Презентація на тему:
Георгій Іванович Нарбут (*25 лютого (9 березня) 1886, Нарбутівка — †23 травня 1920, Київ)

Гео ргій Іва нович На рбут (*25 лютого (9 березня) 1886, Нарбутівка — †23 травня 1920, Київ)

Одна із перших робіт майстра: ілюстрація до поеми “Пісня про Роланда” (1903 р.)

Перший успіх прийшов до молодого художника після оформлення серії дитячих книжечок, створених по замовленню відомого видавця І.Кнебеля (1910 р.)

У 1911 – 1912 рр. займається ілюструванням байок І.Крилова. Ця робота остаточно закріпила репутацію великого майстра з тонким смаком і власною манерою.

У 1913 році Нарбут взяв участь у створенні «Малоросійського гербовника», складання якого було розпочато ще в 1911 році. Крім зовнішнього оформлення книги ним були виконані 159 малюнків самобутніх гербів українських дворянських родів міста Чернігова та гетьмана Розумовського.

Перша світова війна відбилась у творчості геніального майстра. У 1914 р. Г. Нарбут створив серію алегоричних композицій на тему війни.

Головною у творчості Нарбута стала робота над створенням малюнків для «Української абетки», яку він почав в 1917 році ще в Петрограді. У ній художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, рисунка й кольору. У створенні букв абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, а також досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Роботу над «Абеткою» художник не завершив, створивши композиції для букв «А», «Б», «В», «Г», «З», «І» («І»), «К», «Л», «М», «Н», «О», «С», «Ф» і «Ч».

Нарбут створював ескізи військових мундирів армії України, оформлень упаковок та етикеток для українських товарів. Розробив поштові марки Української Народної Республіки в 30, 40 і 50 шагів.

19 грудня 1917 р. був надрукований перший грошовий знак Української Народної Республіки - купюра вартістю у 100 карбованців, автором оформлення якої був Георгій Іванович Нарбут. В оформленні купюри Нарбут застосував орнаменти в дусі українського бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення самостріла (герб Київського магістрату XVI-XVIII століть) і тризуба святого Володимира, який згодом став державним гербом України.

Георгіем Нарбутом були виконані ескізи банкнот номіналами в 10, 100 і 500 гривень. В ескізі 10-гривневої купюри він використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки їй купюра отримала іронічне народну назву «горпинка»). Прийшовши до влади, гетьман Павло Скоропадський відновив в якості грошової одиниці Української держави карбованець. Георгію Нарбуту належить ескіз 100-карбованцевого грошового знака, де він використав портрет Богдана Хмельницького (водяний знак), індустріальні мотиви і створений ним проект герба Української держави.

Проект герба і печатки Української Держави (1918 р.)

Важливе місце в роботах Г. Нарбута посідає його власний “Автопортрет” (1919 р.)

Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але через передчасну смерть він встиг виконати лише одну ілюстрацію (1919 р.).