Види бойових документів, яки розробляються командиром підрозділу (начальником служби) в бою
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Кафедра загальновійськової підготовки ТЕМА 6: Порядок розробки і ведення бойових документів ЗАНЯТТЯ 1. Види бойових документів, яки розробляються командиром підрозділу (начальником служби) в бою.
Всього на вивчення теми № 6 відводиться - 12 годин із них: = лекцій - 2 години Заняття – 1 (Т) Види бойових документів, які розробляються командиром підрозділу (начальником служби) в бою = практичних занять – 4 години Заняття – 2 (РХБЗ) Оцінка радіаційної та хімічної обстановки за даними розвідки Заняття – 3 (ОЗ) Робота на засобах зв’язку підрозділів = групових занять - 2 години Заняття – 4 (ІЗ) Інженерні заходи щодо маскування та захисту від високоточної зброї = самостійна робота – 4 години В результаті вивчення теми Ви повинні знати: - види бойових документів, які розробляються командиром підрозділу (начальником служби) в бою, їх призначення та розробку; - порядок оцінки радіаційної та хімічної обстановки за даними розвідки; порядок роботи на засобах зв’язку підрозділів; - інженерні заходи щодо маскування та захисту від високоточної зброї
Навчально - виховні цілі: Ознайомити Вас з видами бойових документів, які розробляються командиром підрозділу (начальником служби) при підготовці і в ході бою та основними вимогами щодо їх розробки. 2. В результаті вивчення заняття №1 за темою№6 Ви повинні: - знати порядок розробки і ведення бойових документів; - основні скорочення, що застосовуються в бойових документах; - основні умовні позначення; державні символи, пізнавальні знаки й умовні номери, що наносяться на бойові машини. 3. Розвивати у тих хто навчається здатність до відпрацювання бойових документів, робочих карт та схем. 4. Виховувати у Вас бажання у наполегливій праці з оволодіння новими знаннями у військовій галузі.
Література: 1. Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України, частина – ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка), К. 2010 р., стор. 50, 56, додатки – 4, 5, 7, 8, 12. 2. Підручник «Тактика» (взвод, відділення, танк), частина - І, М., Воениздат, 1989 р., 48 – 49, схема – 7. 3. Посібник І. Д. Помбрик «Карта офіцера», М. Воениздат 1985 р., стор 5 - 39, 42 – 52.
Навчальні питання: 1.Призначення і порядок розробки (складання) бойових документів. 2.Умовні позначення та основні скорочення, що застосовуються в бойових документах.
Кожний офіцер зобов'язаний: твердо знати основи сучасного бою; організацію, озброєння, бойову техніку, можливості своїх з`єднань і частин і противника; чітко виконувати обов'язки згідно з посадою, що займає і бути готовим в випадку необхідності виконувати обов'язки інших офіцерів; уміти глибоко аналізувати, оцінювати і стисло доповідати обстановку, в короткі терміни доводити бойові завдання до частин (підрозділів); швидко і точно робити необхідні розрахунки, об'єктивно оцінювати результати бойових дій; наочно, повно та точно вести робочу карту, швидко і якісно розробляти бойові документи; уміти ефективно застосовувати засоби зв'язку, автоматизації і механізації управління; знати і суворо додержуватися вимогів по забезпеченню збереження державної і військової таємниці, правил прихованості управління військами та безпеки зв'язку; постійно підвищувати рівень своїх військових і спеціальних знань, вдосконалювати практичні навички в штабної роботі; володіти засобами навчання і виховання особового складу, зміцнення військової дисципліни. (Витяг з н а с т а н о в и по службі штабів з`єднань і частин Сухопутних військ збройних сил України)
графічними робочі карти схеми плани графіки Графічні документи виконуються на картах, схемах або бланках установленої форми, що значно скорочують час на їхню розробку. Основні вимоги до бойових графічних документів повинні бути достовірними, точними, наглядними та підготовлені до встановленого терміну. Види бойових документів
Бойові документи, що розробляються командиром підрозділу (начальником служби) Бойові документи командиром підрозділу (начальником служби) розробляються, як правило, графічно на: топографічних картах; папері; кальці. Отримані і віддані бойові накази та розпорядження записуються у робочих зошитах або на звороті топографічної карти. Командир підрозділу (начальник служби) розробляє наступні бойові документи: робочу карту; бойовий наказ (розпорядження по службі);
Топографічна карта, на якій графічно з допомогою тактичних знаків та основних скорочень нанесена тактична обстановка та її зміни в ході бою називається – робочою картою того командира (начальника служби) який її веде. Робоча карта є одним із основних, а іноді і одним бойовим документом, з допомогою якого командири підрозділів організують та здійснюють управління в бою. Робоча карта командира (начальника служби) призначена для вирішення різноманітних завдань. З допомогою робочої карти командир (начальника служби) підрозділу може: - з’ясувати отримане завдання; - вивчити та оцінити обстановку; - прийняти рішення; - визначити бойове завдання підлеглим підрозділам; - віддати указівки по взаємодії; - віддати указівки по бойовому, тиловому та технічному забезпеченню; - скласти донесення старшому начальнику; - рухатися з підрозділами по місцевості, на якій складно орієнтуватися; вирішувати вогневі завдання по подавленню або знищенню противника. Всі ці завдання можливо виконати, якщо на робочу карту нанесені необхідні дані.
Порядок розробки (складання) бойових документів На робочу карту командира підрозділу (начальника служби)звичайно наносяться: - склад, положення своїх підрозділів (на дві ступені нижче, наприклад в батальйоні – до взводу); - склад, положення і можливий характер дій противника на глибину визначеного завдання на напрямку дій підрозділу; - дані про радіаційну, бактеріологічну та хімічна обстановку; - бойове завдання підрозділам, яку визначив старший командир; - положення та завдання безпосередніх сусідів, а також підрозділів, що діють по переду і їх пункти управління; - розмежувальні лінії між батальйонами; - завдання вогневих засобів, що знаходяться у розпорядженні командира підрозділу та їх позиції; - місця влаштування інженерних загороджень; - маршрути руху; - спостережні, командно – спостережні та командні пункти старшого командира (начальника) і сусідів; - райони розташування тилових підрозділів. Точність нанесення обстановки має виключне значення. Нанесена на робочу карту обстановка повинна відповідати дійсному положенню підрозділів на місцевості.
На робочій карті офіцера, що займається організацією розвідки, повинні бути нанесені найбільш важливі відомості про противника, здобуті розвідувальними органами: зведення про угруповання, нумерації підрозділів і частин противника, зосередження його резервів, других ешелонів, розташування пунктів управління, районів розташування засобів масового ураження, дані про інженерне обладнання. Крім того, на його робочій карті повинні бути нанесені місця розташування своїх розвідувальних підрозділів і їх завдання, місця розвідувальних органів, що висилаються. Робочу карту офіцера, що відповідає за організацію розвідки, треба вести так, щоб по ній можна було в будь-який час поставити завдання розвідувальним органам, зробити аналіз і доповісти висновки про противника командиру (начальнику).
На робочих картах офіцерів, що займаються технічним і тиловим забезпеченням, повинні відображатись загальні дані обстановки і положення своїх підрозділів (частин). З рішення командира наносяться тільки розмежувальні лінії і бойові завдання свого підрозділу (частини) і підлеглих підрозділів. Про противника на робочу карту цих офіцерів наносяться тільки ті дані, які безпосередньо можуть вплинути на технічне і тилове забезпечення. Детально повинні бути нанесені місця і час розташування технічних і тилових підрозділів (своїх, підлеглих і старшого начальника), порядок їх переміщення, шляхи підвезення і евакуації, ремонтні засоби, лінії зв'язку з технічними і тиловими підрозділами, відображені заходи щодо охорони і оборони тилу і інші дані. На робочі карти офіцерів, що займаються по роду своєї службової діяльності іншими питаннями, повинні наноситися загальні дані про положення своїх підрозділів (частин) і противника, точні дані про райони розташування і завдання підлеглих безпосередньо їм підрозділів родів військ, спеціальних військ і служб і деякі дані з рішення командира, необхідні для планування дій підлеглих підрозділів, служб і для керування ними в ході бою.
На робочій карті офіцера, що відповідає за організацію зв'язку, відображаються загальні дані обстановки і положення (передній край) свого підрозділу (частини). На неї наноситься розташування пунктів управління свого підрозділу, старшого і підлеглих командирів (начальника) і безпосередніх сусідів. Крім того, на цю карту наносяться лінії дротяного зв'язку, шляхи рухомих засобів зв'язку і місця розташування основних радіостанцій. На вільному місці карти може бути показана схема дротяного і радіозв'язку підрозділу (частини).
таємно до 02.17р. Прим. №1 “ЗАТВЕРДЖУЮ” Начальник штабу 2 МБ майор А.В.Сірий “3” лютого 2013 р. План зв'язку 2 мб на оборону Начальник зв'язку ст. л-т К.І. Жук 3 лютого 2013 р. масштаб 1:50 000 виготовлено 1 прим. вик. ст. л-т Жук К.І. “3” лютого 2012 р. будь - який бойовий документ повинен мати службовий заголовок та підпис із зазначенням посади, військового звання та прізвища особи, що підписала документ; у заголовку письмового документа, крім найменування документа, вказується порядковий номер документа, місце пункту управління, час і дата його складання (підпису), масштаб і рік видання карти, за якою документ розроблений;
Таємно до 02.17р. Прим. №1 Робоча карта начальника служби ПММ 13мбр Начальник служби ПММ ст. л-т К.І. Жук 3 лютого 2013 р. масштаб 1:50 000 виготовлено 1 прим. вик. ст. л-т Жук К.І. “3” лютого 2012 р. На робочі карти заступників командира, начальників родів військ і служб наносяться положення і завдання підпорядкованих частин (підрозділів), а також інші дані, що необхідні їм для виконання службових обов'язків. На робочу карту начальника розвідки наносяться докладні дані про противника, положення і завдання своїх передових частин без вказівки їх нумерації, а також завдання сил та засобів розвідки. На робочу карту начальника зв'язку наносяться пункти управління з`єднання (частини, підрозділи), а також вищестоящих і взаємодіючих з`єднань (частин, підрозділів), положення частин (підрозділів) зв'язку і загальний рубіж своїх передових частин (підрозділів).
таємно до 02.17р. Прим. №1 “ЗАТВЕРДЖУЮ” Начальник штабу 2 МБ майор А.В.Сірий “3” лютого 2013 р. План зв'язку 2 мб на оборону Начальник зв'язку ст. л-т К.І. Жук 3 лютого 2013 р. масштаб 1:50 000 виготовлено 1 прим. вик. ст. л-т Жук К.І. “3” лютого 2012 р.
Робоча карта начальника зв'язку 2 мб Таємно до 02.17р. Прим. №1 Начальник зв'язку ст. л-т К.І. Жук 3 лютого 2013 р. масштаб 1:50 000 виготовлено 1 прим. вик. ст. л-т Жук К.І. “3” лютого 2012 р.
Схема місцевості На топографічній карті не завжди можливо детально показати бойову обстановку, крім того, на карті внаслідок її старіння можуть бути відсутні деталі місцевості, які необхідні для управління підрозділами у бою. Тому у підрозділах широко застосовуються схеми місцевості - спрощені топографічні креслення невеликих ділянок місцевості, які складають у великому масштабі. Схеми місцевості складаються командирами підрозділів за: - топографічною картою; - аерофотознімками; - безпосередньо на місцевості прийомами окомірного знімання. В дрібних підрозділах бойові графічні документи (схема опорного пункту взводу, роти, картка вогню механізованого відділення та інші) складаються на місцевості. Основою для їх виготовлення є схеми місцевості, які складені по карті у збільшеному вигляді або на місцевості шляхом окомірного знімання. Зйомку проводять звичайно з однієї точки візування на орієнтири та відкладанням відстані до них. Таким же чином наносять і тактичні об'єкти. Перед складанням схеми необхідно встановити, для вирішення яких завдань вона необхідна, які дані та з якою точністю необхідно на неї нанести. Під час складання схеми необхідно додержуватись встановлених правил: - схему орієнтують на аркуші паперу таким чином, щоб противник знаходився у верхній частині аркуша; - на схему наносять тільки ті місцеві предмети i форми рельєфу, за якими у подальшому найбільш точно можна нанести бойові порядки своїх підрозділів i цілі. Схему складають тільки встановленими умовними знаками, а якщо використовують новий знак, то його пояснюють на полях схеми. При необхідності виконують перспективні малюнки об'єктів місцевості які розміщують на вільних місцях або на полях схеми з показом стрілкою місцезнаходження на схемі. Замість малюнків на схему можна наклеїти фотографії об'єктів.
Схема місцевості Схема пункту переправи через р. Пажа в районі Єршино (1618) Карта 1:100000, видавництво 1990р. “ Легенда ” Ширина ріки 240м. Найбільша глибина до 2,5м. Донний грунт – пісчаний, твердий. Зручний пункт переправи – проти острова. Є з'їзди до річки. Відстань до острова 120м., найбільша до острова - 2,3м. Від острова до берега переправа вбрід. Довжина броду 50м., глибина 0,70м. Вихід на берег зручний. Район зосередження переправочних засобів – Єршино. Вихідний район – ліс, 2км. на південно-схід від Єршино. Місцеві переправочні засоби: 7 човнів на 6 місць; 2 плоти 12х4м. Капітан ______ В.П. Підіпригора 14.30. 25.06.2012р.
Ст125 БС СВ ч3. Після організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню відділення, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них, положення противника, позицію відділення, а командири гранатометного і протитанкового відділень – й положення механізованого підрозділу, якому вони додані; смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції бойової машини піхоти (бронетранспортера), гранатометів і протитанкових ракетних комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанкового гранатомета); позиції сусідів і межі їх смуг вогню на флангах відділення; ділянки зосередженого, а для гранатометного відділення – рубежі загороджувального і ділянки зосередженого вогню взводу та місце в ній відділення, що веде вогонь; загородження, що розташовані поблизу позиції відділення і прикриваються його вогнем.
Друге питання Умовні позначення та основні скорочення, що застосовуються в бойових документах. Слайд №13
Умовні позначення служать засобом відображення на картах та схемах об’єктивної дійсності – бойової обстановки. З їх допомогою показують: - положення підрозділів; - характер дій; - кількість сил та засобів; - мету дій та способи її досягнення. Умовні тактичні позначення – це своєрідна мова армії, узаконений бойовими статутами та настановами. Тому необхідно строго дотримуватися чіткості їх нанесення, однозначного розуміння. Встановлена система тактичних умовних позначень знаходиться у постійному розвитку. Це явище пов’язане з загальним розвитком бойової техніки, озброєння та способів ведення бойових дій підрозділами. Символи тактичних умовних знаків повинні бути наглядними, простими, не допускати різного пояснення їх змісту та забезпечити можливість використання технічних засобів для швидкого нанесення обстановки на бойові документи. Добре нанесена обстановка – це результат вмілого нанесення умовних знаків та скорочень. Слайд №14
Види умовних позначень Добре нанесена обстановка – це результат вмілого нанесення умовних знаків та скорочених позначень. Умовні знаки можуть бути: масштабними; поза масштабними. Лінійні замкнуті та наполовину замкнуті умовні знаки (положення підрозділів, траншеї, вогневі позиції артилерії, рубежі різного значення і інше) наносяться на бойові документи з додержанням масштабу. Тому їх називають масштабними умовними знаками. Фігурні умовні знаки, що мають правильну геометричну форму, крім районів та ділянок вогню артилерії (одиночні танки, артилерійські та мінометні батареї на вогневих позиціях, деякі тилові підрозділи та інші), а також деякі комбіновані умовні знаки, що складаються з сполучення ліній та фігур (пункти управління, засоби зв’язку, деякі інженерні засоби і споруди та інші), які представляють собою об’єкти у вигляді крапки – є поза масштабними, наносяться на бойові документи без додержання масштабу. 1/12 ап 1 тб положення підрозділів траншея вогневі позиції артилерії рубежі відкриття вогню одиночний танк мінбатр на вогневій позиції медпункт 1 тб пункт управління рухома радіостанція дротяні загородження бліндаж
По своєму змісту умовні позначення можуть бути: одиночними; груповими. Одиночні умовні позначення – це окремі самостійні умовні знаки, які використовуються звичайно для нанесення на робочу карту окремих елементів бойового порядку підрозділу або окремих об’єктів (цілей), відображених одним знаком. Групові умовні позначення – представляють собою комбінацію одиночних умовних знаків, які використовуються для відображення на робочих картах бойового порядку механізованого підрозділу в цілому або бойовій обстановці на який – то визначений час. Основні умовні позначення, які застосовуються в бойових документах викладенні в Бойовому статуті Сухопутних військ – 2010 р. Вони розподіляються наступним чином: - пункти управління та засоби зв'язку; - озброєння і техніка; - бойові дії та завдання військ; - забезпечення бою. 1 мв
Пункти управління та засоби зв'язку 1 мр 1 мв 10 мбр 1 2 1 2 3 105 105 105 1 2 3 1/3 мбр 1/4 тп Командно-спостережний пункт батальйону: 1 – на місці , 2 – у русі Командно-спостережний пункт: 1 – роти в обороні і пішому порядку в наступі, 2 – взводу в обороні і в пішому порядку в наступі, 3 – у русі на бойовій машині піхоти (на іншій техніці – з відповідним знаком) Спостережний пункт (пост) із зазначенням належності. З буквами всередині знака: П – повітряного спостереження, І – інженерний, Т – технічного спостереження, Х – радіаційного, хімічного, біологічного спостереження Вузли зв’язку: 1 – польовий (рухомий), 2 – стаціонарний (незахищений) Радіостанції: 1 – рухома; 2 – переносна; 3 – у танку (БМП, БТР, на автомобілі – з відповідними знаками) (цифри всередині знака – відповідно до типу станції (приймача) Радіомережа переносних радіостанцій (інших радіостанцій – з відповідними знаками) (цифри всередині знака – відповідно до типу станції (приймача)
Озброєння і техніка 1 2 3 Кулемети: 1 – ручний, 2 – ротний або станковий, 3 – великокаліберний 1 2 3 Гранатомети: 1 – ручний протитанковий, 2 – станковий, 3 – автоматичний станковий 1 2 Комплекси ПТКР: 1 – переносний, 2 – на бойовій машині 1 2 3 4 5 Бойові машини: 1 – бойова машина піхоти (загальне позначення), 2 – бойова машина піхоти, яка оснащена мінним тралом, 3 – бронетранспортер, 4 – бойова розвідувальна машина, 5 – броньована розвідувальна дозорна машина 1 2 3 4 Танки: 1 – загальне позначення, 2 – плаваючий, 3 – оснащений мінним тралом, 4 – з навісним бульдозерним обладнанням 1 2 3 4 Гармати: 1 – загальне позначення, 2 – калібру до 122 мм, 3 – калібру до 155 мм, 4 – калібру більше 155 мм 1 2 3 Міномети: 1 – загальне позначення, 2 – малого калібру (до 82 мм включно), 3 – середнього калібру (до 120 мм включно)
Бойові дії та завдання військ 3 мр 3 мр 1 мвід 1мр 3 мб оісб Рубіж (позиція) оборони, що не зайнятий підрозділами (без пояснювальних надписів) Розташування підрозділу в обороні з відповідними написами: 1 – загальне позначення; 2 – район оборони (опорний пункт) механізованого (танкового) підрозділу – із знаками, що відповідають його техніці Окоп з перекритою щілиною (бліндажем), що зайнятий механізованим відділенням Танк в окопі (гармата, міномет та інші вогневі засоби – з відповідним знаком). Колір знака окопу такий самий, як і колір знака вогневого засобу 1 2 3 Рубіж переходу в атаку (вводу в бій, розгортання для контратаки) механізованого і танкового підрозділів: 1 – загальне позначення, 2 – механізованого підрозділу на БМП (на іншій техніці і танкового підрозділу – з відповідними знаками), 3 – з вихідного положення (позиції) Рубіж спішування механізованого підрозділу 1 2 Райони, які зайняті підрозділами: 1 – механізованим (танковим), розвідувальним підрозділом або підрозділом тилу, 2 – підрозділом роду військ або спеціальних військ. Біля напису може наноситись знак, який відповідає техніці або призначенню підрозділу.
Забезпечення бою 100 БРД 2 мб 09.00 01.03 Бойовий розвідувальний дозор із зазначенням його належності, часу і дати (РД – розвідувальний дозор, ОфРД – офіцерський розвідувальний дозор, РГ – розвідувальна група, ІРД – інженерний розвідувальний дозор, ДРХБР – дозор радіаційної, хімічної, біологічної розвідки) ДВід Дозорне відділення на БМП (на іншій техніці і дозорний танк – з відповідними знаками і написами) 1/16 пп 19 пд 05.00 04.03 Місце захоплення полоненого із зазначенням його належності, часу і дати захоплення Піші патрульні (пунктиром указується маршрут патрулювання) Протитанкове мінне поле (розміри – у масштабі карти) Протитанкове мінне поле (розміри – у масштабі карти) Маршрут руху із зазначенням його номера (1) і відстані (100 км) від вихідного рубежу (пункту)
10 мбр Пр 9 мп + 1 тб 6мp Б Бригадний (полковий) склад із зазначенням належності (П – пального, Пр – продовольчий, Р – речовий, ВТМ – військово-технічного майна, АБТМ – автобронетанкового майна, А-артилерійський) Медичний пункт бригади (полку) із зазначенням належності Медичний пункт батальйону із зазначенням належності Медичний пост роти із зазначенням належності Стрілець-санітар Пост санітарного транспорту Пункт батальйону із зазначенням приналежності (Пр – продовольчий, Б – боєпостачання, П – пального) Пункт боєпостачання роти із зазначенням належності Пункт обслуговування на маршруті руху (П – заправлення пальним, Пр – продовольчий, Т – технічної допомоги, В – відпочинку і обігріву, з червоним хрестом – медичний)
- маршрут руху вказується назвами місцевих предметів або населених пунктів: перша – на вихідному рубежі (пункті), решта – найбільш важливі, через які проходить маршрут, і останній – в районі зосередження або на рубежі переходу в атаку; Петрівка Петрівка Оріхова Жуківка Марино
Михайлино Дубровка 193.6 170.1 Волково - населені пункти і місцеві предмети, рубежі, райони зосередження (розташування) або дії своїх підрозділів указуються, починаючи з правого флангу, а противника – з лівого флангу; рубежі указуються двома, райони (опорні пункти) – трьома пунктами; назви населених пунктів, рік та інших місцевих предметів указуються в називному відмінку; Порядок розробки та складання бойових документів
найближче завдання мб, мр першого ешелону подальше завдання мб розмежувальні лінії вказуються не менше ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на передньому краю; в обороні і в наступі – з тилу в бік противника, а при відході – від противника в напрямку відходу. Лінії указуються спочатку справа, потім зліва; в обороні – на граничну досяжність своїх вогневих засобів, у наступі – на глибину бойового завдання; розмежувальні лінії в тил указуються на глибину бойового порядку своїх підрозділів; - напрямок наступу вказується декількома пунктами на всю глибину бойового завдання; Калинівка Жуківка 122.8 Марфино Порядок розробки та складання бойових документів
Нанесення на карту вогневих засобів у залежності від напрямків від напрямків дій Умовні знаки, які вказують війська, вогневі засоби і бойову техніку (як свої, так і противника), наносяться на карту відповідно до дійсного положення їх на місцевості, розташовуються у напрямі дій або ведення вогню. Це можна прослідкувати на прикладі нанесення на карту положень підрозділів, протитанкової гармати і танка в окопі при занятті оборони фронтом на північ, міномета і батареї при наступі в західному напрямі Невірно для позначення військ противника використовуються ті самі умовні знаки що і для своїх військ, з необхідними написами; другорядні дані, а також дані, що неможливо відобразити умовними знаками, записуються на полях карти або в робочому зошиті; Вірно
Розташування умовних позамасштабних знаків на карті Об'єкти, що позначаються на карті позамасштабними умовними знаками, крім командних пунктів, наносяться на карту таким чином, щоб центр умовного знака знаходився в точці розташування об'єкта на місцевості. Координати цього об'єкта при орієнтуванні по карті або передачі обстановки з карти повинні даватися по центру знака, місце об'єкта на місцевості показане точкою Нанесення командно-спостережного пункту на карту Командно-спостережний пункт наноситься на карту таким чином, щоб вертикальна пряма лінія, що є продовженням однієї з сторін геометричної фігури, своїм нижнім кінцем торкалася точки місцевості, де розміщується пункт управління. Нехай командно-спостережний пункт 1-го механізованого батальйону 6-го механізованого полку розміщується, як показано (рис.3.4), він повинен бути нанесений на карту
Нанесення командно-спостережних пунктів на карту в залежності від фронту оборони і напрямку наступу: а – при наступі в західному напрямку і на марші; б – при наступі в південному напрямку і при обороні фронтом на північ
Нанесення на карту пунктів управління підрозділів, розташування написів на них: - а, б - напис з розривом лінії району розташування; - в - виніс напису за межу району; - г - напис всередині позначення пункту управління Розташування написів на карті При вказанні нумерації і приналежності підрозділів і частин, наприклад, 1мр 2мб, 2 мб 6мп, величина цифр і букв повинна бути відповідно однаковою для роти і батальйону (в першому прикладі) і для батальйону і бригади (у другому прикладі). Невірно Вірно - всі написи розташовуються паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти (схеми); букви і цифри пишуться без зв’язок, пристосовуючи їх розміри з масштабом карти і військовою інстанцією; написи можуть бути зроблені на вільному місці карти (схеми) із стрілкою до умовного знака.
Вибір шрифту для написання на карті скорочених назв підрозділів Вибір шрифту для написання на карті скорочених назв підрозділів З наведених прикладів видно, що скорочені найменування підрозділів і частин виконуються малими буквами похилим шрифтом нумерація, найменування частини (підрозділів) і пояснювальні написи своїх військ наносяться чорним кольором, противника – синім;
Показ кількості вогневих засобів і танків Величина пояснювальних написів Величина пояснювальних написів («район, що охороняється поліцією») вибирається в залежності від масштабу карти і може бути рівною або трохи меншою за величину напису нижчої військової інстанції, що наноситься на карту в даній ланці. На картах масштабу 1:50000 величина їх буде дорівнювати 4 мм, на картах 1:100000 і 1:200000 - 2-3 мм. Це ж відноситься і до розміру цифр і написів колон («глибина 3 км»), розвідувальних органів і даних розвідки - джерела одержання відомостей про противника позначаються чорним кольором, при цьому найменування джерел пишуться початковими буквами, наприклад: спостереження – С; показання полонених – П; документи противника – ДП; військова розвідка – ВР, повітряна розвідка – ПвР, артилерійська розвідка – АР, інженерна розвідка – ІР, радіаційна, хімічна, біологічна розвідка – РХБР, час одержання відомостей про противника підписується під позначенням джерела або в рядок; відомості, що потребують перевірки, відмічаються знаком питання; ВР 12.00 13.04
Розташування на карті написів скорочених найменувань підрозділів у залежності від їх взаємного розташування Напис проводиться навпроти середини фронту підрозділу, на вільному місці, на віддаленні від нього приблизно на 2/3 глибини бойового порядку; це дасть можливість навіть при поверхневому погляді на карту отримати уявлення про просторове положення кожного підрозділу, швидше провести розрахунки по співвідношенню сил і засобів на даній ділянці фронту, прискорити розробку бойових документів
Нанесення лінії оборони на карту Нанесення на карту лінії оборони відповідно до рельєфу місцевості і розташування місцевих предметів дані обстановки наносяться на карту встановленими умовними знаками, тонкими лініями, не забиваючи топографічну основу карти і написи на ній; завдання і положення підрозділів, а також озброєння і техніка наносяться, як правило, знаками загального позначення; при відсутності необхідних знаків допускається застосовувати додаткові знаки з поясненнями на карті (схемі);
Позначення положення або часу дій підрозділів Нанесення на карту підрозділів, що здійснюють марш
Розташування дужок біля місцевих предметів при нанесенні розмежувальних ліній Нанесення на карту дужок і розмежувальних ліній Нанесення на карту пунктів місцевості, що не входять у смугу дій
Нанесення на карту метеорологічних даних про швидкість і напрямок середнього вітру на 5.00 6.9 (5 - висота в км; 40 - швидкість вітру в км/год, 340о - напрям вітру) Напрямок і швидкість вітру в приземному шарі повітря (6 - швидкість вітру в м/з; хмарність в балах). Напрям стрілки вказує напрям вітру на 12.00 15.8 Умовне позначення астрономічних даних: 3.54 – схід Сонця; 17.18 – тривалість дня; 21.02 – захід Сонця
Нанесення на карту (схему) вихідної обстановки Невірно Вірно положення своїх військ, їх завдання і дії позначаються червоним кольором, ракетних військ, артилерії, військ ППО і спеціальних військ – чорним кольором; положення і дії противника – синім кольором;
Правила підтушовування положення сторін у ході бою . Відображення на карті положення сторін у динаміці бою Невірно Невірно - під час нанесення на карту (схему) положення підрозділів до різного часу умовні знаки доповнюються штрихами, пунктирними лініями, крапками, іншими значками або підтушовують різними кольорами; час, до якого відноситься те або інше положення військ указується під найменуванням підрозділу (частини) або в рядок; Вірно Вірно
Ділянка форсування механізованого батальйону: РП – район посадки особового складу на переправні засоби; РГТ – район герметизації танків; КП – комендант переправи
Умовні скорочення Не менш важливе значення для успішного оволодіння мистецтвом ведення робочої карти має точне ви тримання прийнятих умовних скорочень, позначень та надписів. Вони застосовуються для прискорення нанесення обстановки на карту та розробки бойових документів. Скільки місця та часу зайняло б написання на карті таких фраз, як наприклад, - збірний пункт пошкоджених машин - ЗППМ; - 1 – ша механізована рота - 1 мр; - взвод радіаційної, хімічної розвідки - врхр; Важливо тільки знати ці скорочення та вірно їх застосовувати. Використовуючи відповідні скорочення, ми повинні пам’ятати, що невірно написана буква в сполучені в корні змінює задум та може ввести в оман. У тих випадках, коли застосовуються не передбачені статутом та настановами скорочення, їх значення повинно бути пояснено на полях бойового документу. При цьому необхідно враховувати, що принцип визначення скороченого позначення, як правило складається в тому, що з повного найменування підрозділу, бойової техніки, способів застосування їх в бою беруться тільки початкові букви кожного слова, що полягає скороченню, як наприклад: - танкова рота - тр; - інженерно – саперна рота - іср; При нанесенні на карту положення підрозділів, що організаційно входять до складу однієї військової частини, вони позначаються без указівки номеру частини, наприклад: - 1 мр, 2 тр, іср і т. д., а придані підрозділи – з вказанням номера частини – 2 абатр 5 ап. Необхідно притримуватися ще одного правила, що дозволяє скоротити надпис найменування батальйонів та дивізіонів, що входять до складу частини, наприклад: - 2 – й механізований батальйон, який входить до складу 7 – й механізованої бригади – 2 / 7мбр; - 3 – й танковий батальйон 12 танкової бригади - 3/12 тбр
Основні скорочення, що застосовуються в бойових документах Загальновійськові частини і підрозділи Артилерійські частини і підрозділи Частини і підрозділи протиповітряної оборони Механізована бригада, батальйон, рота, взвод, відділення мбр, мб, мр, мв, мвід Танкова бригада, батальйон, рота, взвод тбр, тб, тр, тв Аеромобільна бригада, батальйон, рота, взвод, відділення аембр, аемб, аемр, аемв, аемвід Гранатометний взвод, відділення гв, гвід Артилерійський полк, дивізіон, батарея ап, адн, абатр Протитанковий взвод, відділення птв, птвід Батарея протитанкових керованих ракет батр ПТКР Мінометна батарея, взвод мінбатр, мінв Зенітно ракетний полк, дивізіон, батарея, взвод зрп, зрдн, зрбатр, зрв Зенітний дивізіон, взвод, відділення здн, зв, звід Зенітна ракетно – артилерійська батарея зрабатр
Підрозділи спеціальних військ Підрозділи тилу Пункти управління Розвідувальний батальйон, рота, взвод, відділення рб, рр, рв, рвід Інженерно – саперний батальйон, рота, взвод, відділення ісб, іср, ісв, ісвід Рота, взвод радіаційного, хімічного, біологічного захисту ррхбз, врхбз Рота, взвод, відділення зв'язку рз, вз, відз Ремонтна рота, взвод ремр, ремв Батальйон, рота, взвод матеріального забезпечення бмз, рмз, вмз Автомобільна рота, взвод, відділення автр, автв, автвід Взвод забезпечення взаб Взвод, відділення постачання впост, відпост Медичний пункт полку, батальйону МПП, МПВ Командний (запасний командний) пункт КП (ЗКП) Тиловий пункт управління ТПУ Командно – спостережний пункт КСП Спостережний пункт (пост) СП
Термінологія загального призначення Бойова машина (піхоти) БМ (БМП) Бойова розвідувальна (броньована розвідувальна дозорна) машина БРМ (БРДМ) Бойовий розвідувальний (розвідувальний) дозор БРД (РД) Бронетранспортер БТР Захист від зброї масового ураження ЗЗМУ Мінно – вибухове загородження МВЗ Нерухомий (рухомий) загороджувальний вогонь НЗВ (РЗВ) Контрольно – перепускний пункт КПП Вогнева (стартова) позиція ВП (СП) Противник пр - к Протиповітряна (протитанкова) оборона ППО (ПТО) Протитанкова керована ракета (ракетний комплекс) ПТКР (ПТРК) Радіоелектронна боротьба (захист) РЕБ (РЕЗ) Район р - н Північний, південний, східний, західний, північно – західний, північно – східний, південно – західний, південно – східний півн., півд., сх., зах., півн. – зах., півн. – сх., півд. – зах., півд. – сх. Ядерна міна ЯМ
ЗАВДАННЯ студентам на самостійну роботу Порядок нанесення даних обстановки на робочу карту - 45 хвилин Записати: - які прилади необхідно мати офіцеру для роботи на картах; матеріал викладений на стор. 40 - 42 підручника «Карта офіцера» Ознайомитися: - з порядком нанесення даних тактичної обстановки на робочу карту; матеріал викладений на стор. 63 - 134 підручника «Карта офіцера» Виконати: - практично нанести умовні знаки та позначення на схему. Матеріал викладений в Бойовому статуті Сухопутних військ Збройних Сил України, частина – ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка), К. 2010 р., додатки – 4, 5, 7, 8, 12. Література: 1. Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України, частина – ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка), К. 2010 р., додатки – 4, 5, 7, 8, 12. 2. Підручник «Тактика» (взвод, відділення, танк), частина - І, М., Воениздат, 1989 р., 48 – 49, схема – 7. 3. Посібник І. Д. Помбрик «Карта офіцера», М. Воениздат 1985 р., стор 5 - 39, 42 – 52.
Схожі презентації
Категорії