Презентація на тему:
ЛЮДИ «СОЦІАЛЬНОГО ДНА» В РОМАНІ «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?». РОЗДУМ НАД ПРОБЛЕМОЮ ЖИТТЄВОГО ВИБОРУ ПЕРСОНАЖІВ (ЧІПКИ, ГРИЦЬКА, МАКСИМА). ЖІНОЧІ ОБРАЗИ У ТВОРІ (МОТРЯ, ГАЛЯ)

ЛЮДИ «СОЦІАЛЬНОГО ДНА» В РОМАНІ «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?». РОЗДУМ НАД ПРОБЛЕМОЮ ЖИТТЄВОГО ВИБОРУ ПЕРСОНАЖІВ (ЧІПКИ, ГРИЦЬКА, МАКСИМА). ЖІНОЧІ ОБРАЗИ У ТВОРІ (МОТРЯ, ГАЛЯ)

І Чіпка затяг: Зелений байраче, на яр похилився: Молодий козаче, чого зажурився!

П. Мирний широко використовує в романі багатства народної мови.

Трагедію особистості в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» найповніше відтворено в долі Чіпки, Грицька, Максима. Інші дійові особи — Мотря, Галя, Христя, баба Оришка — так чи інакше відтінюють характери головних персонажів. Третій ряд персонажів — Лушня, Матня, Пацюк, Порох, Чижет, Явдоха, генеральша, пан Польський

Картка 1-ої групи «П’ючи та гуляючи, підібрав собі Чіпка трьох товаришів щирих. Лушня, Пацюк та Матня — одна думка, одна гадка». За своїм походженням, «друзі» Чіпки Варениченка були його родичами. Лушня був сином пана Совинського, а Пацюк та Матня — пана Польського, того самого, що й Чіпки батько.

Картка 2-ої групи Дайте порівняльну характеристику Чіпки й Грицька. Як формувався характер Чіпки й Грицька в дитячі та юнацькі роки? Проаналізуйте цитату з твору. Чому Грицько не шукає тієї правди?

Максим — внук січовика, вихований на переказах про запорозьку вольницю.

Грицько — тип селянина, майже в усьому протилежний Чіпці.

Мотря — селянка — біднячка, чесна, невсипуща трудівниця.

Галя — «польова царівна» і «розбишацька дочка» — прагнула ввійти в лихе товариство «тихим янголом-спасителем», а правду, справедливість бачила в любові, доброті, чесності, щирості.

Соціально-психологічний роман — твір, у якому проблеми суспільного життя зображені не самі собою, а через психологію героїв, їх думки, прагнення й переживання.

Прообраз (прототип) — особа, життя й діяльність якої насамперед малася на увазі при створенні літературного образу, тип у творі. Національне в літературі — відображення особливостей історичного життя, побуту й природи, звичаїв і культури, рис національного характеру й мови певного народу. Загальнолюдське — властиве людям, незалежно від їх національної приналежності (розуміння добра і зла, совісті й честі, ставлення до праці, до людей).

Домашнє завдання 1. Підготувати індивідуальний виступ на одну із запропонованих тем на конференцію (3–4 хв.). 2. Вивчити словничок літературних термінів.