крила, диво, У незнане зоряне політ. Через мову щиро і правдиво Одкривається нам білий світ… Дмитро Білоус

«Історія — скарбниця наших діянь, свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє»,— говорив один з наймудріших серед письменників, іспанець Сервантес.

З історії виникнення української писемності

БОЛГАРІЯ 865 РІК - ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА ІХ - Х СТ. - ЦЕНТР СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ (ВИКОРИСТАННЯ СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ МОВИ)

Знахідки писемності

Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник і учений Чорногорець Храбр (Х ст.) у книзі „Сказання про письмена” розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший етап – коли ще слов’яни були язичниками, і читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими та грецькими письменами. Але це письмо не було пристосоване до слов’янської мови. Етапи розвитку слов'янського письма

Прямим попередником слов'янської мови - є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян - братами Кирилом і Мефодієм

Кирило та Мефодій - слов'янські вчителі та просвітителі …А літери, як неба зорі, Являють щастя нам удень. Увечері ти бачиш долю, Мрійливий затишок пісень. Як добре, земле українська, Що кращії твої сини Плекають мову славнозвісну На творчій, ясній глибині… Славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг…

Кирило (Костянтин) Мефодій ( 827 р.- 14 лютого 896 р.) ( 815 р. - 6 квітня 885 р.) Філософ і просвітитель, знавець багатьох мов (латинська, арабська, староєврейська та інші), талановитий філолог, бібліотекар у патріаршій бібліотеці, перед смертю постригся у ченці... Просвітитель і перекладач, управитель однієї слов’янської провінції у Візантії, прийняв рішення стати монахом і вів усамітнений спосіб життя… Кирило - "творець слов'янського письма"

Два різновиди слов'янських писемних знаків …Тепер ти вільна, рідна мово. Писемність гучно розцвіла, Все більше ніжності, любові На наші довгії літа. Розмова, думка, голос тихий, Цікавий погляд дуже милий. Тримайся мужності, вивчай, Вдивись в лексичний водограй…

Два різновиди писемних знаків Кирилиця Глаголиця

Рукописи Х - ХІ століття були написані двома різними абетками... Київські листки, написані глаголицею Палімпсести Остромирове Євангеліє (1057 р.) (написане кирилицею)

Етапи кириличного алфавіту Устав Напівустав Скоропис ХVІ ст. - поява друкарства і друкованого алфавіту на основі напівуставу.

Перша друкована книга „Апостол” – Москва, 1564 рік. В Україні – у Львові в 1574 році друкарем Іваном Федоровим.

Пам’ятник Несторові Літописцю у сквері біля Києво-Печерської лаври Скульптура Антокольського з Київського музею російського мистецтва 9 листопада православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця „Нестор-литописец подобием сед, брада не раздвоилась, на плечах клобук, в правой руке перо, а в левой – чётки…”.

- 1040 – 1056 роки – народився в м. Києві, мабуть, в багатій родині, тому що був освіченим, знав іноземні мови. - В 17 років – був прийнятий до Печерського монастиря послушником, маючи намір стати монахом і присвятити своє життя служінню Богу. - Витримав обов’язкове трирічне випробування і був удостоєний дияконського сану. Займався улюбленою справою – книжним навчанням. Написав „Житіє Феодосія Печерського”, „Чтєніє про Бориса і Гліба”. 1097 рік – вирушив у подорож по монастирях: збирав матеріал для написання літописного звіту. 1110 – 1113 роки – взявся за написання літопису для нащадків. Результатом 20-річної праці став літопис „Повість минулих літ”. Хронологія життя:

Нестор Літописець - батько української історії та словесності Хто не знає свого минулого, Той не вартий майбутнього. Хто не відає про славу своїх предків, Той сам не вартий пошани… Максим Рильський Мудрі вислови Нестора Літописця: Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, - це джерела мудрості. Книги – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони – узда для тіла й душі. З книжних слів набираємося мудрості й стриманості. Той, хто читає книги, бесідує з Богом, або святими мужами.

Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов'янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави.

Дві теорії виникнення української мови Формування і розвиток кожної з трьох слов’янських мов (української, російської, білоруської) окремо, незалежно одна від одної Формування і розвиток українського етносу і української мови самостійно та незалежно після розпаду праслов’янської мовної спільності

Х-ХІ століття - спільна писемна мова - старослов'янська. Три групи слов'янських мов Східна Західна Південна Російська Білоруська Українська І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. И меня в семье великой, В семье вольной, новой, Не забудьте – помяните Добрым тихим словом. І мяне в сям’ї вялікай, Сям’ї вольной, новай Памянуць вы не забудзьце Нязлым ціхім словам.

СПІВІСНУВАННЯ ДВОХ МОВ Давньоруська Старослов'янська Вживалася переважно в церковній сфері… Вживалася для укладання державно-юридичних законів („Руська правда”), велися ділові документи й писалися художні твори („Слово о полку Ігоревім”)…

VI – IX ст. – початок формування мови української народності. XIII – XIV ст. – унормування загальнонародної української мови. XVIII – XIX ст. – формування нової української мови. Українська мова поєднувала в собі елементи: Давньоруської писемної мови; Українсько-білоруської; Слов’яно-української; Староукраїнської (“простої мови”); Церковнослов’янської. Початок формування української мови: