Презентація на тему:
"Українська література ренесансу і бароко"

Творчий проект на тему: “Українська література ренесансу і бароко”

Мета проекту Дослідити українську літературу доби Ренесансу і Бароко, а також визначити: що таке братства, як вони виникли; дізнатися про освіту в Україні XVI - XVII ст., про українських першодрукарів, зокрема Івана Федорова; вивчити біографію Івана Вишенського та дослідити його твір “Послання до єпископів”

Зміст Виникнення братств Що таке братства? Львівське Успенське братство Київське братство Освіта Острозька академія Києво-Могилянський колегіум • Книгодрукування Першодрукарі в Україні Іван Федоров Доба Ренесансу Доба Бароко Іван Вишенський Біографія Івана Вишенського “Послання до єпископів”

Виникнення братств Що таке братства? Братства – це численні громадсько-політичні організації, що виникли в Україні наприкінці XVIст. Братські товариства засновувалися, як правило, при православних церквах. Отже, до певної міри вони були й релігійними організаціями. До братств належали переважно купці, ремісники й простолюд.

Львівське Успенське братство Львівське Успенське братство -  національно-релігійна громадська організація православних українських міщан з 80-х рр. XVI ст. до 1788 р. Ініціаторами заснування цього братства були купці та ремісники: Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський, Д. Красовський, Л. Малецький та ін. У 1585 р. Львівське Успенське братство організувало школу, де навчалися і викладали відомі діячі культури (Йов Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький та ін.).Також братство організувало у Львові шпиталь – притулок для непрацездатних, подавало матеріальну допомогу своїм незаможним членам.

Київське братство Київське братство – громадська організація православних міщан Києва, яка виникла близько 1615 року. Містилось в Києво-Братському монастирі. До цього братства вступило багато заможних міщан, частина руської шляхти і православного духовенства, а також гетьман Петро Сагайдачний з усім козацьким військом. При братстві було відкрито Київську братську школу. В 1632 р. з нею було об’єднано школу Києво-Печерської лаври, що поклало початок Києво-Могилянській колегії. Утримувалося братство за рахунок пожертвувань (внесків) членів братства.

Освіта Острозька академія Заснуванням шкіл в Україні уславився князь Костянтин Острозький, який створив кілька шкіл на Волині, з-поміж яких найвідоміша – Острозька академія. У ній викладали філософію, богослов’я, математику, астрономію, церкослов’янську, грецьку, латинську й польську мови; лекції читали як українські вчені, так і іноземні. Найголовнішою пам’яткою Острозької академії є видання повної слов’янської Біблії 1581 р. Острозька академія Князь Костянтин Острозький

Києвсько-Могилянський колегіум Серед усіх братських шкіл найбільше значення мала Київська, заснована в 1632 р. в статусі колегії. Нею опікувався П. Могила, після його смерті заклад було перейменовано на його честь. У Києво-Могилянському колегіумі (з поч. XVIII ст. – академія) викладання велося латиною, загальноприйнятою мовою в тогочасній Європі. Саме Києво-Могилянська академія, перша вища школа східних слов’ян, дала світові філософа й письменника Григорія Сковороду, ученого Михайла Ломоносова, композиторів Максима Березовського й Дмитра Бортнянського, архітектора Івана Григоровича-Барського, державних і військових діячів Семена Палія та Івана Мазепу. Петро Могила

Книгодрукування У XV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який у 1491 р. видав дві книжки слов’янською мовою для потреб українців (ці книжки – Октоїх і Часослов). Працю Фіоля продовжив Франциск Скорина, який на поч. XVI ст. в Празі видрукував 23 книжки. У II пол. XVI ст. друкарні виникають по всіх українських землях – у Львові, Острозі, Перемишлі, Луцьку, Житомирі, Чернігові, Почаєві та інших містах. Найбільшою українською книговидавничою установою в той час була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші 15 років свого існування надрукувала сорок книжок, з-поміж яких значну частину становили монументальні видання на 500-1500 сторінок. Святополк Фіоль

Іван Федорович   — діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник. Народився близько 1520 року. Його видання: “Апостол” “Часословець” “Євангеліє учительне” “Псалтир з часословцем” “Буквар” “Азбука” (“Читанка”) Біблія Пам’ятник Івану Федоровичу в Москві Пам’ятник Івану Федоровичу у Львові

Доба Ренесансу Ренесанс (від лат. renascor – відроджуюсь) – епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийша на зміну епосі Середньовіччя. Основною рисою Ренесансу є повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови. У цей час у літературі панує латинська мова. Ренесанс спочатку виник в Італії,а до України дійшов із запізненням. Найвідомішими представниками літературного ренесансу в Україні є Павло Русин, Себастіан Кльонович, Петро Скарга. Друкарня Києво-Печерської лаври ( архітектура Ренесансу)

Доба Бароко Бароко (від італ. barocco – вибагливий, химерний) – це стиль у європейському мистецтві (XVI ст.), що прийшов на зміну ренесансу. Бароко притаманні урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість. Андріївська церква ( архітектура бароко) Брама Заборовського ( архітектура бароко) Маріїнський палац ( архітектура бароко)

Іван Вишенський Іван Вишенський народився в середині XVI ст. в містечку Судова Вишня на Львівщині в родині міщан. Здобув початкову освіту, а потім перебував у Луцьку та Острозі. Згодом І. Вишенський постригся в ченці і жив деякий час в Уневському монастирі.      Десь у 80-х роках XVI ст. він залишив батьківщину й вирушив на Афон, де вів аскетичний спосіб життя. Звідси Іван Вишенський надсилав в Україну послання, у яких виступав проти покатоличення і ополчення України. На Афоні письменник прожив понад 40 років. Поживши 2 роки у Львові та інших містах, він повертається на Афон. Тут він наказав замурувати себе в кам’яній печері. У молитвах і роздумах приблизно в сімдесятирічному віці Іван Вишенський помер.

“Послання до єпископів” До нас дійшло шістнадцять творів письменника, здебільшого це послання. Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звертання до однієї чи кількох осіб. “Послання до єпископів” – це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. Полемічні твори були спрямовані проти Берестейської унії 1596 р. і вищого православного духівництва, яке зрадило віру. У “Посланні до єпископів” І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору.

Виконала: учениця 9-А класу НВК “Гроно” м. Львова Цибульська Оксана Класний керівник: