Презентація на тему:
Біографічні сторінки

Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861) Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Біографічні сторінки Виконав учень 6 – Б класу Валківського ліцею ім. О.Масельського Дригайло Владислав

Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Окрім Тараса, було 6 дітей: старші – Катерина, Марія та брат Микита, молодші – Ярина, Марія та брат Йосип.

Через два роки родина переїхала до сусіднього села Кирилівки, де Тарас прожив 14 років. Відстань між Моринцями і Кирилівкою - 8 кілометрів. Зараз село має офіційну назву Шевченкове.

У 9 років малий Тарас залишився без матері. Поховали, як заповідала Катерина Якимівна Шевченко, біля хати в саду, нині Через усе життя поет проніс найтепліші почуття до неї. ...де мати повивала  Мене малого і вночі  На свічку Богу заробляла;  Поклони тяжкії б’ючи,  Пречистій ставила, молила,  Щоб доля добрая любила  Її дитину...  Т. Шевченко. “І виріс я на чужині”, 1848 неподалік літературно-меморіального музею Т.Г.Шевченка в селі Шевченковому. Там матір доброю мою, Ще молодую – у могилу Нужда та праця положила. На засланні, згадуючи тяжку панщину, він у поезії «Якби ви знали паничі» писав:

Через 2 роки у 1825 році помирає і батько. Могила батька Тараса, Григорія Івановича Шевченка, знаходиться по вулиці Шевченка (на території Шевченківського коледжу) села Шевченкове Там батько плачучи, з дітьми (А ми малі були і голі), Не витерпів лихої долі, Умер на панщині… Звенигородського району Черкаської області.

Недалеко від батьківщини Кобзаря розкинулося мальовниче село Будище. Тут, у маєтку поміщика Павла Енгельгардта, в 1828-1829 роках служив козачком юний Тарас. Це будівля початку 19 століття, яка збереглася і відреставрована. Незабутні враження справляють три дуби-велетні. Їх називають Шевченківськими. Мудрі свідки старовини ... За переказами, в дуплі одного з цих дерев юний поет і художник ховав свої малюнки. Дуби Тараса Шевченка в 2010 році стали призерами у Всеукраїнському конкурсі «Національне дерево України».

Змалку в обдарованій дитині прокинувся талант художника. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь: на стінах, на дверях, на папері. У 1832 році пан Енгельгардт законтрактовує Шевченка на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву. У 1835 році з Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко. Згодом відбувається знайомство з К. Брюлловим і В. Жуковським. У квітні 1837 року Брюллов створює портрет Жуковського, який був розіграний у лотереї. За 2500 було викуплено Тараса Шевченка з кріпацтва.

Катерина (1842) Селянська родина (1843) Київський костьол (1843) Циганка-ворожка (1841)

У 1840 році побачила світ книжка поезій Шевченка “Кобзар”, за яку прозвали поета в народі незламним Кобзарем.

У квітні 1847 року за участь у таємній політичній організації – Кирило-Мефодіївському товаристві – Т.Шевченка заарештовано і заслано рядовим солдатом у далекі оренбурзькі степи із забороною писати і малювати. За 10 років неволі він написав поезії, що ввійшли до “захалявних книжечок”, і створив понад 400 малюнків.

1861 рік – найкращий дарунок Т.Г.Шевченка для дітей – “Букварь южнорусский”. Тираж – 10 000 примірників, ціна – 3 копійки, обсяг підручника – 24 сторінки.

Шевченко - художник і Шевченко - поет йшли поруч тернистими стежками життя.

“Заповіт”

У своєму останньому вірші "Чи не покинуть нам, небого" поет висловив упевненість, що його творчість не потоне в річці забуття. 10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко. Похований він був на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі. У травні того ж року прах Шевченка перевезено в Україну і поховано на Чернечій горі біля Канева.