Презентація на тему:
Микола Носов

*

* Микола Носов « Писати для дітей — найкраща работа. Вона вимагає дуже багато знань (…).Головне – любов і повага до них . Я зрозумів, коли у мене ріс син , що до дітей потрібно відноситись з великою і дуже теплою повагою.

*

*

*

* Шкільні роки Захоплення шкільних років були різноманітні: музика, співи, любительський театр, сурядництво для рукописного журнала «Ікс», а також хімія, шахи, радіо, электроніка, фотографія. Пізніше Носов продавав газети, був чорноробочим, землекопом, косарем, візником колод.

* Москва Після закінчення школи Микола вступив до Київського художнього інституту, а в 1929 році перевівся до Інституту кінематографії в Москву. Потім став працювати в кіно,знімав різні навчальні, наукові та мультиплікаційні фільми.

* В роки Великої Вітчизняної війни Микола Носов поставив декілька навчальних фільмів для Радянської Армії. Був нагороджений орденом Червоної зірки (1943 р.) Орден Червоної зірки

* Як я став дитячим письменником « Дитячим письменником я став, тому що, коли я виріс, мені захотілось стати письменником. А стати письменником мені захотілось тому, що в мене було цікаве життя, і мені було про що розповісти людям …»

* Письменник відповідав своєму прізвищу.В Носова дійсно був ніс і зовсім не маленький, а великий такий, помітний, велика голова, і широкі плечі… І все це цілковито не співвідносилось з невиличким ростом и тихим глуховатим голосом. На перший погляд – непоказний чоловік. Дуже мовчазний, дуже замкнутий. Інші називали його «похмурим бурчуном». Але що вони знали, ці інші? Вони, мабуть, і книг його ніколи не читали! Веселе прізвище

*

*

* Перше оповідання Як і більшість відомих письменників Микола Носов спочатку писав казки і оповідання просто так – для свого маленького сина. А потім одне своє оповідання він назвав «Затейники»,який він відніс в журнал «Мурзилка».Оповідання надрукували. Це було в 1938році. 1938

*

*

*

*

* Ці книги написав Микола Носов: «Тук-тук-тук» (1945) «Ступеньки», «Веселые рассказы» (1947) «Веселая семейка» (1949) «Дневник Коли Синицына»(1950) «Витя Малеев в школе и дома» (1950) Книга получила Государственную премию СССР

* Ці книги написав Микола Носов: «Приключения Незнайки и его друзей» (1953) «Незнайка в Солнечном городе» (1958) «Незнайка на Луне» (1964) За трилогию о Незнайке Носов получил премию им. Н.К.Крупской «Приключения Толи Клюквина» (1961) «Повесть о моем друге Игоре» (1971) «Тайна на дне колодца» (1977)

*

* Фільми за книгами Носова: Два друга. По повести «Витя Малеев в в школе и дома», 1955. Дружок. По рассказам «Дружок» и «Мишкина каша», 1958. Живая радуга, 1982. Незнайка с нашего двора, 1984. Приключения Толи Клюквина, 1964. Топинамбуры, 1987. Фантазеры, 1965.

* Мультфільми Бобик в гостях у Барбоса, 1977. Винтик и Шпунтик – веселые мастера, 1961. Незнайка в Солнечном городе. В 10 сериях, 1976-77. Незнайка учится, 1961. Фунтик и огурцы, 1961. Незнайка на Луне, 1999.

*

* Із якого оповідання ці діалоги? - Она жи-жи-живая! - Кто живая? - Шля-шля-шля-па. - Что ты! Разве шляпы бывают живые? («Живая шляпа»)

* Із якого оповідання ці діалоги? Вдруг слышу сквозь сон: тук-тук-тук! - Кто-то стучит, - говорю. - Кто же может стучать? - А вот послушай. («Тук-тук-тук»)

* Із якого оповідання ці діалоги? - А я раньше летать умел! - А ну, полети! - Сейчас не могу: разучился. («Фантазеры»)

* Із якого оповідання ці діалоги? - Давай веревку. – А ее нет, веревки. - Где же она? - Там. - Где – там? - Ну… В колодце. - Так ты, значит, с веревкой ведро упустил? - Ну да. («Мишкина каша»)

*

*

* Они были похожи друг на друга, только один был чуточку повыше, а другой чуточку пониже. Оба ходили в кожаных куртках. Из карманов их курток вечно торчали гаечные ключи, клещи, напильники и другие железные инструменты. Винтик и Шпунтик

* Книги у него лежали и на столе, и под столом, и на кровати, и под кроватью. Одевался он всегда в черный костюм, а когда садился за стол, надевал на нос очки и начинал читать какую-нибудь книгу, то совсем становился похож на профессора. Знайка

* Я поймала комара. Та-ра, та-ра, та-ра-ра! Комаришку я люблю, Тру-лю-люшки, тру-лю-лю! Но комарик загрустил, Жалко комаришку. Нет, поймаю я себе Лучше муравьишку. Муравьишка тоже грустен, Тоже любит погулять… Хватит с ними мне возиться – Надо книжку почитать. Поэтесса Самоцветик

* - Вы, малыши, только и думаете, как бы кого-нибудь стукнуть, а когда вас самих стукнут, вам это очень не нравится… Вы что улыбаетесь? Вам смешно, потому что у меня пластырь на лбу? Синеглазка

* Этот ящичек, или чемоданчик – как хотите его назовите, - имеет сбоку небольшое отверстие. Достаточно вам произнести перед этим отверстием несколько слов, а потом нажать кнопку, и бормотограф в точности повторит ваши слова. Смекайло

* Взяв кусок плотной бумаги, он прорезал пару больших глаз, длинные изогнутые дугой брови, прямой изящный носик, маленькие губки, подбородок с ямочкой… Сверху вырезал пышную прическу, снизу – тонкую шейку и две ручки. Изготовив такой трафарет, он приступил к заготовке шаблонов. Тюбик

* Он остановился посреди комнаты, сложил на груди руки, голову кверху и стал думать, глядя на потолок. Потом ухватился руками за собственный подбородок и стал думать, глядя на пол. Проделав все это, он стал бродить по комнате и потихоньку бормотать. Цветик