Презентація на тему:
9 травня

9 травня- це всенародне свято.Солдати воювали, а жінки ростили дітей - майбутнє країни. Загальними зусиллями була досягнута перемога над ворогом! Цього року наш народ відмічає 67-річчя Великої Перемоги.

Немає сім'ї, яку війна обійшла стороною. Цього дня згадують тих, хто залишився на полях битв, тих, хто після війни налагоджував мирне життя.

А ще вітають тих воїнів Великої Вітчизняної Війни, які живуть сьогодні.

У цей Великий день прийнято бувати на могилах загиблих воїнів, покладати вінки, живі квіти тим, хто не повернувся з війни.

ДАВАЙТЕ ВШАНУЄМО ПАМ'ЯТЬ УСІХ ЗАГИБЛИХ ЗА БАТЬКІВЩИНУ ХВИЛИНОЮ МОВЧАННЯ.

Все далі в минуле відходять роки страшної війни. Але подвиг людей, що встали на захист Вітчизни, вічно житиме в пам'яті нашого народу.

Щорічно 9 травня влаштовують парад військових з нагоди свята Перемоги.

По всій країні чутні залпи святкового салюту на честь тих, хто бився за Батьківщину.

Вірші присвячені Дню перемоги 1. День Перемоги 2. Ще тоді нас не було на світі 3. Помните! Через века, через года 5. Стоїть обеліск… 6. Солдат 7. Давно закончилась война. 8. Ветеранам 9. Нехай буде мир

День Перемоги! День Перемоги! Іде по країні весна. Дев’ятого травня! Дев’ятого травня! Війна закінчилась страшна.

Ще тоді нас не було на світі Коли гримів салют із краю в край. Солдати, подарували ви планеті Великий Травень, переможний Травень! Ще тоді нас не було на світі, Коли у військовій бурі вогневій, Долю вирішуючи майбутніх століть, Ви бій вели, священний бій!

Ще тоді нас не було на світі, Коли з Перемогою ви додому прийшли. Солдати Травня, слава вам навіки Від усієї землі, від усієї землі! Дякуємо, солдати, вас За життя, за дитинство і весну, За тишу, За мирний будинок, За мир, в якому ми живемо! (М. Владимов)

Помните! Через века, через года,- помните! О тех, кто уже не придет никогда,- помните! Не плачьте! В горле сдержите стоны, горькие стоны. Памяти павших будьте достойны! Вечно достойны! Хлебом и песней, мечтой и стихами, жизнью просторной, Каждой секундой, каждым дыханьем будьте достойны!

Люди! Покуда сердца стучатся,- помните! Какою ценой завоевано счастье,- пожалуйста, помните! Песню свою отправляя в полет,- помните! О тех, кто уже никогда не споет,- помните! Детям своим расскажите о них, чтоб запомнили! Детям детей расскажите о них, чтобы тоже запомнили!

Во все времена бессмертной Земли помните! К мерцающим звездам ведя корабли,- о погибших помните! Встречайте трепетную весну, люди Земли. Убейте войну, прокляните войну, люди Земли! Мечту пронесите через года и жизнью наполните!.. Но о тех, кто уже не придет никогда,- заклинаю,- помните! (Р.Рождественский)

„Вічна слава солдату – герою і солдатові без нагород, хто загинув хоробро у бою, захищаючи рідний народ”, „І хай як далеко від дому бійця не сховала зима, солдатів нема невідомих, батьків невідомих нема”, „За цвіт життя завдячує народ полеглим і посивілим солдатам”.

Стоїть обеліск, і на нім імена, Які вкарбувала священна війна. Стоїть обеліск над печаллю могил, Бійців з Придніпров’я і з галицьких сіл. Стоїть обеліск, в нім скорбота німа. Що в селах Вкраїни синів тих нема. Вони тут не сіють, вони тут не жнуть, Лиш вогники-квіти їм люди кладуть. Лиш сльози вмивають синів імена, Що їх із собою забрала війна, Що їхні серця дуже довгі літа Земля українська в собі пригорта.

«Солдат» О. Довгий Упав солдат в бою нерівнім На трав настелені мости... Та поклялися друзі вірні До Перемоги з ним прийти. Й таки прийшли. О тій годині, Коли настав кінець війни, Він розписався у Берліні Своїм багнетом на стіні. Коли ж додому повертали, Звільнивши од напруги світ, До праці вірні друзі стали, А він підвівся на граніт. Підвівсь і став як образ слави О тих, що ніч перемогли, Щоб діти вільної держави Рівнятися на них могли. - Що б ви побажали людям усього світу в переддень великого свята – Дня Перемоги?

Давно закончилась война, Давно с войны пришли солдаты. И на груди их ордена Горят, как памятные даты, — За Брест, Москву, за Сталинград И за блокаду Ленинграда, За Керчь, Одессу и Белград, За все осколки от снарядов. А по ночам вам до сих пор Бои под Бугом где-то снятся, И "мессеры" строчат в упор, И из ложбинки не подняться. Зовет в атаку лейтенант, Но тут же падает, сраженный…

Книги віршів Черкаського поета, учасника бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, воїна-інтернаціоналіста, кавалера шести орденів та двадцяти двох медалей, полковника у відставці Синьова Василя Григоровича заслуговують на увагу читачів за глибину та широту почуттів, тонкий ліризм, музичність та акварельну м’якість словесного малюнка. За національністю Василь Григорович росіянин, але другою Батьківщиною йому стала Україна. Любов до неї, її народу, історії та культури надихають його на написання віршів. Видані книги: «Идут года», «Память души», «Я рязанец по крови», «Днепровские волны», «Нам нельзя забывать». Готується до видання шоста книга. Сьогодні поет вітає ветеранів Великої Вітчизняної війни та всіх черкащан зі святом Перемоги та дарує свій вірш. Нет ничего дороже в жизни, Чем этот малый бугорок – Святая пядь моей Отчизны, Ступенька на ее порог. Рад тому, что расцветает На нем душистая сирень, Но в памяти опять всплывает Давно минувшей битвы день. Здесь был я ранен. В этом поле Впиталась в землю кровь моя, Не потому ль люблю до боли Тебя, родимая земля ?!

Є багато важливих слів на світі - Мама, Батьківщина, щастя. А є ще важливе слово - МИР! ВЕТЕРАНАМ Уже минули ті часи, Коли гула війна. З усіх країн почуєш ти: «Ура! Ура! Ура!» Лиш за свободу Ви боролись, За це ми дякуємо Вам. Що в час важкий і в час негоди Життя Ви врятували нам. Можливо, ми не розумієм Крізь, що вам довелось пройти, Але ми зберегти зумієм Той мир, що нам ви принесли.

МИР - це Земля, МИР - це люди, МИР - це діти. МИР - це спокійне і радісне життя. Немає війни, немає горя і сліз. МИР потрібний усім!

Мир буде тоді, коли усі люди на нашій планеті дружитимуть. Нехай війна, як сон мине, Із пам'яті піде у вись, Нехай лиш радість, сміх живе І усмішка панує скрізь!

Нехай небо буде блакитним, Нехай в небі не клубочиться дим, Нехай гармати грізні мовчать І кулемети не строчать, Щоб жили люди та міста... Мир потрібний на землі завжди! (Н. Найденова)