"Місцеве самоврядування"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Місцеве самоврядування в Україні Місцеве самоврядування – це одна з форм народо-владдя в Україні, сутність якої виявляється в самостійному вирішенні населенням питань місцевого значення. Місцеве самоврядування – різновид політичної, але не державної влади. Воно визнається і гарантується Конституцією України, є однією з засад конституційного ладу.
Місцеве самоврядування в Україні регулюється Розділом XІ Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування» (21 травня 1997 р.), а також Європейською хартією місцевого самоврядування, ратифікованою Верховною Радою України, що ввійшла, таким чином, до складу національного законодавства.
Принципи місцевого самоврядування: 1) народовладдя. Як зазначалося вище, місцеве самоврядування є формою участі населення в управлінні справами місцевого значення; 2) законність. Територіальні громади та їхні органи зобов’язані діяти у строгій відповідності з законодавством України й у межах своїх повноважень; 3) гласність. Діяльність органів місцевого самоврядування має висвітлюватися засобами масової інформації, бути відкритою для критики і пропозицій;
4) колегіальність. Органи місцевого самоврядування є колегіальними. Прийняті ними рішення мають колективний характер; 5) поєднання місцевих і державних інтересів. Територіальні громади та їхні органи існують і діють у межах Української держави. Через це неприпустиме протиставлення інтересів громади і всього українського народу. Місцеве самоврядування має діяти з врахуванням загальнодержавних програм соціально-еко-номічного і культурного розвитку; 6) виборність. Всі органи місцевого самоврядування обираються громадянами відповідно до демократичних засад виборчого права України;
7) правова, організаційна і матеріальна самостій-ність. Місцеве самоврядування відділене від держави. Органи місцевого самоврядування мають право приймати статути територіальної громади, видавати загальнообов’язкові правові акти. Вони мають статус юридичної особи і діють на основі самофінансування; 8) підзвітність і відповідальність перед територіальними громадами органів місцевого самоврядування. Представницькі органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи зобов’язані періодично звітувати перед населенням про свою роботу; 9) державна підтримка і гарантія місцевого самоврядування. Держава підтримує місцеве самоврядування шляхом передачі йому майна, фінансування програм соціально-економічного і культурного розвитку, здійснюваних у межах територіальної громади; 10) судовий захист прав місцевого самоврядування. Порушення прав територіальної громади, її органів є підставою для судового розгляду.
Основою місцевого самоврядування в Україні є територіальна громада – колектив жителів села, селища чи міста.
Місцеве самоврядування здійснюється в таких організаційних формах: 1) безпосередньо населенням — шляхом референдумів, виборів, зборів і сходів жителів; 2) через виборні органи, якими є: сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи; виборні голови органів місцевого самоврядування — сільські, селищні, міські голови (голови виконавчих органів відповідних рад); виборні районні й обласні ради, що представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст.
Депутати виборних органів місцевого самоврядування обираються жителями села, селища, міста на підставі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом та-ємного голосування строком на п’ять років. На таких же умовах обираються сільські, селищні та міські голови строком на чотири роки. Голова районної і голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.
Органи місцевого самоврядування мають певну матері-альну і фінансову базу своєї діяльності, до якої належать: об’єкти комунальної власності (рухоме і нерухоме майно, земля, природні ресурси); доходи місцевих бюджетів і позабюджетні кошти. Вони формуються за рахунок місцевих податків і зборів і фінансової підтримки держави.
Компетенція органів місцевого самоврядування: 1) управління майном, що знаходиться в комунальній власності; 2) затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку і контроль за їх виконанням; 3) затвердження бюджету відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контроль за їх виконанням; 4) встановлення місцевих податків і зборів (з переліку, затвердженому Верховною Радою України); 5) проведення місцевих референдумів і реалізація їхніх результатів; 6) створення, реорганізація і ліквідація комунальних підприємств, організацій і установ.
Органам місцевого самоврядування можуть передаватися окремі повноваження виконавчої влади. Їх виконання фінансується за рахунок Державного бюджету України. З цих питань органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймають рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території.
Місцеве самоврядування має різноманітні організаційно-правові форми. Зокрема, поряд з місцевими радами з ініціативи жителів можуть створюватися органи самоорганізації населення. Їхній статус визначається Конституцією України і Законом України «Про органи самоорга-нізації населення» (11 липня 2001 р.). Орган самоорганізації населення є однією з форм участі населення у вирішенні питань місцевого значення.
Види органів самоорганізації населення: 1) сільські та селищні комітети. Діють у межах території села, селища, якщо його межі не збігаються з межами діяльності сільської, селищної ради; 2) вуличні та квартальні комітети. Діють у межах території кварталу, декількох, однієї чи частини вулиці з залученими провулками в місцях індивідуальної забудови;
3) комітети мікрорайонів. Діють у межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах; 4) домові комітети. Діють у межах будинку (декількох будинків) у державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів; 5) комітети районів у містах. Діють у межах одного чи декількох районів у місті, якщо його межі не збігаються з межами районної в місті ради.
З ініціативою про створення органу самоорганізації населення можуть виступити збори (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брали участь (було представлено) не менш половини жителів відповід-ної території, що мають право голосу. Дозвіл на створення органу самоорганізації населення надає сільська, селищна, міська, районна у місті рада. Орган самоорганізації населення обов’язково має бути легалізований шляхом реєстрації (у такому разі він одержує статус юридичної особи) або повідомлення про створення (без статусу юридичної особи).
Повноваження органу самоорганізації населення різноманітні. До числа його найважливіших власних повноважень належать: 1) право представляти інтереси жителів у місцевій раді та місцевих органах виконавчої влади; 2) право вносити пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку; 3) організовувати участь населення в заходах щодо охорони навколишнього середовища, пам’ятників історії та культури, у благоустрої території;
4) здійснювати контроль за якістю житлово-комунальних послуг; 5) організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, родинам загиблих воїнів, партизанів і військовослужбовців, малозабезпеченим і багатодітним родинам, дітям-сиротам; 6) сприяти органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних заходів і правоохоронним органам у забезпеченні громадського порядку.
Крім того, місцеві ради мають право передати органу самоорганізації населення частину своїх повноважень і коштів, необхідних для їх виконання.
Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов’язки на громадських засадах (без оплати). За рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці.
Вибори сільського, селищного та міського голів та депутатів місцевих рад Вибори органів місцевого самоврядування проводяться в Україні за змішаною системою: одна частина їх обирається мажоритарним, інша – пропорційним шляхом. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія села, селища.
Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим міських, районних та обласних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста, району. області.
Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.
Схожі презентації
Категорії