Презентація на тему:
Журавлі – журавлики

Краснополянська ЗОШ I – II ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області Журавлі – журавлики Презентація вчителя української мови та літератури, вчителя I-ої кваліфікаційної категорії Шведової Тетяни Іванівни  

Журавель – великий перелітний птах з довгими ногами, довгою шиєю і прямим гострим дзьобом; живе на лісових і степових болотах.

Це великий гарний птах, який нагадує лелеку. У нього довгі ноги, шия і дзьоб. Оперення у журавля сіре. Хвіст, частина голови і шиї, а також кінці крил – чорні. На голові зверху червона пляма.

В Україні журавель сірий гніздиться на малодоступних болотах Полісся.

Найуміліший в « танцях» - уссурійський, або японський. Журавлині танці, мабуть, не тільки токовий ритуал, але і просто вираження радості і хорошого настрою. Танцюють самці і самки старі і зовсім молоді, шлюбний вік яких настає ще не скоро, і у всі пори року, не тільки весною.

Уссурійські журавлі танцюють навіть взимку на снігу.

Над річкою, над бистрою, Там журавочка купалася, На бережку сушилася, На всі краї дивилася. Прилетіли журавлі, То великі, то малі, Сіли вони на люлі Та й співають Трі- рі - рі.

Журавлі – це крупні, нагадуючі лелек птахи, які досягають ваги 15 кг.

Покривдили журавлика Журавлик плаче з лепехи. Летів - летів іздалеку, а хтось підбив його лихий... Журавлику, журавлику! – вже дні прощаються з теплом... Як полетиш ти в Африку Із переламаним крилом?..

Журавлі сірі прилітають до нас рано. Ще сніг не зійшов, а вони вже курличуть у високості. А впізнавши рідні місця, збираються невеликими групами і розпочинають... танці.

З яєць пташенята вилуплюються майже готові до самостійного життя – вкриті пухом, зрячі, можуть бігати.

Облітав журавель Сто морів, сто земель, Облітав, обходив, Крила, ноги натрудив. Ми спитали журавля: - Де найкращая земля? Журавель відповідає: -Краще рідної немає !

Найближчий родич журавлів сірих – журавель степовий, теж має сіре оперення, тільки значна частина голови й шиї - чорна. Білі смуги, що йдуть від очей через вуха, переходять у видовжені пучки білого пір’я. Дзьоб оливковий, з червонуватим верхом.

Веселики – журавлі, Що несете на крилі ? Чи то радість? Чи то сміх? Може, снігу повен міх? - Несемо всім вам тепло Щоб усе цвіло й росло!

Хвилюючий пам’ятник збудовано біля міста Чирчиха. Над плитою із червоного граніту здійнялися в небо стелі, біля яких кружляє журавлина зграя – десять сталевих птахів. Один журавель лежить унизу на кам’яній плиті . Смертельно поранений птах назавжди відстав від своїх товаришів із тугою дивиться усім услід. Ніколи вже же не злетіти йому, як не піднятися тим, хто впав на полях боїв уроки минулої війни. Вони загинули, щоб зберегти життя на землі.

А мати ходить на курган, синів ще й досі виглядає…

В тихих, натомлених ритмах крил плив ключ журавлиний у горючу ріку сонця, золотисто – фіолетову даль...