Презентація на тему:
С. Черкасенко "Безпритульні"

Література рідного краю. Спиридон Черкасенко. Оповідання «Безпритульні» . Проблема людяності, милосердя й жорстокості в творі

Добрій людині буває соромно навіть перед собакою Антон Чехов

Дитинство Спиридон Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг Херсонського повіту Херсонської губернії (нині Миколаївська область) у селянській родині. Дитинство його проходило у Новому Бузі Псевдоніми : К. С, П. С, С. Т., С. Ч, Аматор, Викторович С, Грицько Г., Дід, Киянин, Кіпчук Віктор, Педагог, Свій, Скептик, Спостережливий, Стах Петро, Стеценко К., Театрал, Тодосієнко С. Та ін.

Дитинство Письменник згадував: «В старому батьківському яблуневому саду можна було не тільки сховатись, а й заблукати. Тут, на межі, не рідко спалахували справжні драми, коли батько виганяв сусідську худобу, разом з підпасичем, ласим до великих і пахучих яблук. Найбільше хвилювало поле... Тільки відійдеш від містечка і навкруги рівна далечінь, наповнена таємницями.».

Перші кроки в освіті Спершу була двокласна школа, в яку прилаштував його, батько, який помітив синове бажання до знань.. Потім уже було Новобузьке початкове училище, яке він теж успішно закінчив, саме в ті часи він і захопився літературою (правда, здебільшого російською — адже така була тогочасна політика). Будинок Новобузького училища (фасад)

Якщо школа давала вибіркові знання та акцентувалися релігійна й російськомовна орієнтація — то, знанняукраїнської мови він виніс з батьківської хати, та почитуючи Кобзаря Шевченка, якого він «позичав» в старшого брата, коли той йшов на науку до семінарії (заборонену гуртківську книжку не брав тоді із собою).

Найбільший вплив на художні погляди Черкасенка справили книги, однак сім'я його не була надто заможною. Тоді йому на поміч прийшли однокласник Альоша Поляков, який, маючи кошти передплачував різні часописи й охоче ними ділився з шкільними товаришамию. Більше того, зауваживши в учневі захоплення поезією, учитель Сизков вишукував у шкільній бібліотеці відповідні тому книжки, які могли би більше розвинути естетичні смаки та уподобання учня, і, як наслідок, Черкасенко став кращим учнем і навіть почав сам писати перші спроби віршів російською та українською мовами

У семінарії Незабаром, закінчивши двокласну школу, Спиридон Черкасенко вступив до Новобузької учительської семінарії, куди його прилаштував батько. Семінарія була російськомовним навчальним закладом, жодних знань з української мови й літератури не давала, тож перші поетичні спроби Спиридона Черкасенка були російською мовою.

Після закінчення Новобузької учительської семінарії 1895 року Спиридон Черкасенко подався учителювати. Він вчителював у школах Катеринославщини. У 1901 році його переведено на посаду вчителя на Лідіївські рудники (колишня Юзівка), там він прожив дев'ять років, навчаючи шахтарських дітей.Включився в літературний процес, виступаючи спочатку з віршами, а потім з оповіданнями й драматичними творами в українських журналах «Літературно-науковий вісник», «Нова громада», «Дзвін», в альманахах «Перша ластівка», «В неволі», «Терновий вінок».

літературна та культурна діяльність З 1910 року перебував у Києві, працював у редакції педагогічного журналу «Світло», а також в журналі «Літературно-науковий вісник» , «Дзвін». З початком Першої світової війни всі українські видання було закрито, колишній учитель пішов працювати в театр М. Садовського

У 1917–1918 роках Спиридон Черкасенко укладав читанки й букварі для українських шкіл. Разом з театром М. Садовського в 1919 році він переїхав до Кам'янця-Подільського Цього ж року Міністерство освіти УНР запропонувало Спиридону Черкасенку готувати підручники для українських шкіл і з цією метою відрядило його до Відня, де працював у видавництвах «Дзвін», «Українська школа», «Земля», укладаючи та редагуючи українські книжки.

Черкасенко на Закарпатті Письменник обрав інший шлях — ближче до українського середовища: «аби довкола були свої, своя мова». 1923 року їде до Ужгорода. Тут доля знову звела його з Миколою Садовським. Там письменник прожив до 1929 року, брав участь у місцевому театральному і літературному житті. Активне громадське життя Черкасенка нерідко викликало незадоволення влади.  Василь Ґренджа-Донський написав про нього прихильну статтю, яка з'явилася у січневому номері «Нашої землі» за 1927 рік. Це стало причиною того, що поліція звинуватила Черкасенка у співпраці з комуністами і запропонувала йому залишити край. Спиридону Черкасенку часто пропонували повернутися до УРСР за умови публічної відмови від своїх ідейних та світоглядних позицій — так званого каяття Трупа Руського театру в Ужгороді (з дружиною Черкасенка — Євгенія сидить в центрі)

Останні роки життя Черкасенко змушений був у 1929 році під тиском влади покинути Ужгород і виïхати до Праги,де оселився в селі Горні Черношіце, де й прожив до кінця життя. Одержавши в березні 1939 року звістку про загибель сина, Спиридон Черкасенко тяжко захворів.  8 лютого 1940року письменника не стало. Поховали його на Ольшанському цвинтарі в Празі. Поряд — могили Олександра Олеся та Софії Русової. За переказами, смерть Черкасенка символічна і несподівана — за робочим столом із пером у руці, над останнім твором

Творчі набутки Спиридона Черкасенка Спиридон Черкасенко - автор поетичних збірок „Хвилини” (1909), „До верховин” (1920); збірок оповідань „Маленький горбань та інші оповідання” (1912), „На шахті” (1909), „Вони перемогли” (1917), „У шахтарів. Як живуть і працюють на шахтах” (1919); роману „Пригоди молодого лицаря” (1937); драматичних творів „Хуртовина” (1908), „Казка старого млина” (1913), Творчість Спиридона Черкасенка багатогранна, починаючи від поезій й закінчуючи публіцистикою він друкувався майже в усіх українських газетах і журналах на Західно Українських землях і в еміграції. Черкасенко писав вірші, оповідання, п'єси, наукові та педагогічні розвідки, публіцистичні огляди-статті, крім того він був упорядником навчальних посібників.

Перша поетична збірка Спиридона Черкасенка носила назву «Хвилини» (1909). Вона засвідчила, як автор шукає власні шляхи, задля поетичного відтворення довколішнього світу.   Тихо у вогкій пітьмі В шахті, на дні. Стіни ридають німі, Мокрі, брудні. Буйними краплями піт Очі сліпить, Лампи смердючоï гніт Блима, чадить.[ У 1917–1921 Черкасенко вів дуже активну діяльність, багато писав на патріотичні теми, закликав до боротьби за українську державність. Письменник звертався до української історичної традиція, створював національно-патріотичні гасла. Перша поетична збірка

Підсумком двадцятилітньої поетичної творчості Спиридона Черкасенка стали його «Твори», які він видав у Відні 1920–1921 роках під псевдонімом «Петро Стах». Ці «Твори» були присвячені його другові Юркові Сірому. Більшість цих творів носили патріотичну спрямованість: Вони ідуть у лавах щільних Вперед, вперед і не один Упав, як ти в огнях свавільних Під спів червоних хуртовин. Благослови ж їх, льот шалений, Умри з усміхом на устах Не поведе більш кат скажений Твоїх братів у кайданах!

Бесіда Які почуття викликало у вас оповідання? Які моменти найбільше вразили? Яким ви уявляєте Китьку? Змалюйте і розкрийте його внутрішній світ та зовнішність. Чи був радий Китька цуценятам? Як він їх доглядав? Відповідаючи, звертайтеся до тексту. Чи любить Китька природу? З чого це видно? А яке його ставлення до Кудли? Чому він не їв обід сам, а просив кусень хліба? Як сприйняв Китька загибель своїх улюбленців? Знайдіть у тексті відповідні рядки й зачитайте. Чи був хлопчик добрим? З чого це видно?

Домашнє завдання Прочитати с. 100 – 109, терміни зі с. 100 у словник, 2 малюнки (1 – до творів С. Чернілевського, 1 – до творів І. Жиленко)