Презентація на тему:
лялька-мотанка

ЛЯЛЬКА-Мотанка –українська народна іграшка (лялька із серветок)

Лялька-мотанка – це одна з найдавніших народних іграшок, яка, пройшовши крізь тисячоліття, існує і є дуже популярною навіть сьогодні. Лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом матері - прародительниці, символом мудрості, берегинею роду. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки.

Лялька-мотанка є прадавнім оберегом. Їй вже майже 5000 років, вона з’явилася з тих пір, як почали вирощувати льон. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Обов’язкова умова - іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини. .

Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. Матеріалами для виготовлення служать натуральні матеріали (сіно, солома, дерево, трави, сухе листя, насіння, зерна). Прикрашали мотанку народними орнаментами та вишивкою. Українці вважали, що це приносить їм багатство та успіх. Усі деталі міцно примотуються ниткою, вузлики не зав’язують. Робити ляльку-мотанку як оберіг треба було тільки в «хороший» період (краще взимку). Невдалим часом були свята і вихідні дні, а також середа і п’ятниця (у ці дні займатися рукоділлям вважалося за гріх).

Дуже строго дотримувалися ще одного правила: змайструвати ляльку-мотанку так, щоб вона стала оберегом потрібно було за один раз, не відкладаючи роботу на потім чи на завтра. Вважалося, що зроблене вдруге перекреслює те, що було створено вперше і, таким чином, оберіг втрачає свою силу. Для виготовлення мотанки-оберегу брали клаптики ношеного одягу, до того ж «щасливого» - того, який носили в найкращі періоди життя, не затьмареного ні бідами, ні хворобами чи бідністю.

Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник і запаску. Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи - минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір - очіпок, стрічка чи хустка, що символізує зв’язок із небом.

Червоний – колір життя, вогню, кохання. Цей колір здавна вважається захисним, тому ляльку-берегиню в червоному можна поставити навпроти вхідних дверей, вона буде захищати вашу домівку від проникнення поганої енергії. Зелений – колір здоров’я та багатства. Зелений колір з рослинним орнаментом - символ Матінки-Природи. Природу шанували, бо вона давала все для життя і здоров’я. Таку мотанку можна поставити біля мішечків з лікарськими травами. Жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу; Синій – колір творчості та саморозвитку; Фіолетовий – колір мудрості; Золотий – колір Божої любові. Значення кольорів:

Хрест на обличчі має символічне значення, адже це знак сонця, знак духовного єднання неба та землі, чоловічого та жіночого начала. Тому такі ляльки є оберегами для сім’ї, вони сприяють гармонії в родині, порозумінню між чоловіком та жінкою. Обличчя як такого у традиційної ляльки-оберегу немає. Ляльку остерігалися пов’язувати з конкретною людиною, якщо це не диктувалося спеціальними магічними обрядами, бо вважалося, якщо ляльці зробити обличчя, а особливо очі, в них може влетіти дух живої істоти.

Лялька - немовля При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька-закрутка виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров’я.

Баба - берегиня Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім’ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.

Лялька - наречена Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту (переляку) і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.  

Мотанка - матуся Мотанка-матуся – одна з найдобріших і найулюбленіших майстринями ляльок. Вона символізує головне призначення жінки - дати життя новій людині, піклуватися, захищати та оберігати малюка все своє життя.

Лялька «Нерозлучники» – символ вірності та взаємного кохання, оберіг миру та злагоди у родині. Лялька «Нерозлучники»

Ця лялька подібна до сучасної аромотерапії: у спідничку клали запашну траву на свій смак або за потребою і пристосовували біля ліжка, аби вдихати запах зілля Лялька-Трав’яниця Лялечка-зерновушка (круп'яничка) Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі.

Берегиня Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів. На спідниці ляльки-берегині вишитий мотив безконечника.

Лялька-Багаторучиця Свою назву лялька отримала за наявність великої кількості рук (п’ять-сім пар рук). Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі.

Лялька-Подорожниця – це традиційна лялька-оберіг для подорожуючих. У її вузлику все, що може знадобитися в дорогу: трохи крупи, монета і щіпка рідної землі, щоб не забути повернутися. Лялька-Подорожниця

авторські мотанки в сучасному стилі

Прилади та інструменти

Розстеляємо тканину для голови на столі, складаємо краями до середини. Ширина складеної тканини буде висотою голови ляльки

Кладемо скрутку на клаптик посередині, ближче до низу; накриваємо верхнім кутом тканини і тримаючи скрутку загортаємо всі складки тканини назад. Передня частина голови повинна бути гладенькою, по-можливості без складок. Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки - формуємо шию.

Намотуємо хрест. Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку. Далі виводимо нитку посередині голови назад. Обмотуємо голову і повертаємось наперед (повторюємо кілька разів). Притримуючи нитку великим пальцем правої руки, намотуємо нитку горизонтально за годинниковою стрілкою. Беремо нитку іншого кольору. Повторюємо те саме, роблячи 2 смужки по обидва боки першої нитки.

Складаємо тканину краями всередину (як для голови)  або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки.

Спідниця

Залишилось пов’язати хустинку

Дякую за увагу