Людина і клімат
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Людина і клімат Ми всі – діти природи, її часточка. Вона, велична і могутня, дарує нам життєві радощі, бо годує й зодягає, вчить і радить, застерігає і попереджує, винагороджує за хазяйновитість і суворо карає за байдужість і бездушність. Для кожної людини природа рідного краю – найчарівніша.
Людина і клімат Україна за світовими стандартами – країна не дуже велика та її можна порівняти з безцінним діамантом в оточенні земель інших країн. Діамантом, який передали нам пращури і який ми повинні залишити після себе наступним поколінням.
У сприятливих умовах середовища людина отримує можливість для свого комфортного існування, але, разом з тим, відхилення параметрів середовища від норми створює загрозу для її життя і здоров’я.
Людина і клімат Ми всі – діти природи, її часточка. Вона, велична і могутня, дарує нам життєві радощі, бо годує й зодягає, вчить і радить, застерігає і попереджує, винагороджує за хазяйновитість і суворо карає за байдужість і бездушність. Для кожної людини природа рідного краю – найчарівніша.
Давайте замислимось Скільки чоловік позбавляє кисню автомобіль, що протягом 4 год. рухається із швидкістю 80 км/год? (Добову норму кисню однієї людини він споживає на ділянці шляху 2,5 км.)
Давайте замислимось Сучасний реактивний лайнер за 1 год. польоту спалює 8 т кисню. На скільки біднішим киснем стане повітря після перельоту літака Ил-62 з Миколаїва до Києва, якщо швидкість руху 850 км/год.
Транспорт не тільки викидає в атмосферу шкідливі домішки, а й споживає з неї кисень, що призводить до зміни складу атмосфери. В зв’язку з цим потрібно контролювати стан повітря та очищати його від домішок.
У сприятливих умовах середовища людина отримує можливість для свого комфортного існування, але, разом з тим, відхилення параметрів середовища від норми створює загрозу для її життя і здоров’я.
Людина впродовж багатьох століть втручалася у природну сферу, використовуючи все більше її ресурсів. Причому, на відміну від інших істот, людина застосовувала не тільки ті речовини, які потрібні для її фізіологічних потреб (кисень, воду, продукти харчування), але й величезну кількість копалин, лісових та інших матеріалів, потрібних для функціонування сотень тисяч електростанцій, фабрик, заводів.
Відходи потрапляли у навколишнє середовище у кількості, що перевищувала можливості його самоочищення, що призвело до порушення екологічної рівноваги на планеті. У результаті такої виробничої діяльності людства наприкінці XX — початку XXI століть кількість різного роду небезпек на Землі збільшилася; з'явились небезпеки глобального характеру. Серед таких глобальних проблем людства, що загрожують його безпеці, можна виділити такі:
— вичерпання запасів корисних копалин та джерел енергії; — зміну якісних характеристик глобальних геосфер; — неконтрольоване зростання населення; — урбанізацію міст; — утилізацію виробничих і побутових відходів; — кометно-астероїдну загрозу; — гонку озброєнь, випробування ядерної зброї.
Про зміну клімату свідчить низка фактів. За останні 10 років у Європі були побиті всі метеорологічні "рекорди": найспекотніше літо, найбільш морозна зима, найсильніший період посухи; впродовж цих 10 років у світі було зафіксовано більше штормів і ураганів, ніж за весь інший період минулого сторіччя. Наприклад, на Північному полюсі йшов дощ, що останній раз відбувалося, на думку археологів, 160 000 років тому; полярний лід тане, за останні 15 років льодовикова маса зменшилася на 20% .
Загальний запас кисню повітря становить понад 1,2 х 10 тонн. Щорічно він зменшується приблизно на 1 х 10, а через 150—200 років за прискорених темпів науково-технічного прогресу можна очікувати його скорочення на кілька відсотків. Достатньо сказати, що організм людини чутливий до зниження концентрації кисню вже на 1-2 %.
Неконтрольоване зростання населення. Надзвичайно швидко відбувається демографічне зростання. За даними ООН, у XX столітті для сучасної цивілізації характерні швидкі темпи зростання населення (виняток – Україна). Відбулося перенасичення, абсолютне перенаселення планети, що загрожує дією екологічних факторів, які залежать від щільності населення. Збільшення чисельності перетворилося в загрозу для людини і людства загалом.
У країнах, де відбувається швидке демографічне зростання населення (Азія та Африка), спостерігається нестача природних ресурсів і, в першу чергу, питної води, а також збільшується навантаження на ресурси, які скорочуються і не відновлюються.
Кометно-астероїдна загроза. Вона існувала ще до появи людини на Землі. На думку вчених, зникнення живих істот із поверхні Землі відбулося внаслідок зіткнення небесних світил — великого метеориту із Землею. Також через це на планеті глобально змінився клімат. Земля, як і інші тіла Сонячної системи, піддається бомбардуванню космічними об'єктами, які є для неї небезпечними. Це метеорити, комети та їх уламки. Атмосфера значною мірою захищає поверхню Землі, однак є численні свідчення катастроф.
Наслідки дії на Землю космічних об'єктів можуть бути різноманітними: виникнення ефекту ядерної зими, ерозія ґрунту, загазованість атмосфери окислами азоту, рясні кислотні дощі, масові пожежі, смерть та ураження людей, руйнування об'єктів економіки, інженерних споруд, комунікацій тощо. Уражаючі фактори космічних об'єктів при дії на Землю дуже подібні до уражаючих факторів ядерної зброї (за винятком радіологічних).
Підраховано, що потужність вибуху, який виник при падінні об'єкта в Антарктиді, становила 250 млн Мт, для порівняння — енергія, яка виділилася при падінні аризонського метеорита — 1 Мт, тунгуського — 25 Мт.
Гонка озброєнь, випробування ядерної зброї. Це одні з найболючіших питань, що стоять перед людством. 300 учених із тридцяти країн світу, які вивчали і моделювали можливі наслідки ядерної війни, дійшли висновку, що у разі ядерної війни близько 2 млрд людей згорить у ядерному полум'ї, розпорошаться або перетворяться на пару, загинуть від пожеж, радіоактивних опадів, відсутності медичної допомоги.
Дим і попіл від палаючих міст, лісів, полів, нафтосховищ утворять суцільну завісу в повітрі довкола планети. Настане "ядерна ніч", яка триватиме декілька місяців. Температура знизиться на 20 градусів за Цельсієм. Буде знищено озоновий шар. Усе живе загине, тобто "ядерна зима" перетворить Землю на пустелю. Навіть одного відсотка наявного ядерного арсеналу буде достатньо, щоб знищити не тільки людей, а й флору і фауну на Землі.
Військовий конфлікт на території Кувейту (1991 рік), Іраку (2005рік) та прилеглих територіях, наочно показали, наскільки воєнні дії негативно впливають на навколишнє середовище. Так, у результаті горіння 500 нафтових свердловин у Кувейті, що тривало впродовж 6 місяців, відбулося значне теплове забруднення атмосфери (86 млн кВт цілодобово), забруднення сажею від палаючої нафти (1200 тонн цілодобово), вуглекислим газом (1,9 млн тонн). Нафтою було вкрито 1554 км поверхні моря, а цілодобово її згорало 7,3 млн літрів.
Кислотні дощі Кислотні дощі — це наслідок забруднення повітря. Дим, що утвориться при спалюванні вугілля, нафти і бензину, містить гази — двоокис сірки і двоокис азоту. Ці гази потрапляють в атмосферу, де розчиняються в крапельках води, утворюючи слабкі розчини кислот, що потім випадають на землю з дощем
Кислотні дощі Кислотні дощі викликають загибель риби і завдають шкоди лісам. Псують посіви сільськогосподарських культур і навіть воду, що ми п'ємо. Вплив їх особливо відчутний поблизу міст і переносить хмари з крапельками води, у яких розчинені кислоти, на великі відстані, тому кислотні дощі можуть випадати за тисячі кілометрів від того місця, де зародилися. Наслідки кислотних дощів цілком зрозумілі, однак механізму їхнього виникнення точно ніхто не знає.
Як можна запобігти кислотних дощів? Джерелами більшості газів, що викликають кислотні дощі, звичайно є теплові електростанції і заводи, а також вихлопи автомобільних двигунів. Утворення цих газів можна обмежити, використовуючи спеціальні сорти вугілля і нафти з низьким змістом сірки й очищаючи відроблені гази до їхнього виходу з димарів.
Як можна запобігти кислотних дощів? Автомобілі можна обладнати спеціальними нейтралізаторами, що знижують зміст шкідливих газів у вихлопах. Однак усі ці методи дорого коштують, і деякі уряди і компанії не бажають витрачати на них гроші. У майбутньому тільки ощадливе використання енергії, очисні спорудження на заводах і скорочення кількості автомобілів допоможуть зменшити кислотне забруднення .
Парниковий ефект. Деякі гази, що містяться в атмосфері, не дають сонячному теплу відбитому від земної поверхні, вийти в космос. Вони утримують його точнісінько так, як стіни парників. Ось чому це явище називають парниковим ефектом. Однак, якщо кількість цих парникові газів збільшиться, на Землі може стати занадто тепло.
Парниковий ефект. Поверхня землі поглинає лише частину сонячного тепла — інше тепло відбивається від неї в атмосферу. Частина тепла, що відбилася від поверхні, іде в космос, а частина затримується в атмосфері завдяки так званим парниковим газам. Основні парникові гази — це вуглекислий і болотний. Що більше цих газів потрапляє в атмосферу, то більше тепла утримується біля поверхні Землі.
Парниковий ефект. Основна частина парникових газів утворюється природним способом. Однак останнім часом цих газів в атмосфері стало набагато більше, оскільки у процесі промислового виробництва люди спалюють ними величезну кількість палива. Вчені думають, що у зв'язку з цим на нашій планеті може статися глобальне потепління: Земля перегріється через надлишок тепла, яке парникові гази утримують в атмосфері.
Парниковий ефект. Сучасний стиль нашого життя порушує природний баланс газів. Щорічно вихлопні гази автомобілів і теплових електростанцій додають в атмосферу близько 6 мілрд. т вуглекислого газу (двоокису вуглецю) — головного «парникового» газу. При знищенні величезних лісових масивів стає менше рослин, що поглинають вуглекислий газ.
Парниковий ефект. Метан, інший «парниковий» газ, виділяється відходами життєдіяльності тварин, болотами, рисовими полями, при розвідці буровими установка; нафти і газу, окис азоту виділяють автомобільні вихлопи й азотні добрива. З'єднання хлору і фтору з вуглецем використовують холодильниках, аерозолях і пакувальних матеріалах з пінопласту. Зміст їх в атмосфері невеликий, однак вони затримують тепло в 10 000 раз ефективніше вуглекислого газу.
а) Чим зумовлені зміни клімату? б) Назвіть глобальні геологічні проблеми. в) Які, на вашу думку, незворотні порушенная у біосфері вже відбулись? г) Як поправити рівновагу, що похитнулася?
Висновок. Кожен з нас може вплинути на процес глобальної зміни клімату, сприяти збереженню та охороні навколишнього середовища. Для того, щоб зменшити викиди парникових газів на індивідуальному рівні (вдома, в селі, школі тощо) потрібно використовувати теплоізоляційні матеріали в побуті, на підприємстві з метою економії енергоносіїв, організовувати посадку дерев, встановлювати більш економічні прилади, для автомобілів використовувати нейтралізатори, не спалювати рештки рослин, брухту.
Висновок. Використовувати екологічно чисті джерела енергії створюючи більш ефективні опалювальні системи і двигуни, проектувати будинки з меншими втратами тепла і розробляючи транспортні системи з меншою кількістю автомобілів. Зменшити чи припинити використання речовин, що змінюють концентрації озону.
Навчитися правильно використовувати альтернативні види енергетичних ресурсів – енергію Сонця, води, вітру. Оберігай свій рідний край, Бо Березанщина – це справжній рай. Одна-єдина в Україні й на землі, Вона хай квітне – розквіта, А ми, громада молода, Візьмемо її долю в руки молоді. Наша природа надзвичайно красива. Давайте будемо її берегти!
Схожі презентації
Категорії