Презентація на тему:
Наркоманія – одна з найважливіших проблем другої половини ХХ ст. Історія її розвитку.

Наркоманія – одна з найважливіших проблем другої половини ХХ ст. Історія її розвитку.

План Вступ. Історичний нарис розвитку наркоманії. Поява наркоманії. Поширення різних видів наркотиків у світі: а) опію; б) морфію; в) героїну; г) кокаїну; д) конопель; е) снодійні засоби.

1. Вступ Про наркоманію нині говорять у всьому світі. З нею пов’язують падіння звичаїв, зростання злочинності, збільшення транспортних та інших подій. Ця проблема турбує політиків, медиків, соціологів, юристів, педагогів. За приблизними даними у світі налічується понад 2 мільярд наркоманів. У нашій країні боротьба з наркоманією тривалий час велася без широкого розголосу. Однією з причин поширення наркоманії є дефіцит знань про наркотики та їх вплив на організм людини. Суспільство повинно знати, що наркоманія – це хвороба найбезпечніша, ніж алкоголізм. Тому необхідна боротьба з токсикоманією і наркоманією на всіх рівнях.

У 2009 році порівняно з 2000 роком показники поширення наркоманії, а також кількість осіб з епізодичним вживанням наркотичних речовин збільшилася у 7 разів. По офіційній статистиці в нашій країні 300 тисяч наркозалежних (вік – 15 – 17 років). Для отримання реальної картини офіційні цифри потрібно помножити на 10.

Віковий рівень наркотизації школярів: 5 клас – 7 % 6 клас – 9 % 8 клас – 12 % 9 клас – 19 % 10-11 класи – 32%

2. Історичний нарис розвитку наркоманії. Поява наркоманій. Наркотичні речовини почали застосовувати в далекому минулому. Перше знайомство з наркотиками сталося на зорі розвитку людства після того, як люди навчилися користуватися вогнем. Розпалюючи багаття в печперах, первісні люди вдихали оксид карбону, що утворюється під час горіння. Одурманення відбувалося від вдихання диму під час згорання різних рослин, серед яких були мак, коноплі, тютюн. Отже, найдавніші способи наркотизації були засновані на вдиханні диму, парів на палінні. Інший шлях ознайомлення з наркотиками – випадкове вживання в їжу або жування рослин, що мають наркотичні властивості.

З історії релігії відомо, що віщуни і служителі культу різних релігійних напрямків під час свят, обрядів і ритуалів часто застосовували всілякі наркотичні речовини, що викликали особливе почуття психічного підйому з елементами порушення свідомості. А також з метою лікування для душевнохворих. Така медицина називається тауматурія. Рецепти одурманювальних засобів тримали в секреті.

3. Поширення різних видів наркотиків у світі. а) поширення опійної наркоманії. Найдавніший наркотик сімейства опійних – мак. Батьківщина маку – Мала Азія, Греція. Спочатку для приготування снодійного і заспокійливого зілля використовували коробочки маку, а потім стали вживати опій – засохлий молочний сік з надрізаних коробочок маку.

Німецький вчений Георг Еберс в 1873 р. виявив древньоєгипетський папірус, названий згодом “Папірус Еберса”. У цьому документі, написаному за 1500 років до н.е., було зібрано майже 700 рецептів, багато з яких ґрунтувалися на опіумі. Наприклад, спосіб приготування препарату “Спен” і вживання його під час плачу немовлят для заспокоєння.

“Батько медицини”, давньогрецький лікар Гіппократ започаткував науковий підхід до медицини. Він першим завдав рішучого удару тауматурії. Вивчаючи цілющі властивості рослин, Гіппократ не заперечував потреби застосування наркотиків у лікуванні хворих, а навпаки вважав їх цінними лікарськими засобами. Він широко використовував у своїй практиці опіум як болезаспокійливий та снодійний препарат.

Існує дві точки зору щодо поширення опію по світі. Одна – це поширення із Заходу на Схід – із Середземномор’я в Малу Азію, Персію, Індію і Китай. Інша, що “колискою” опію є Китай та Індія або Єгипет. Опій поширювався по світу за допомогою різних завоювань. Також у середні віки за часів короля франків Карла Великого (742 – 814рр) в Європі починає розвиватися наука про наркотики. В нашій країні мак був відомий ще за старослов ’янські часи. В основному це були олійні сорти маку, які використовували в їжу. З насіння отримували жирну олію, мак вживали при випічці пряників. Крім того, мак використовували і як лікарський засіб.

б) Морфій був першим алкалоїдом опію. У 1806 році морфій було відкрито французьким хіміком Арманом Сегеном. Речовина була названа на честь античного бога сновидінь Морфея. Застосовувався і поширювався морфій поступово, оскільки в перше десятиріччя після відкриття він зберігався тільки в Крамерівській придворній аптеці Падеборну. Потім повільно поширюючись став одним з найважливіших болезаспокійливих медичних препаратів. Після винаходу у 1864 році шприца морфій стали вводити безпосередньо у кров, що отримало загальне визнання і широке розповсюдження.

в) Героїн є також алкалоїдом опію. Герої був синтезований з морфію фірмою “Бейєр” у 1890 р., а в 1898р. вже з ’явився у продажі. Героїн має дуже сильні наркогенні властивості – надзвичайно швидко виникає фармакологічна залежність і тяжка наркоманія. За силою, токсичністю і швидкістю звикання героїн перевершував на той час усі відомі наркотики, тому Всесвітня організація охорони здоров ’я і комітет з наркотиків ООН рекомендували припинити виробництво та імпорт героїну. Три країни у Європі – Бельгія, Англія, Угорщина відсунули термін виконання цих рекомендацій. Головним споживачем героїну у світі є США, щорічно до країни ввозять 1 – 1,5 т героїну.

г) кокаїн отримують з південноамериканської рослини еритроксилон кока. Це чагарник заввишки 2 – 3 м, його батьківщиною є територія Болівії і Перу. Індіанці традиційно використовували листя коки – їх просто жували, змішуючи сухе листя з попелом і скочуючи в невеликі кульки. Рідше готували відвар. Листя коки спричиняло своєрідне приємне сп ’яніння з почуттям бадьорості, піднесеного настрою, припливу сил та енергії, притупляло почуття голоду і спраги, давало можливість здійснювати важку роботу і тривалі військові походи. Любителів листя коки називали “кокеросами”.

Кокаїн, як чисту речовину було відкрито у 1859 році Лоссеном. Поширення кокаїнізму почалося з Америки. У 1878 р. Бентлей запропонував кокаїн, як засіб для лікування морфінізму. Шлях зміни морфію на кокаїн можна вилікувати хворих на морфінізм. Це примусило швидко відмовитися від такого “лікування”, однак призвело до популяризації кокаїну серед морфіністів і послужило його подальшому поширенню.

В кінці ХІХ ст. американська фармацевтична фірма “Парк-Девіс” випустила на продаж понад десять найменувань різних товарів, що містять кокаїн – краплі від зубного болю, пудри, мазі, сигарети та ін. Це сприяло простому і легкому вживанню наркотику. Таким чином, кокаїн до кінця ХІХ – початку ХХ ст. став наймоднішим із всіх наркотичних препаратів.

д) батьківщиною конопель є Східна Азія та Індія. Наркотики на основі конопель вперше почали вживати на Сході. Перші відомості можна зустріти в давніх китайських рукописах ІІІ ст. до н.е. У Індії коноплі використовували для отримання препаратів з ейфоричною дією, які вживали під час виконання релігійних ритуалів, а також для народної медицини. Араби поблажливо ставилися до вживання наркотичних препаратів з конопель, які нібито збуджують уяву і дають можливість “уявно перенестися в рай”. В давній арабській медицині гашиш широко використовували під час лікування депресії, головного болю та інших захворювань.

У нашій країні коноплі розводили ще у ІІ ст. до н.е. У старих лікарських порадниках – травниках з насіння конопель рекомендували різні екстракти, мазі, примочки, компреси: зовнішньо як болезаспокійливий засіб при опіках, фурункулах, рожистих запаленнях, ревматизмі, всередину – при набряках, алергії, туберкульозі та інших захворюваннях. Наркотичні препарати з конопель є одними з найпоширеніших у світі: лише за приблизними даними у світі налічується 300 млн. чоловік, які є рабами цього виду наркотику.

Сучасні снодійні засоби, похідні барбітурової кислоти, з ’явилися на початку ХХ ст. Першим синтезували в 1903 році веронал, а в 1912 році – люмінал. Серед осіб, які зловживали барбітуратами, були ті, хто приймав за призначенням лікаря, а також самостійно від безсоння. Однак порівняно з поширенням інших видів наркоманії в цей час процент звиклих до снодійних людей був невеликий. У 1956 році барбітурати було взято під міжнародний контроль.

Історія зловживання стимуляторами дуже коротка. Ця група речовин неоднорідна. Найдавніші з них – чай і кава. Батьківщина чаю – Китай і Японія, а кави Аравія. Пізніше було отримано інші стимулятори, такі як фенамін, його вживали для схуднення. Отже, розвиток і поширення різних видів наркоманії пов ’язані зі ставленням до них суспільства, етнічними, релігійними, своєрідністю емоційних форм поведінки і способу життя.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ ДЯКУЮ ЗА УВАГУ