Евген Маланюк
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Дата народження: 1 лютого 1897 Місце народження: Новоархангельськ Дата смерті: 16 лютого 1968 Місце смерті: Нью-Йорк Громадянство: Російська Імперія, УНР Рід діяльності: поет
Народився 1 лютого 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер село Новоархангельск Кіровоградської області) в родині українських інтелігентів .
Навчався в реальній школі в Єлисаветграді, а потім — у Петербурзькому політехнічному інституті. У1914 р. юнак подав документи до Київської військової школи, яку закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті.
На фронті познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції закликає його повернутись на Батьківщину, щоб узяти участь в обороні Української Держави. Працює в Генеральному Штабі України, пізніше стає ад'ютантом генерала Василя Тютюнника, командуючого Наддніпрянською Армією УНР. Болісно сприймає поступовий занепад УНР.
У 1920 році, після трагічних спроб реставрації державності, разом з тисячами таких як сам, подається на еміграцію і потрапляє в табір для інтернованих поблизу польського міста Каліша.
Разом із кількома друзями (Ю. Дараган, М Чирський, М. Грива та інші) видає журнал «Веселка», де побачили світ його перші поезії.
Згодом перебрався до Чехословаччини, там у Подєбрадах закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії. Переїхав до Варшави, де працював інженером і брав активну участь у суспільно-політичному житті. Був одним із засновників літературного угрупування українських письменників у Варшаві “Ми”.
Після одруження тридцятитрирічного письменника з Богумілою Савицькою, поет нарешті знайшов спокій родинного життя в складних умовах еміграційного побуту в Польщі.
У червні 1949 року поет переїжджає до США: спершу працює фізично, потім — в інженерному бюро в Нью-Йорку. У цьому мегаполісі 16 лютого 1968 року Є.Маланюк і помер. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-Джерсі.
Творча спадщина поета, визнаного за українського класика, ідейно та тематично досить розмаїта. Збірки поезій та есе були видані у багатьох містах Європи й Америки: Стилет і стилос" (Польща, 1925) "Гербарій" (Гамбург, 1926) "Земля й залізо" (Париж, 1930) "Земна мадонна" (Львів, 1934) "Перстень Полікрата" (Львів, 1939) "Вибрані поезії" (Львів, Краків, 1943) "Влада" (Філадельфія, 1951) "П’ята симфонія" (Нью-Йорк, 1953) "Поезії в одному томі" (Нью-Йорк, 1954) "Остання весна" (Нью-Йорк, 1959) "Серпень" (Нью-Йорк, 1964)
1.uk.wikipedia.org/.../ Маланюк_Євген_Филимонович 2.lib.misto.kiev.ua/.../malanyuk2.txt 3. О.М. Авраменко. Українська мов і література. I частина.-К.:Грамота, 2009
Схожі презентації
Категорії