Презентація на тему:
Кластерна модель розвитку

Кластерна модель розвитку транскордонного інноваційного співробітництва Іванна Бакушевич докторант Інститут Регіональних Досліджень Національної Академії Наук України 26-27 червня 2008 *

Перспективи розвитку регіонів нової розширеної Європи “Стати найбільш динамічною економікою в світі, що базується на знаннях” стратегічна мета Європейського Союзу. Розвиток та впровадження основних засад економіки знань стає основною конкуренційною перевагою не тільки для країн – членів ЄС, але для їх сусідів в т.ч. України. Вчитися і співпрацювати - нові засади конкурентоспроможності формування інноваційної політики на рівні транскордонного регіону

Економіка знань (KE): Високо - і та середньо - технологічне виробництво та засоби зв'язку, фінансові та інформаційно-ділові послуги, здоров’я, і освіта. Рекреаційні, культурні та спортивні послуги, а також транспортні послуги (морські та повітряні). (Визначення ЄВРОСТАТу)

Значення “регіонів знань” Основна парадигма створення конкуренційних переваг на регіональному рівні зміщується в сторону створення та застосування нових знань. регіон досягає переваг в конкретних галузях економіки, тому що його локальне середовище є найбільш освічене, передбачливе, прогресивне та підприємливе.

Передумови створення регіонів знань Для реалізації кластерної стратегії створення “регіонів знань” необхідно об'єднання, взаємопроникнення та переплітання бізнес- процесів співпраці бізнесу, наукових установ і університетів

Напрямки досліджень проблеми: Переваги та недоліки регіональних інвестицій в науково-дослідні роботи, в галузі IКT та в освіту; Роль транснаціональних інноваційних кластерів, що продукують знання та проблеми їх створення; Перспективи розвитку спільних україно-польських інноваційних підприємств, і інституцій нфраструктури, розміщених навколо великих дослідницьких та навчальних центрів.

Галузі, що базуються на знання та розвивають транскордонне інноваційне підприємництво Високотехнологічні послуги (НДР і комп'ютеризація виробничих процесів); Фінансові та страхові послуги; Ринкові послуги (маркетингові дослідження, маркет.комунікації, логістика та інформаційно-ділові послуги); Інші послуги, що базуються на знаннях (здоров’я, освіта, відпочинок та культура).

Тенденції розвитку галузей, що базуються на знаннях в новій Європі за останні роки Європа досягла того самого рівня зайнятості що і США в галузях, що базуються на знаннях. Проте, динаміка росту продуктивності праці має тенденції до сповільнення в багатьох країнах ЄС, на противагу зростанню цих же показників в США[1]. Ключова причина - сповільнення темпів впровадження технологічних інновацій і деяке зменшення інвестицій в знання. [1] Джерело: Звіт Інституту Світового Банку за 2006 р.

Зайнятість в галузях, що базуються на знання в країнах Європи (2005р.) -EU15 % від загальної зайнятості Технологічно-орієнтоване виробництво: -високотехнологічне вир-во -середньо-технологічне вир-во 6.9% 1.1% 5.8% Ринкові послуги: - високотехнологічні послуги -Фінансові послуги - маркетингові дослідження, ділові послуги 15.3% 3.5% 3.2% 8.6% Освіта, здоров’я, культура 19.4% Разом технологічні та “знаннєві” галузі 41.5%

Методологія вимірювання економіки знань Knowledge Assessment Methodology (KAM) Розроблена Світовим Банком відповідно до Програми “Знання для розвитку”. Мета: забезпечити вимірювання готовності окремих країн до побудови економіки знань, та визначити сектори, в яких політики та урядовці повинні сфокусувати увагу та майбутні інвестиції.

КАМ базується на 4 фундаментальних основах (стовпах) економіки знань: Економічна мотивація та інституціональне забезпечення; Ефективна інноваційна система ( мережа фірм, дослідницьких центів, університетів, центрів трансферу технологій); Освіта та кваліфіковані працівники; Сучасна і адекватна інформаційна інфраструктура.

Knowledge Economy Index (KEI) of Ukraine and Bordering European countries Країна KEI Економічна мотивація та інституціон. забезпечення Інноваційна система Освіта Інформаційна інфрастр. recent 1995 recent 1995 recent 1995 recent 1995 recent 1995 Угорщина 7.64 6.99 7.64 5.73 8.18 7.57 7.68 7.47 7.08 7.18 Чехія 7.64 7.53 7.59 8.23 7.67 7.01 7.59 7.32 7.69 7.57 Польща 7.24 6.48 7.07 5.02 6.89 6.14 8.11 8.09 6.87 6.64 Словакія 7.22 6.95 7.38 6.84 6.95 6.96 6.92 6.97 7.63 7.04 Болгарія 6.18 5.81 4.84 5.11 6.56 4.66 7.34 7.12 5.99 6.36 Росія 5.94 5.36 2.99 1.85 6.92 5.73 7.66 7.91 6.19 5.96 Україна 5.58 5.24 4.67 2.09 5.78 6.02 7.54 7.98 4.32 4.86 Туреччина 5.56 5.06 6.37 6.94 5.71 3.18 4.40 4.31 5.77 5.83 Молдавія 4.64 3.93 4.68 3.07 4.34 3.36 5.71 6.79 3.84 2.51 Європа (середнє значення) 6.30 6.01 5.19 4.19 6.93 6.84 6.81 6.53 6.28 6.46

Концепція інноваційних кластерів знань в транскордонних регіонах Більші можливості мобільності ресурсів, в т.ч. трудових; Нові фінансові інструменти для забезпечення інноваційних (ризикових) проектів; Мобільність підприємницьких ініціатив та перелив знань на основі технологічних платформ (пріоритетів) ЄС; Розвиток стратегічного планування міст (регіонів) в сенсі створення кластерів знань

Транскордонний кластер знань Географічна концентрація та інтеграція конкуруючих між собою інноваційних фірм, університетів та дослідницьких інституцій у споріднених галузях та сферах послуг, які співпрацюють і роблять спільний бізнес.

Транскордонний кластер знань – як модель розвитку інноваційного підприємництва Ключові характеристики : Інноваційність (нові продукти, технології, нові організаційні структури); Взаємопов'язані групи фірм, університети, наукові і дослідницькі центри, розміщені в транскордонних регіонах; Формування конкурентних переваг через акумуляцію, обмін і використання знань серед учасників (інституцій) транскордонних регіонів.

Галузеві кластери знань в Україні будівництво, фармацевтика, туризм (сільський, зелений), оздоровлення інформаційно-комунікаційні технології, вища освіта.

Територіальна спеціалізація кластерів знань – перспективи створення регіонів знань Львівський, Івано-Франківський Tернопільський кластер (освіта, ІКТ, фармація, оздоровлення) Хмельницький, Вінницький (освіта, будівництво)

Транскордонна модель побудови кластеру знань в сфері бізнес-освіти Проект CEUME - Консорціум вдосконалення української менеджмент (бізнес) освіти Consortium of Enhancement Ukrainian Management Education Учасники: Біля 50 українських університетів, науково-дослідницьких інституцій; 5 польських університетів і бізнес шкіл; 2 американських університети.

Стратегічні цілі транскордонного інноваційного кластеру знань Взаємопроникнення і переплітання інноваційних бізнес-процесів, транскордонне підприємництво; Структурні зміни всередині економічних систем, що створюють транскордонний кластер Розвиток рамкових програм партнерства між українськими та європейськими університетами, дослідницькими центрами, місцевими урядами, підприємцями, іншими зацікавленими групами; Розвиток місцевих та міжнародних ринків праці.

Тактичні цілі транскордонного інноваційного кластеру знань Синтез та застосування інноваційних освітніх технологій і результатів досліджень, які матимуть значний вплив на формування регіональних ринків праці (відповідно на регіональний економічний розвиток, регіональний маркетинг); Інноваційне партнерство в проектному менеджменті для залучення зовнішнього фінансування нових дослідницьких проектів; Створення інтелектуального капіталу через мобілізацію мережевих (кластерних) технологій регіонального управління та стабільну політику міжрегіонального співробітництва;

Завдання транскордонного інноваційного співробітництва Дослідити і оптимізувати критерії та чинники розвитку інноваційних освітньо-дослідницьких кластерів ; Знайти найкращий спосіб мотивації взаємо доповнення галузей, що базуються на знаннях в транскордонних регіонах, що сприятиме розвитку національного підприємництва на міжрегіональному рівні.