Презентація на тему:
Худ. течії

Художні течії в українсьній літературі Символізм Імпресіонізм Експресіонізм

Михайло Врубель «Царівна-либідь» Хуго Сімберг «Поранений ангел» СИМВОЛІЗМ

СИМВОЛІЗМ— це літературно-мистецький напрям кінця 19-початку 20 ст.,основоположники якого проголосили основою мистецької творчості символ —таємну ідею, приховану в глибині всіх навколишніх, а також потойбічних явищ, що її можна розкрити і відобразити

Поетика символізму вирізнялася глибоким культом “слова,як такого” (“світ слова”), великою уважністю до музичності, ускладнених образів,асоціацій

Одним з найважливіших принципів символістської поезії є сугестія (натяк, навіювання). Поети дають змогу своїм читачам самим “домислити і завершити написане”

Визначальні риси символізму: - войовничий бунт проти надто консервативної і регламентованої суспільної моралі; - підкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою і недооцінка змісту); - культ екзотичних і заборонених тем, хвороблива увага до позасвідомого; - спроби вирватися за рамки повсякденного, прив'язаного до матеріальності буття, зазирнути до «світу в собі».

Перший осередок українського символізму був створений в Києві 1918р.,за участі поетів Я.Савченка, О.Слісаренка, М.Семенка, П.Тичини. Силами цієї групи був виданий “Літературно-критичний альманах” П.Тичина ”Сонячні кларнети”; Т.Осьмачка “Круча”; Лесь Курбас і його Молодий Театр(1917-1919)

ІМПРЕСІОНІЗМ

Імпресіонізм —художній напрям, що заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань

Визначальні риси імпресіонізму: психологізм у змалюванні персонажів; прагнення відтворити найтонші зміни в настроях; збільшена увага до кольорів, звуків і яскравих деталей; відмова від великих соціальних проблем

В українській літературі поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського, B. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської, а також Г. Михайличенка, М. Хвильового, Є. Плужника та ін.

ЕКСПРЕСІОНІЗМ

ЕКСПРЕСІОНІЗМ —літературно-митецька стильова тенденція авангардизм, що сформувалася в Німеччині на початку 20 століття

Основний принцип —відображення загостреного суб’єктивного світобачення через авторське ”Я”, напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства

Визначальні риси експресіонізму: відображає особистості переживання під впливом настрою; яскравість і гострота сюжету; увага до простого характеру; проблема вини і кари; рівні права потворного і прекрасного; пошуки витоків людського зла; заперечення реального світу; хвороблива напруженність

В літературі український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Класичний експресіонізм утвердив Осип Турянський повістю «Поза межами болю». У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість Миколи Куліша («97»), частково — Миколи Бажана (збірка «17-й патруль»), а особливо проза Миколи Хвильового (зокрема твір "Я (Романтика)"), Івана Дніпровського, Юрія Липи, Тодося Осьмачки.