Презентація на тему:
Стороженко

Тема: Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Робота з текстом оповідання „Скарб”. Морально-етичні проблеми оповідання.

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом О. Стороженка; визначити ідейно-тематичне спрямування його твору «Скарб»; дослідити морально-етичні проблеми в оповіданні; розвивати творчу уяву, увагу, пунктуальність, спритність, рішучість, образне та логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; сприяти вихованню кращих рис характеру на основі загальнолюдських моральних цінностей (шанобливе ставлення до людини праці і зневагу до ледарів).

Виступ народознавця: Одним з найшановнішим святом в Україні вважається Трійця. Здавна це свято пов’язане з дивовижними народними віруваннями. Тиждень перед Трійцею (три останні дні цього тижня і три перші дні троїцького тижня) називають «Зеленими святами». Вважалось, цього тижня прокидаються мерці, виходять з води русалки. Люди в ці дні прикрашають свої житла зеленню, травами і квітами. «Зелений тиждень розпочинається з четверга. Цього дня дівчата йдуть в поле чи ліс і там «завивають вінки – на всі святки». Вінки виготовлялись з живих квітів або з березових гілок. Дівчата одягали їх на голови і ходили селом.

В кожному регіоні були свої звичаї. В деяких – вінки зберігали до неділі, свята Трійці, і цього дня ворожили на вінках про довговічність батьків, сестер, братів, наречених. Вінок розвивали і якщо він ще не засох, то тому довго жити. Зрозуміло, що вінків було кілька: для батьків, сестри, брата, нареченого. Зів’ялі вінки кидали у воду. Вважалось, якщо вінок попливе – на щастя, потоне – на біду. В українських народних обрядах вінки є символами великої пошани, символами молодості й чистої, незаплямованої краси. Бо, вважалось, що дівчина, яка втратила свою невинність, вже не мала права одягати на голову вінок. До того ж, вінок з живих квітів, за народною уявою, був символом оборони від злої напасті.

В суботу, напередодні свята Трійці, до схід сонця дівчата й молодиці йшли в поле та на левади, рвали там запашне зілля: любисток, полин, чебрець, канупер, татарське зілля. А, ввечері зеленим гіллям клену, липи, ясену прикрашали свої хати та подвір’я. Ці гілочки, якими оздоблювали люди свої оселі та двори, називались клечальними. Запашними травами встеляли підлогу. Як відомо, наші предки молились і поклонялися деревам. Найсвятішим деревом вважався дуб. Відтак, ніяка жертва не була принесена без того, щоб не оздобити її гіллячком священного дуба.

Домашнє завдання: «Вибери сам»: Достатній рівень: Скласти план до характеристики образу Павлуся, дібрати цитати. Високий рівень: Пошуково-дослідницька робота: «Зв’язок твору «Скарб» із фольклором». Написати невеликого листа (чотири-п'ять речень) головному героєві оповідання «Скарб», висловивши в ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя.