Тарас Шевченко "Заповіт"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Вірш мав і має великий вплив на українську культуру , зокрема, був покладен в основу музичних творів ряду композиторів , активно використовується в культурному житті , переведено на понад 150 мов народів світу .
« Заповіт » став основою для музичних творів великого числа композиторів. Вперше твір поклав на музику Микола Лисенко ( в 1868 році, для чоловічого хору , соло тенора і фортепіано, 2 -а редакція - 1877 рік). Найпопулярнішою стала близька до українських народно- пісенних інтонацій мелодія до « Заповіту », створена в 1870 -х роках Г. Гладким , пізніше відредагована Лисенко , і видана в Полтаві Г. Маркевичем . Мелодія довгий час вважалася народною. Її хорові обробки здійснили Яків Степовий (укр .) Рос. , Кирило Стеценко , Порфирій Демуцький (укр .) Рос. , Олександр Александров , А. Спендиаров та інші. “Заповіт” у музиці
“Заповіт” різними мовами світу «Заповіт» Тараса Шевченка білоруською мовою Як памру я, похавайце На Ўкрайне мілай, Сярод стэпу на кургане, Дзе продкаў магіла: Каб нязмеранае поле, Дняпро і абрывы Было відна,— было чутна, Як раве бурлівы! Як пагоняць з Украіны У сіняе мора Кроў варожжу... Во тады я І нівы і горы — Ўсё пакіну й да самога Бога палунаю Маліціся... А да тых пор — Бога я не знаю! Пахавайце ды ўставайце, Кайданы парвіце І варожай злой крывёю Волю акрапіце! І мяне у сям'і вялікай, Ў сям'і новай, вольнай, Не забудзьце памянуці Добрым ціхім словам. «Заповіт» Тараса Шевченка російською мовою Как умру, похороните На Украйне милой, Посреди широкой степи Выройте могилу, Чтоб лежать мне на кургане, Над рекой могучей, Чтобы слышать, как бушует Старый Днепр под кручей. И когда с полей Украйны Кровь врагов постылых Понесет он... вот тогда я Встану из могилы — Подымусь я и достигну Божьего порога, Помолюся... А покуда Я не знаю бога. Схороните и вставайте, Цепи разорвите, Злою вражескою кровью Волю окропите. И меня в семье великой, В семье вольной, новой, Не забудьте — помяните Добрым тихим словом.
“Заповіт” різними мовами світу «Заповіт» Тараса Шевченка англійською мовою When I die, let me be buried In my beloved Ukraine, My tomb upon a grave-mound high, Amid the wide-spread plain, That the fields, the steppe unbounded, The Dnieper's plunging shore My eye could see, my ear could hear The mighty river roar. When from Ukraine the Dnieper bears Into the deep blue sea The blood of foes... then will I leave These hills and fertile fields — I'll leave them all behind and fly To the abode of God To sing His praise... But till that day — I nothing know of God. Oh bury me, then rise ye up And break your heavy chains And water with the tyrants' blood The freedom you have gained. And in the great new family, The fam'ly of the free, With softly-spoken kindly word Remember also me. «Заповіт» Тараса Шевченка чеською мовою Až já umřu, pochovejte mě kdes na mohyle, vprostřed stepi nedohledné. v Ukrajině milé, aby lány širých polí, Dněpr, srázy stinné bylo vidět, bylo slyšet, s hukotem jak plyne. Až ponese z Ukrajiny nepřátel krev zlobnou... tehdy i já rozloučím se se svou zemí rodnou, opustím své milé, lány — duch se k bohu vrátí s modlitbou... Však do té chvíle — nechci boha znáti. Pochovejte a vstávejte, zlomte pouta v boji, nepřátelskou zlobnou krví zkropte volnost svoji. Na mě v rodině své velké, v svazku volném, novém vzpomeňte si potom jednou nezlým, tichým slovem.
Схожі презентації
Категорії