Презентація на тему:
Станіслав Чернілевський - Урок духовності з поезією письменника

Урок духовності із поезією Станіслава Чернілевського

«Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір». С.Чернілевський

Тема уроку: Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички»...

Мета уроку: коротко ознайомитися з біографією письменника; проаналізувати основні мотиви поезій “Теплота родинного інтиму” та “Забула внучка в баби черевички”, розвивати вміння коментувати поетичні рядки.

Станіслав Чернілевський народився 1950 року в селі Жван на Вінниччині.  «Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією. Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні рухи.»

Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами.

Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах.

Не відразу Станіславу пощастило з вибором "сродної" професії. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді "своєю".

З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста.

Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.

Зараз працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1 + 1». Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Є у С.Чернілевського ще одне захоплення – поезія. У 1984 році вийшла його збірка “Рушник землі”. Поет удостоєний премії ім. В.Симоненка.

«Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків». С. Чернілевський.

Теплота родинного інтиму

Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес.

Встала мати. Мотузочком диму Хату прив'язала до небес.

Весело і з ляском серед печі Полум'я гуляє по гіллю.

Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю.

Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. Знову я — малесенька дитина, Мати знає більше, аніж я.

Матері розказувать не треба, Як душа світліє перед днем В хаті, що прив'язана до неба Світанковим маминим вогнем.

Тема твору: спогади письменника про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту та щирість.

Ідея твору Уславлення найголовніших людських цінностей – материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства.

Настрій твору Щирість, Ніжність, Душевна доброта, Любов до матері і рідної домівки, Туга за дитинством, Теплі і ніжні спогади про маму, Глибокий ліризм

Словникова робота Інтим , шиба, досвіток, скрес, печія, катує . Як ви розумієте слова із поезії?

Включіть уяву 1.Яким ви уявляєте ліричного героя поезії “Теплота родинного інтиму” 2.Які почуття і образи виникають у вас після прочитання поезії “Теплота родинного інтиму?” 3.У яку пору року відбувається дія? 4. Що відображає ілюстрація у підручнику і чи відповідає вона змісту поезії? 5.Від якої особи ведеться розповідь у поезії? Про що це свідчить? 6.Якими мотивами пройнятий твір “Теплота родинного інтиму” ? 7.Які найголовніші духовні цінності відтворює автор у поезії? 8.Що символізує вогонь у печі? 9.Яка пора доби забражена у вірші? Обгрунтуйте.

Образи поезії “Теплота родинного інтиму” Конкретні: Абстрактні: мати, хата, син(автор) любов до матері, спогади про дитинство, відчуття захищеності і щастя

Художні засоби у творі Метафори “досвіток не скрес”, “полум”я гуляє по гіллю”, “гіркотина зникає”, “не катує серця печія”, “душа світліє” “хату прив”язала” Епітети “світанковий вогонь”

Евристична бесіда «Читаємо між рядками» Про яку пору року йдеться у творі? Про зиму, бо мати встала затопити пічку, бо холодно, а на вулиці ще темно, бо взимку пізно світає. Поясніть вислів: “Мати…мотузочком диму хату прив”язала до небес”, “хата, що прив”язана до неба”? Мати – це берегиня сімейного вогнища, і саме вона прагне створити у своїй хаті земний рай, як на небі? Поясніть вислів: “Ковдрою закутуючи плечі,мати не пита, чому не сплю?” Автор показує, що мати настільки відчуває свою дитину, що говорить із нею душею і розуміє свого сина без слів.

Логічний ланцюжок “Знайди зайве”. (Знайти в рядках “зайве” слово і обґрунтувати відповідь) мати, батько, син, дитина; дим, жар, полум’я, вогонь; руки, серце, душа, плечі; шиби, хата, піч, мисник.

Асоціативний кущ Павутинки сплетемо, потрібні слова доберемо Дитина 1.Мати 4.Дитинство Мамине серце 6.Родина Колискова 2.Любов 3.Щастя 5.Дитячий сон Сімейна злагода Україна Батьківська хата

Склади прислів’я про маму 1. Нема того краму, щоб купити… серце 2.У дитини заболить пальчик, а в матері… 3.Дитина плаче, а матері… заслужити 4.Матері ні купити, ні… боляче маму

Образ матері у світовому мистецтві

Забула внучка в баби черевички…

Забула внучка в баби черевички... Дитячим сміхом бризнувши в зело.

За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село.

Махнуло рученятко в бензовозі І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз.

І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила. Торкнулась черевичків перед сном .

І осінь їй тихенько опустила Горіховий листок перед вікном.

Тема твору : Сум та страждання за внучкою, яка поїхала додому.

Ідея твору: Бути уважнішими до старості та самотності наших рідних.

Включи спостережливість 1.Яку роль у передачі почуттів старенької жінки відіграють черевички? 2.Прокоментуйте слова “Торкнулась черевичків перед сном”, “За повелінням вікової звички перекотилось літо за село”.

Образи поезії “Забула внучка в баби черевички” Конкретні: Бабуся, внучка Абстрактні: Старість, самотність Образи-символи: Літо – символ дитинства, Осінь – символ старості

Художні засоби у творі Метафори “бризнувши сміхом”, “перекотилось літо”, “курява вляглась”, “вийшли в небо зорі-жаровички”, “осінь опустила листок” “вікова звичка”, “спорожніла хата” Епітети

Логічний ланцюжок “Знайди зайве”. (Знайти в рядках “зайве” слово і обґрунтувати відповідь) весна, осінь, літо; баба, внучка, мати; сумочка, черевички, хустина; дорога, автобус, курява; сміх, радість, сльози; село, місто, хата; білі, малесенькі, дитячі

Гармонійна цілісність образів поезії “Забула внучка в баби черевички” Дотикові Слухові Зорові Бабка … дитячі черевички у спорожнілу хату занесла. Махнуло рученятко в бензовозі,і курява вляглась після коліс. Дитячим сміхом бризнувши в зело Торкнулась черевичків перед сном А бабка все стояла на дорозі, хустинкою торкаючись до сліз. Лягла собі. І світло не світила.

Сенкан 1рядок – 1іменник (схема) 2рядок – 2 прикметники 3рядок – 3дієслова 4 рядок – речення з ідейним центром 5 рядок – 1 іменник (головне значення) Мама Найдорожча, найрідніша Любить, піклується, оберігає Без неї немає щастя Єдина Мама Найдобріша, найближча Любить, турбується, допомагає Вона завжди з тобою Берегиня Бабуся Самотня, немічна Сумує, чекає, любить Їй потрібна турбота Старість

Якщо ти любиш тата й маму, Їм радість і любов………………. Достатку, щастя і ………………… Для них у Господа проси. Даруй щодня любов і ласку, Щоб не було у них… Перетвори життя у ……………., Люби і слухай їх завжди. Ніколи не забудь, що ……………. - Найбільша святість у ………………. Завжд ти повертайсь до неї, Куди б не пролягли путі.