Презентація на тему:
Для вас відкриті наші душі і серця... (День інвалідів)

1992 року Генеральна асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Близько 10 % населення світу, або 650 мільйонів людей, - інваліди. Люди часто не знають, як багато людей у світі мають інвалідність або якісь порушення і з якими проблемами вони стикаються.

Інвалідність – це термін, що об’єднує різні порушення, обмеження активності і можливої участі в житті суспільства. Порушення – це проблеми, що виникають у функціях або структурах організму; обмеження активності – це труднощі, які відчуває людина при виконанні будь-яких завдань або дій.

                 13 грудня 2006 року була прийнята Конвенція ООН про права інвалідів  . Вона являє собою перший договір в області прав людини ХХІ ст.      

В Україні на державному рівні цей день відзначається з 1993 року, коли Указом Президента України було встановлено його проведення. Знаковим для нашої країни стало підписання у вересні 2008 року Президентом України документів про приєднання України до Конвенції ООН про права інвалідів.

  Милосердя — щиросердність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукуватися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття стосовно сироти, інваліда, тяжкохворої людини, людини похилого віку, людини, яка потрапила в біду.

Сиджу в колясці, так собі сиджу. Проходять люди, поглядають косо. А що я їм у відповідь скажу? Для них мій голос зовсім безголосий. Усі здорові, ну а я – такий. Інакше жити між людей не можу. Але мій дух незламний і палкий – У ньому сила невичерпна, Божа. Ніхто не знає, що в моїй душі. Ідуть, минають, поглядають косо. Не доброту від вас я залишив, А біль, який зневірою голосить. Хтось кине гривню, щоби я не вмер. А хтось копійку тицьне мені в зуби. Такий народець "добрий" є тепер: Не дасть померти, але словом згубить. Та я із тих, що гніву не несуть, Навіть тоді,коли життя не вдасться. І попри всю зухвалу мою суть, Пишу відверто: "Я – поет в колясці!“ (Ю.Тітов "Поет в колясці")

Загальні правила етикету при спілкуванні з інвалідами Під час розмови з інвалідом, звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого або сурдоперекладача, які присутні при розмові. Якщо ви знайомитесь з інвалідом, цілком природно потиснути йому руку: навіть тим, кому важко рухати рукою або хто користується протезом. Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або не бачить зовсім, обов’язково називайте себе і тих людей, які прийшли з вами. Якщо у вас відбувається спільна розмова в групі, не забувайте пояснити, до кого в даний момент ви звертаєтеся, і назвати себе. Якщо ви пропонуєте допомогу, чекайте, поки її приймуть, а потім запитайте, що і як робити. При розмові з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не поправляйте її і не закінчуйте думки замість неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що саме ви зрозуміли, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам - зрозуміти її. Коли ви розмовляєте з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.

Мы – с вами! Жизнь всегда прекрасна, И каждый чем – то одарён. Пусть будет только радость властна, И свет надежд не побеждён. В водовороте всех событий, На самом тяжком рубеже, Надейтесь, веруйте, творите, Как заповедано душе.