Презентація на тему:
Загребельний

Твори Павла Загребельного високо оцінюються критикою, мають широке читацьке визнання, він один із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Людина талановита нагадує квітку, яка піднімається дуже високо. Її хочуть зірвати першою. А що ж інші квіти? А ті наповнюються заздрістю, для них достатньо власної краси, другої краси вони не хочуть визнавати.

Український письменник Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924р. в придніпрянському селі Солошине на Полтавщині. "Це козацьке село", - розповідає Павло Архипович у інтерв’ю. - Воно було на кордоні земель Війська Запорізького і царської імперії. І на цьому кордоні зібралися люди, що втікали як з одного, так і з іншого боку. Це було гігантське село, тягнулося воно 15 кілометрів уздовж Дніпра. І населяло його десять тисяч людей. У селі майже не повторювалися прізвища. Це теж свідчило про те, що люди туди збігалися. А коли люди збігаються, то вони, як правило, незалежні. Бо кожен із них утік - хто від пана, хто від хама, хто від переслідування, хто від неправди... Моє село - це своєрідна українська Америка. Бо що таке Америка? Це теж збіговисько втікачів і незалежних...

Серед таких людей я народився і виріс, пережив колективізацію, голод 33-го року... Ці люди дуже бідували, але в душах їх була незалежність. Це, очевидно, передалось і мені.

Змалку ріс без матері, завжди тягнувся до книги, вчився добре. Навчався майбутній письменник у Солошинській середній школі. У середніх і старших класах захоплюється математикою. Мріяв бути вченим.

У червні 1941 року Загребельний закінчив десятирічку. Збирався вчитися далі, але почалася друга світова. Можливо, те перше враження й спалахнуло іскрою, що викресала згодом задум історичного роману "Диво". Хоча того червневого ранку Загребельний і в гадці не мав, що стане письменником. Зачарування мистецьким витвором далеких пращурів жило підсвідомо понад двадцять років.

Перше оповідання "Каховські будоночки" Павлом Загребельним разом з Юрієм Пономаренком було написане за кілька годин. Збірка "Каховські оповідання" (1953) складалася з дванадцяти творів. Відзначалися вони нарисовістю. Були тут художні знахідки. Були й композиційні прорахунки. Далі Загребельний пише новели сам. В другій половині 50-х років П. Загребельним видані збірки оповідань окремими книжками: "Степові квіти" (1955), "Учитель" (1957), "Новели морського узбережжя" (1958), Повісті: "Марево", "Там, де співають жайворонки" (1956), « Долина довгих снів" (1957). У читачів склалося враження, що автор не написав, а проспівав ці твори - так розкуто, вільно і впевнено вони вилилися на папір.

Протягом 60 — 70-х років письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них: "День для прийдешнього" (1964); "Шепіт" (1966); "Добрий диявол" (1967); "Диво" (1968); трилогію "З погляду вічності" (1970); "Розгін" (Державна премія СРСР, 1980) — романну будову з чотирьох книг: "Айгюль", "В напрямі протоки", "Ой крикнули сірі гуси", "Персоносфера"; "Левине серце", (продовженням "Левиного серця" став роман "Вигнання з раю" (1985)); "Переходимо до любові" (1971); "Намилена трава" (1974); "Євпраксія" (1975); "Південний комфорт" ("Вітчизна", 1984).

За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: "Ракети не повинні злетіти" (1965), "Перевірено — мін немає" (1966), "Лаври" (1974), "Ярослав Мудрий" (1982). В 1979-1986 р. р. був першим секретарем правління Спілки письменників України. У 1991 році Павло Загребельний опублікував свій двадцять третій роман - "Тисячолітній Миколай". Творився він три роки. Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 років після затяжного туберкульозу. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

У кожній новій книзі Павла Загребельного - творчий експеримент. Щораз за тим експериментом "стоїть дослідник, енциклопедист, вигадник у кращому розумінні цього слова - і живописець". Вдумливий дослідник літературного процесу. Письменник залізної самодисциплини. Його твори високо оцінюються критикою, мають широке читацьке визнання, він один із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Друковані масовими тиражами, його книги швидко розходяться; вони постійно виходять в перекладах іншими мовами; зростає і кількість видань творів письменника за рубежем. Твори П. Загребельного переведені на 23 мови народів світу.