Презентація на тему:
Підмогильний

Модерний роман Валер’яна Підмогильного «Місто» – перший урбаністичний роман в українській літературі

Коли б хтось із читачів ...та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих-тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав – Валер’яна Підмогильного. Ю.Смолич «Розповідь про неспокій»

Портфоліо письменника: Дата народження: 2 лютого 1901 Місце народження: c. Писарівка (за іншими даними с. Чаплі під Катеринославом) Дата смерті: 3 листопада 1937 (36р.) Місце смерті: Сандармох, Карелія Національність: українець Мова творів: українська Рід діяльності: письменник, перекладач Жанр: роман, оповідання, повість

Історія написання: Роман завершений письменником в 1927 році, опублікований уперше у Харкові 1928 року. В.Підмогильний так пояснив свій задум щодо створення роману: «Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній».

Критик Ю.Шевельов назвав роман «Місто» «першим справжнім прозовим романом» XX століття та вважав його «однією з вершин української прози і дороговказом для її дальшого розвитку».

Роман «Місто» - перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. Деякі критики вважали роман автобіографічним, а висловлювання героя ототожнювали з автором, проти чого в пресі застерігав В.Підмогильний своїх читачів. Хоча, звичайно, були прототипи деяких героїв: в образі поета Вигорського вгадуються риси Є.Плужника, а в образі маститого критика - М.Зерова. Отже, жанр роману - інтелектуально-психологічний.

Урбаністика – це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені, до того ж «міськими очима») Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст., зображення життя великих міст.

Урбаністичний роман – це великий за обсягом епічний твір,у якому порушується урбаністична проблематика , зображується місто, життя його мешканців.

«Місто» - це перший у пореволюційну добу роман європейського рівня про селянську українську молодь, яка, розбурхана революцією, на початку 20-х років тисячами потягнулась у чужі колись їй міста. І пішла вона туди, щоб виконати покладену на неї історією подвійну місію: а) «вийти в люди», опанувати колись недосяжну науку, набути певний фах і створити нові загони свідомої державнотворчої української інтелігенції; б) завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом.

Екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Визначальні риси екзистенціалізму: *абсурдність буття,відчай,страх смерті; *особистість має протидіяти державі,суспільству, “ворожому” середовищу; *вища цінність у свободі особистості; *існування людини тлумачиться як драма свободи; *в художніх творах розповідь ведеться від першої особи. В українській літературі екзистенціалізм проявився у творчості В. Підмогильного, І. Багряного, В. Барки, В. Шевчука, в поезії представників «нью-йоркської групи», в ліриці В.Стуса.

Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду: СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО), БУНТ (БОРОТЬБА), ТВОРЧІСТЬ

Психологізм — заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. В українській літературі психологізм притаманний творчості М. Хвильового, В. Підмогильного, драматургії Л. Костенко.

Головний герой роману «Місто» Степан Радченко - виходець із села, його справедливо можна назвати герой – маргінал. Маргінал(від лат. — край, межа): 1.Той, хто втратив колишні соціальні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя ( звичайно про вихідців із села). 2. Провінціал. Маргінальність – характеристика героя, що перебуває «на межі» між двома станами.

Іронія – засіб художньої виразності, прихована насмішка, коли за зовні позитивними висловлюваннями ховається висміювання.

Персонажі роману: Степан Радченко - головний герой; Надійка - дівчина з села; Левко - студент; Ганнуся та Нюся - товаришки Надії; Лука Гнідий - хазяїн; Тамара Василівна (Мусінька) - дружина крамаря, у якого жив Степан, його коханка; Максим - їхній син; Борис Задорожній - студент, товариш Степана; . Зоська - міська дівчина, кохана Степана; Рита - балерина; Вигорський - поет, товариш Степана.

1-й епіграф до роману: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина - людина їсть і п'є: як тварина - вона множиться і як тварина - викидає; як янгол - вона має розум, як янгол - ходить просто і як янгол - священною мовою розмовляє». (Талмуд. Трактат Авот).

«Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, - неможлива». Соломія Павличко

2-й епіграф до роману: Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? А.Франс, Таїс

Тема роману: вплив цивілізаційних процесів на людину, показ світогляду та психологічної еволюції характеру Степана Радченка.

Ідея роману: самоствердження особистості, інтерпретоване на національному ґрунті.

Проблематика роману: підкорення людиною міста; кохання; кар’єра; добро і зло; багатство і бідність; село і місто

Композиція роману: Дві сюжетні лінії: 1-ша лінія - становлення Степана Радченка як письменника. 2-га лінія – стосунки Степана Радченка із жінками.

Роман складається з 2 частин, кожна із частин має по 14 розділів.

Композиція роману: Експозиція : Приїзд Степана до Києва, знайомство із містом. Зав’язка : Поселення С. Радченка у Гнідих. Кульмінація: Смерть Зоськи Розв’язка : Знайомство з Ритою

Основною сюжетною лінією роману є еволюція головного героя, Степана Радченка, який проходить путь від ворожості і ненависті до примирення з Містом. Внутрішні зміни головного героя відображаються через зміни у його ставленні до урбаністичної культури. «Жінки для Степана Радченка — талісман його успіху, по суті його жертви… жінка є лише об’єктом почуття й екзистенціального пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурдний, як абсурдне саме життя... Для чоловіків це пошук самоствердження, а не кохання». Соломія Павичко

Схема становлення особистості Степана Радченка

Система образів:

Образ Степана Радченка складний, суперечливий, далеко не однозначний. Письменник зобразив людину, в якій постійно борються добро зі злом, які інколи заради особистого утвердження здатні піти навіть на злочин, не страждатиме він і від людських жертв, і разом — це неординарна особистість,що стає письменником, відвідує літзібрання, особа не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ.

Моя оцінка Степана Радченка(навести докази): Радченко – взірець цілеспрямованої особистості і в нього є чому повчитися. Степан Радченко – цинічний егоїст. Мені важко остаточно визначитися зі ставленням до нього.                                                      

Проблемне питання: Чи завоював Степан Радченко МІСТО?

«Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі камяні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок». Відповідь на проблемне питання:

Він ( Валер’ян Підмогильний ) знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але також усвідомлював її слабкості. В цьому європеїзм Підмогильного. Григорій Костюк

Оцінка партійної критики: У 20-30-х рр. був оцінений як «ворожий пролетаріату», «антирадянський», «ідеологічно хибний», у якому соціальне замінено біологічним, село протиставляється місту,не показана «змичка робітників і селян», як твір «наскрізь несучасний, ворожий радісному сприйманню життя». Роман був заборонений до 1989 року.

Тестові завдання за романом Валер’яна Підмогильного «Місто» 1. З якою метою Степан Радченко направлявся до Києва: а) щоб оглянути місто; б) розпочати власну комерційну справу; в) вступати до інституту. 2. З наближенням міста Степан відчував: а) радість та піднесення; б) на душі стало тихо і мертво; в) хлопця переповнювали сподівання на краще життя. 3. Де поселив крамар Степана: а) у власній вітальні; б) у столярній майстерні поруч із коровами; в) у сусідньому помешканні.

4. Про що йшлося в першому оповіданні Стефана Радченка: а) про історичне минуле Києва; б) про кохання до Надійки; в) про стару пощерблену бритву. 5. Як склалися подальші стосунки Степана з Надійкою: а) Степан почував до Надійки відразу, бо ж вона була від села, що зблякло в ньому; б) хлопець палко покохав Надійку; в) молодята планували поселитися разом. 6. Пішовши з помешкання Гнідих після бійки з Максимом, Степан почував: а) схвильованість від втрати товариша; б) докори сумління перед господарем дому; в) турбувався за власний добробут.

7. Яка причина остаточної зміни житла Степаном: а) товариш Борис запропонував Степанові своє помешкання, переїжджаючи до іншого; б) сім’я Гнідих вигнала Степана; в) хлопцеві запропонували гуртожиток. 8. Чи продовжував Степан навчання: а) так, і навчався і надалі дуже сумлінно; б) ні, але планував обов’язково почати відвідування лекцій; в) хлопець вирішив, що інститут йому не потрібний, а Степан Радченко гарний і без диплома. 9. Де побачив Степан Максима, сина Гнідих: а) у театрі; б) у бібліотеці; в) у пивному закладі з сумнівною репутацією.

10. Охарактеризуйте матеріальний стан хлопця на той час: а) Степан був повністю забезпечений, тому що отримав гонорари від журналів, де надрукували його оповідання, а також мав платню за лекції; б) проблема грошей набувала дедалі загрозливіших форм, тому що всі заробітки йшли на пригощання Зоськи, нової знайомої Степана; в) матеріальної скрути хлопець не відчував. 11. За що сподобався Степан молодим літераторам: а) за винахідливість; б) за гостроту думок; в) за те, що не справляв враження людини сильної. 12. Степана Радченка призначили на посаду секретаря журналу: а) бо він сам цього прагнув; б) мав неперевершений літературний хист; в) бо новий кандидат не зробив ще нікому жодного зла й тримався з усіма лагідно, подаючи кожному надію на себе впливати.

13. Розірвавши стосунки з Зоською, Степан відчував: а) п’яне почуття волі; б) цілковиту самотність; в) нестерпні докори сумління. 14. Зустрівши Левка, Степан вирішив: а) запросити товариша в гості; б) повернутися на село; в) продемонструвати свої здобутки на літературній ниві. 15. Що стало на заваді до здійснення мрії: а) зустріч з Надійкою; б) Степана не звільняли з посади; в) хлопцеві не хотілося залишати своє нове помешкання.

16. Що додавало Степанові Радченку творчого натхнення: а) високі гонорари; б) почуття самовдоволення; в) нові, але недовготривалі зустрічі. 17. Залишившись у місті, Степан вирішив: а) продовжувати жити усталеним життям; б) шукати нових знайомств; в) писати повість про людей. 18. То хто ж став переможцем: а) місто знищило Степана; б) Степан підкорив місто; в) Радченко підкорив місто, але й місто підкорило його.