Презентація на тему:
Історія спецій і пряностей

Цілющі властивості спецій та пряностей Їжа має тонкі енергії, необхідні для діяльності розуму й почуттів, що надходять в організм у формі різних смакових відчуттів. Згідно Аюрведі існує шість основних смаків: гострий, солоний, кислий, солодкий, гіркий і в'язкий. Іноді ми не в змозі зрозуміти причину свого поганого настрою, загальної млявості й незадоволеності життям, але якщо людина не доодержує хоча б один зі смаків, то їй не вдасться реалізувати можливості, закладені від народження, навіть на половину. Розум ніколи не стане «гострим» й урівноваженим, а мова переконливою, не дивлячись на всі зусилля. Накопичуючись, ця дисгармонія щодня буде підточувати психічне й фізичне здоров'я людей.

Цілющі властивості спецій та пряностей У ведичному суспільстві харчуванню відводили правильне місце, не зводячи його в культ розбещених бенкетів Древнього Риму й не опускаючи до сьогоднішнього прагнення забезпечити себе кілокалоріями. Людина – це не просто енергетична машина для спалювання калорій. І неправильне харчування, з погляду смаків, є причиною таких почуттів, як депресія, занепокоєння, страх і гнів.

Історія спецій і пряностей Прянощі й спеції зіграли важливу роль в історії розвитку цивілізації, у відкритті нових земель і торгівлі. Трактати з описом і дослідженнями властивостей спецій і лікарських трав можна віднести до самих ранніх рукописних робіт на Землі. Вказівки про готування ліків на основі рослин (у тому числі спецій) містяться в Єгипетських папірусах, вік яких обчислюється 2000 роками до нашої ери і які, як видно, є копіями інших авторитетних джерел, складених століттями раніше.

Історія спецій і пряностей У давні й середні століття цінність спецій і пряностей була така велика, що їх часто прирівнювали до золота й дорогоцінних каменів. У біблійному Параліпоменоні II (9:1 англ. видання) говориться: «коли Цариця Шеби відвідала Царя Соломона в 992 столітті до н.е., вона з'явилася в супроводі величезної свити, з верблюжим караваном, вантаженим пряностями, золотом і дорогоцінними каменями. І обдарила вона царя ста двадцятьма талантами золота, безліччю пряностей і дорогоцінних каменів: і не було такої пряності, щоб Цариця Шеби не піднесла Цареві Соломону».

Історія спецій і пряностей А у своєму останньому напутньому листі Колумбу (датованому 14 березня 1502 року) іспанський король Фердинанд і королева Ізабелла написали королівському керуючому, що супроводжував Колумба в його експедиції: «Всі знайдені на вищезгаданих островах скарби, такі як золото, срібло, перли, дорогоцінні камені, прянощі й інші продукти, повинні бути передані Франциско де Поррасу»

Історія спецій і пряностей У першому й другому тисячолітті до н.е. монополія на торгівлю між Заходом і Сходом перебувала в руках арабських торговців. Одними з найбільш важливих предметів цієї торгівлі були прянощі й ароматичні смоли. Араби тримали місця вирощування пряностей у секреті, видумуючи усілякі страшні небилиці про небезпеку їхнього збору, щоб перешкодити можливій конкуренції. Головним покупцем пряностей у стародавності був Єгипет.

Історія спецій і пряностей Більшість, якщо не всі спеції, були відомі жителям Індії й Далекого Сходу, які вживали їх, щоб додати різні смаки й розмаїтість рисовим й іншим простим блюдам. При розкопках у Долині ріки Інд були знайдені пряності, якими користувалися люди, що жили ще у третьому тисячолітті до нашої ери, коли в основі медичної науки лежали древні релігійні трактати Аюрведи. Назви пряностей також згадуються в Чарака-самгіті й Сушрута-самгіті, вік яких обчислюється понад 5000 років.

Історія спецій і пряностей Стародавні греки й римляни закуповували в Індії найбільші партії чорного перцю, кориці й імбиру, із Середнього Сходу вони одержували асафетиду, а з Малої Азії – шафран. Каравани із пряностями, що рухалися з боку Перської затоки й Червоного моря через Аравію, стікалися у фінікійське місто Тир, на східному узбережжі Середземного моря, звідси їх по морю вивозили в усі інші міста Середземномор'я. Після захоплення Тиру військами О. Македонського в 332 році до н.е. світовою столицею торгівлі східними спеціями й іншими товарами стала Олександрія.

Історія спецій і пряностей Прянощі широко використовувалися у древньому Китаї. Дослідження властивостей імбиру проводив китайський вчений Конфусіус (551-489 до н.е.). Китайські придворні (у ІІІ-ім столітті до н. е.) підсолоджували й освіжали свій подих сухим бутоном гвоздики, що тримали у роті, коли розмовляли з імператором. Римляни використовували спеції досить екстравагантно для свого часу. Вони не тільки додавали їх у їжу й вина, але застосовували також як ліки, як пахощі та у косметиці.

Історія спецій і пряностей До середини VIII століття Мусульманська імперія простиралося від Іспанії до кордонів Китаю. Місто Басра, засноване мусульманами на узбережжі Перської Затоки в 635 році, стало важливим торговим центром пряностей. Арабські лікарі змішували прянощі з перським цукром і готували з них лікувальні сиропи й еліксири. У лікувальних цілях східні цілителі широко використали імбир, чорний перець, мускатний горіх, гвоздику, корицю й кардамон.

Історія спецій і пряностей У середині XI століття турки завдали удару арабській цивілізації й захопили Багдад – найбільший центр арабської культури й торгівлі. У такий спосіб добре налагоджена торгівля Сходу і Європи була повністю порушена. Стурбовані цим держави католицької Європи почали в 1096 році перший хрестовий похід. Повертаючись із країн Близького Сходу, хрестоносці везли із собою не тільки коштовності й східні тканини, але й прянощі, які оцінювалися нітрохи не менше. Серед них були відомі з найдавніших часів перець і кориця й деякі нові прянощі, наприклад, мускатний горіх і мускатний цвіт, які були вперше використані в Європі як пахощі на коронації імператора Генріха IV.

Історія спецій і пряностей Треба відзначити, що набір найвишуканіших пряностей складав особливу мазь, відому за назвою «запашне священне миро», якою мазали при коронації обличчя й руки королів, царів, імператорів й інших так званих «помазаників божих». До складу цієї мазі спочатку входило понад 50, а з 1853 року – 30 пряностей, що утворюють настільки міцний і стійкий аромат, що він зберігався роками й навіть десятиліттями. Срібна порожня чаша, що перебуває в Москві в Збройовій палаті Кремля, у якій колись зберігалося миро, дотепер видає приємний аромат, хоча востаннє вона наповнювалася миром в 1894 році!

Історія спецій і пряностей В XI й XII століттях потреба Європи в пряностях зросла, а сфера їхнього застосування все більше розширювалася. Однак налагодити торгівлю зі Сходом було нелегко, тому що західним купцям католицька церква забороняла торгувати з «невірними» мусульманами, загрожуючи відлученням. І все-таки Венеція умовила папу Інокентія III, у вигляді виключення, дозволити вести з мусульманами торгівлю пряностями і їй було дозволено заснувати свої торгові центри на берегах святої землі Індії, що привело до різкого зростання вивозу пряностей у Європу. До XIV століття Венеція надзвичайно збагатилася за рахунок продажу пряностей, таким чином, досить справедливо стверджувати, що прянощі зіграли немаловажну роль у розвитку епохи Відродження.

Історія спецій і пряностей У Середні віки спеції були нечувано дорогим товаром і користувалися великим попитом у тих, хто міг подужати їхню покупку. Серед найдорожчих спецій були перець, шафран і кориця. Дві останні вважалися такою великою цінністю, що шафран, наприклад, венеціанським дожам заборонялося приймати в дарунок як щось спокусливо коштовне, а корицю, навпаки, не соромно було підносити як найдорожчий подарунок папам, королям й імператорам. У середні віки прянощі нерідко заміняли собою золото в штрафах, контрибуціях й інших платежах. Зерна чорного перцю використовувалися як валюта для сплати податків, рахунків, оренд і приданого.

Історія спецій і пряностей Щоб торгувати пряностями в XIV-XVI століттях була потрібна складна й тривала підготовка. Виняткова роль пряностей обумовила часті спроби підробляти їх. Їжа жителів середньовічних міст була убогою: було всього лише кілька видів овочів. І звичайно, не було й мови про морозильні пристрої. Худобу різали в жовтні, а м'ясо доводилося зберігати до весни, що було досить важко. Завдяки пряностям огидний смак м'яса можна було замаскувати й навіть зробити приємним. У той же час були виявлені антисептичні і зберігаючі властивості пряностей. Чорна смерть, що обрушилася на Європу в 1347-1350 роках, забрала життя більше 25 мільйонів європейців (біля чверті всього населення континенту). Зокрема запобігти важким наслідкам епідемії допомогло використання пряностей.

Історія спецій і пряностей Після падіння Константинополя в 1453 році, необхідність пошуку морських торговельних маршрутів на Схід стала ще більш гострою. Султан Єгипту поклав непомірні податки на всі спеції, провезені сухопутним шляхом по території його країни. Португалія, і незабаром Іспанія, із заздрістю дивилися на багатство Венеції, що зросло за рахунок продажу спецій, які закуповувалися на Сході. Європа, що відроджується, мала потребу в дорогоцінних металах і пряностях. Правитель Португалії принц Генрі (відомий згодом під ім'ям Генрі-навігатор) заснував в 1418 році морський коледж і залучив до навчання в ньому видатних навігаторів, географів й астрономів того часу. Його метою було знайти новий шлях на Схід, нові джерела торгівлі золотом, слоновою кісткою, рабами й спеціями.

Історія спецій і пряностей Король Мануель, що зійшов на престол Португалії в 1495 році спорядив експедицію Васко де Гамору із чотирьох судів й 170 чоловік, з метою прокласти морський шлях в Індію. Експедиція вийшла з Лісабону 8 липня 1497 року й після тривалого й важкого походу, досягла, нарешті, Калькутти в 1498 році. Побувши там якийсь час і завантаживши кораблі перцем, гвоздикою, мускатним горіхом, корицею й імбиром, експедиція вийшла в дорогу назад і повернулася в Лісабон. Потім, через три роки, Васко де Гамора знову організував грандіозну експедицію, що привезла 2000 тон пряностей. Це викликало небувалу сенсацію в торговельних колах Європи. Було очевидно, що економічній і політичній могутності Венеції приходить кінець. Найсуворіша монополія Іспанії й Португалії на прянощі, природно не спричинила зниження їхніх цін.

Історія спецій і пряностей В 1492 році, Колумб відкриває Новий Світ. Христофор Колумб (1452-1506 роки), генуезець, що навчився морехідному мистецтву в Португалії, був переконаний, що зможе прокласти морський шлях у Китай, до острівних плантацій пряностей у Східній Індії, пливучи на Захід від Канарських островів. В порівнянні із Західною Європою в Росії, що лежить на півшляху з Азії в Європу, ціни на ходові прянощі були в цей час порівняно невисокими. У Москві в XVI-XVII століттях кілограм чорного перцю коштував приблизно 65000 рублів (у перерахуванні на сучасні гроші), а кілограм імбиру – 120000 рублів, у той час як кілограм кардамону коштував 555000 рублів, а кілограм шафрану – 1800000 рублів.

Історія спецій і пряностей Боротьба за монополію нерідко приводила до відкритого суперництва між країнами. Організовувалися грабіжницькі набіги на плантації пряностей у чужих країнах з метою викрадення насіння і саджанців. Так, у 1769 році, губернатор Маскаренських островів, що належали Франції, спорядив військово-морську експедицію для завоювання гвоздики й мускатного горіха. Після невдалих спроб французам вдалося висадити непомітно десант у голландських володіннях і викрасти пророслі насіння. Пущений навздогін французам голландський флот не зміг наздогнати легких французьких судів і ті благополучно доставили вантаж за Маскарени.

Історія спецій і пряностей США приєдналися до торгівлі спеціями у XVIII-му столітті, почавши з імпорту перцю. З тих пір всім існуючим до цього монополіям на спеції прийшов кінець. Багато країн почали самостійно вирощувати спеції, і деякі з них є на сьогоднішній день найбільшими світовими виробниками тієї або іншої пряності. Занзібар (Танзанія) дає зараз до 90% світового виробництва гвоздики. Великий збиток нанесли міжнародній торгівлі пряностями дві світові війни. До того ж в XX столітті з'явилися штучні замінники пряностей й есенцій, більш дешеві й доступні, як нові хімічні лікарські засоби, які стали витісняти натуральні спеції й прянощі.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Асафетида (хінг) – ароматична смола коренів рослини Ferula asafoetiela. По смаку трохи нагадує часник, але значно перевершує його по лікувальних властивостях. Асафетида була дуже популярна як спеція і як ліки в Римській імперії. Використовуючи асафетиду при готуванні їжі, можна позбутися від поліартриту, радикуліту, остеохондрозу. Вона відновлює гормональні функції наднирників, статевих залоз, заспокоює нервову систему та лікує мігрені. Додається в 1-ші й 2-гі страви. Якщо її використовувати в їжу, то у характері з'явиться більше ніжності, спокою. Асафетида нормалізує відносини із близькими родичами, поліпшує колір обличчя, шкіра стає еластичною, розгладжуються дрібні зморшки.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Гвоздика (лаунг) – висушені квіткові бруньки тропічного дерева (Myrtus caryophyllus), що формою нагадують цвяхи, завжди складали основу торгівлі прянощами. Масло гвоздики володіє антисептичними властивостями і сильним ароматом. Звичай «жувати гвоздику» при зверненні до імператора зародився в Китаї. В Англії у царювання Єлизавети I придворні також повинні були жувати гвоздику у присутності королеви. Гвоздика покращує травлення, очищає кров, укріплює серце, а також діє як місцеве болезаспокійливе при зубному болі. Хороша гвоздика повинна бути маслянистою на дотик і мати червоно-коричневий колір.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Імбир (адрак) – це мелений ясно-коричневий вузлуватий корінь рослини Zingiber officinabis - неперевершена лікарська рослина. Він чудово лікує більшість шкірних й алергійних захворювань, бронхіальну астму, порушення мозкового кровообігу. Імбир відновлює імунітет, підвищує психічну стійкість у стресових ситуаціях, усуває спазми в кишечнику, активізує травлення. Імбирний чай відновлює сили при фізичній і психічній утомі. Імбир лікує простудні й легеневі захворювання, збільшує засвоєння кисню легеневою тканиною. Нормалізує діяльність щитовидної залози. Імбир додасть людині здатність протистояти труднощам. Він активізує розумову діяльність, поліпшує пам'ять, Імбир сприяє розвитку таких рис характеру, як цілеспрямованість, сміливість, рішучість.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Куркума (халді) – корінь рослини із сімейства імбирних, у меленому виді це яскраво-жовтий порошок. Має лікувальну дію при поліартритах, остеохондрозі, порушеннях імунітету, захворюван-нях печінки, нирок. Відновлює сили при м'язовій слабості, виліковує виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, лікує цукровий діабет. Вона очищує кров і має сечогінну дію. Застосовується для фарбування страв з рису й надання свіжого гоструватого аромату овочам, супам та закускам. Куркума розвиває в людині усебічність, тверезу оцінку ситуації, спокій у рішенні проблем. При вживанні її в їжу психіка людини поступово стає несприйнятливою до тих факторів повсякденного життя, які раніше дратували. Дає сили для розробки й реалізації довгострокових планів, звільняє від метушливості, надає впевненості у собі.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Кардамон (елайчі) – з сімейства імбирних Elettaria cardamonum – блідо-зелені стручки застосовуються для ароматизації напоїв і солодких блюд. Він освіжає ротову порожнину, стимулює травлення, лікує ішемічну хворобу серця, знімає болючий синдром при серцево-судинній патології. Нормалізує кровопостачання в судинній стінці, знімає спазми судин. Знижує активність щитовидної залози при підвищенні її функції, володіє відхаркувальною й спазмолітичною дією при бронхітах. Надає характеру здатність простити кривдника. При необхідності допоможе виробити смиренність, звільнити від напруги при спілкуванні з неприємними людьми. Можна навчитися уникати сварки в родині, краще ставитися до дітей та людей похилого віку. Кардамон зменшує звичку бути жадібним, забирає зайві думки про непотрібні покупки.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Кориця (далчіні) – її одержують з внутрішнього шару кори вічнозеленого дерева Cinnamomum zeylanicum. Родом це дерево з Шрі-Ланки і Західної Індії. Купуйте тонкі, висушені на сонці палички кориці. Цілі палички кориці в чатні або в рисових стравах перед подачею до столу необхідно вийняти. Замість того щоб купувати мелену корицю, краще купіть цілі палички, прожарте їх на сухій сковороді і розмелюйте у міру потреби. Інший різновид кориці – кора дерева Cinnamomum cassia – продається звичайно великими шматками або у вигляді порошку. Ця трохи гірка кориця з сильним запахом, хоч і використовується дуже широко, по своїх якостях сильно поступається справжній, яка приємна на смак і має солодкуватий присмак. Справжня кориця укріплює серце і виліковує хвороби сечостатевих шляхів.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Листи каррі (каррі патгі або мітха нім) – сухі листи дерева каррі Murraua Koenigri, що ростуть в Південно-Західній Азії. Їх додають в овочеві блюда, супи, страви із круп. Листи каррі допомагають при ентероколіті, гепатиті, холециститі. Вони добре виліковують запальні процеси в нирках, збільшують діурез. Сприяють загоєнню ран, лікуванню пневмонії, поліартритів, остеохондрозу, запаленню сечового міхура. Вони очищають кров від інфекції білкових шлаків, лікують ангіну, фурункульоз шкіри й інші бактеріальні інфекції. Каррі вчить стриманості, без ліні й перенапруги ставитися до самого себе. Полегшує вантаж внутрішніх протиріч. З'являється тиша, спокій у душі. Допомагає без суєти поступово вирішувати проблеми.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Мускатний горіх (джайпхал) – це ядро плода тропічного дерева Muristika Fragrans. Натертий мускатний горіх використовують у малих кількостях (іноді в сполученні з іншими пряностями) для додання аромату пудингам, молочним насолодам й овочевим стравам. Дуже добре сполучається зі шпинатом і зимовими сортами гарбуза. Стимулює травлення й виліковує хронічні риніти. Чудово лікує багато доброякісних пухлин, наприклад мастопатію. Поліпшує активність імунної системи. Лікує стафілококову інфекцію, дає сприятливу дію при туберкульозі, перешкоджає виникненню злоякісних пухлин. Мускатний горіх розвиває рішучість у подоланні труднощів. Зміцнює волю людини. При рішенні якого-небудь питання можна швидко мобілізувати всі свої сили. Мускатний горіх поліпшує зосередженість на об'єкті вашої уваги.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Насіння коріандру (хара подиху) – дуже ароматне насіння рослини Coriandrum sativum. Одна з основних пряностей, використовуваних в індійській кухні. Масло коріандрового насіння допомагає засвоювати крохмальну їжу й коренеплоди. Коріандр надає їжі свіжий весняний аромат. Насіння коріандру є сильним стимулятором імунної системи організму. Дають гарну дію при лікуванні доброякісних і злоякісних пухлин, мобілізує організм на легке подолання психологічних навантажень. Коріандр поліпшує стійкість до брудних проявів навколишньої дійсності. Споживання в невеликій кількості дає можливість переносити нахабних, грубих, дратівливих людей. Варто приймати в їжу людям, які працюють у важких морально-психологічних умовах.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Насіння індійського кмину (джира кумін) – насіння білого індійського кмину Cuminum cyminum – важливий компонент у рецептах овочевих, рисових страв і закусок. Підсмажені насіння кмину надають їжі характерний смак. Сприяють травленню й розділяють цілющі властивості насіння калінджі. Вони темніші й дрібніші, ніж білі, мають більше гіркий і гострий смаки. Надають бадьорість, свіжість, стимулюють нервову систему, лікують гастрит з підвищеною кислотністю, підвищують активність нирок, мають сечогінну дію. Знімають спазми із дрібних судин шкіри. Кмин дозволяє бути незалежним від пліток, поганої думки на вашу адресу. Дасть сили упоратися з поганою звичкою. Дозволить налагодити режим дня, відновити міцність характеру. Тонізує психіку, підвищує наполегливість у рішенні проблем.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Насіння калінджі (калінджі) – чорне насіння рослини Nigella sativum, що мають форму сльозинки. Вони зовні дуже схожі на насіння цибулі, але за смаком і якостям не мають із нею нічого спільного. Застосовуються в овочевих стравах, у випічці з овочевою начинкою й надають їм своєрідний аромат. Насіння калінджі збільшують активність сітківки ока, лікують короткозорість, а також мають антидепресивну дію. Калінджі при використанні в їжу думку робить яркою й стрімкою. Якщо необхідно швидко й чітко вирішити проблему, калінджі просто незамінний. Він зміцнює твердий оптимізм у душі, віру у свої сили. В очах з'являється сила й блиск радості. Поліпшується короткочасна пам'ять, яскравіше сприймається навколишній світ.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Насіння гірчиці чорної (раі) – насіння рослини Brassica yuncea. Воно дрібніше, ніж насіння жовтого сорту, що культивується в Європі, відрізняються за смаком й чудовим лікувальним властивостям. Вона добре заспокоює нервову систему при стресах, знімає мігрені. Нормалізує гормональні функції наднирників, статевих залоз. Надає позитивну дію при атеросклерозі, ішемічній хворобі серця. Лікує поліартрит, остеохондроз, простудні захворювання. Сприяє розсмоктуванню мастопатії. Гострі на смак, мають горіховий запах, застосовуються практично в усіх солоних блюдах. Гірчиця чорна сприяє виробленню в характері м'якого спокою, зникає грубість, виникає можливість краще заглибитися у свій внутрішній світ, знімає метушливість, напруженість, поліпшує сон, лікує депресивні стани.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Перець чіллі (мірч) – відрізняється від звичайного червоного перцю більше червоним кольором, солодкуватим запахом і вираженою лікувальною дією на організм. Нормалізує активність нервової тканини головного мозку, лікує епілепсію. Активізує травлення, підвищує секрецію шлункового соку, поліпшує роботу печінки, лікує гепатити різної етимології. Надає лікувальну дію при доброякісних пухлинах, бронхіальній астмі, алергійних захворюваннях. Лікує атеросклероз судин усього організму. Ця пряність надає їжі гостроту. Чіллі допоможе людині позбутися суєти, брутальності, передчасних рішень. Зміна виду діяльності не викличе занепокоєння. При спілкуванні з'явиться відчуття взаєморозуміння. Він сприяє більше особистісному підходу до людей. Виникне здатність виконувати будь-яку, навіть найнепривабливішу роботу.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Перець чорний (калі мірч) – насіння в'юнкої тропічної рослини Piper nigrum. Одна з прянощів, що широко вживаються у світі. Додає їжі гостроту і, як й інші гострі прянощі, полегшує її перетравлення. Розмолотий чорний перець, хоч і зручніше в користуванні, швидко втрачає свій смак і аромат, тому ми рекомендуємо користуватися горошком, розмелюючи його у необхідній кількості безпосередньо перед вживанням. Білий різновид чорного перцю (сафед мірч) – не що інше, як недостиглий чорний.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Порошок манго (амчур) – це розмелені плоди дерева манго Mangifera Indica. Застосовується в напоях, овочевих кислих стравах й салатах. Порошок манго поліпшує настрій, лікує депресивні стани. Робить позитивний ефект при зниженні слуху, активізує роботу тонкого кишечнику, поліпшує кровообіг у легеневій тканині, знімає м'язову утому. Нормалізує обмін кальцію в організмі, лікує короткозорість. Сприяє оптимізму, життєрадісності, відкритості. Характер людини стає живим, більше захочеться сміятися, жартувати. Плоди манго роблять людину товариською, що з радістю дивиться в майбутнє.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Тамаринд (імлі) – висушена коричнева м'якоть (іноді з темним, блискучим насінням) великих, широких стручків тропічного дерева Tamarindus indica. Дуже кисла приправа. Для вживання вийміть насіння і розламайте або дрібно нарізуйте м'якоть. Кип'ятіть шматочки м'якоті протягом 10 хвилин в невеликому об'ємі води, поки вони не розм'якшаться і не розпадуться (250 мл води на 225 г тамаринду). Потім за допомогою сита видавіть з м'якоті якомога більше рідини. М'якоть, що залишилася, викиньте, а рідину використовуйте як приправа. Якщо тамаринду немає, можна імітувати його смак, змішавши сік лимона і коричневий цукор.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Фенхель (сауф) – насіння рослини Foeniculum vulgare. Відомий також за назвою «солодкий кмин». Його довге блідо-зелене насіння схоже на насіння кмину й кумину, але більше за розміром й відрізняється за кольором. За смаком воно нагадує аніс і використовується в приправах. Фенхель поліпшує травлення, стимулює приток грудного молока в матерів, що годують, і дуже корисний при гастритах, виразках шлунку й інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Фенхель поліпшує зір при короткозорості, добре знижує підвищений артеріальний тиск, має гарну відхаркувальну дію. Фенхель чудово знімає гнітючу утому від важкої обстановки, зміни погодних умов. Робить характер гнучким, перестає турбувати зайва прямолінійність, дратівливість.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Шамбала (метхі) – зерна рослини Trigonella fenumgraecum. Відноситься до сімейства бобових. Улюблена рослина індійців. Його квадратне по формі, коричнювато-бежеве насіння незамінне в багатьох овочевих стравах і закусках. Відновлює сили й стимулює приток грудного молока в матерів, що годують, а також стимулює травлення й роботу серця, допомагає при запорах і кольках. Лікує суглоби й хребет, попереджає переохолодження кінцівок. Нормалізує гормональні функції наднирників та статевих залоз. Шамбала збільшує м'якість у характері, тепліше стають відносини з людьми. Людина стане доброю, ніжною, спокійною, урівноваженою, покладливою. Допомагає поліпшити сімейні відносини, зняти зайве перезбудження в дітей.

Спеції, прянощі та їхні цілющі властивості: Шафран (кесар) – «цар прянощів». Це сушені рильця крокусу шафранового, Crocus sativus, що вирощується в Кашмірі, на Кавказі, в Іспанії, Португалії і Китаї. У кожній квітці крокусу тільки три шафранові жилки ( 1кг = 300 000 квіток). Шафран – темно-червоний або червоно-коричневий і м'який на дотик. Аромат шафрану тонкий і приємний. Він додає глибокий оранжево-жовтий колір стравам. Його застосовують для фарбування і ароматизації солодощів, страв з рису і напоїв. Необхідно підсмажити жилки шафрану на сухій сковороді на повільному вогні, потім розтерти в порошок і розмішати в столовій ложці теплого молока і вилити в страву. Шафран володіє тонізуючими властивостями і корисний всім без виключення. Він робить шкіру чистою, укріплює серце і допомагає при мігрені і виразці шлунку. Доданий в гаряче молоко, шафран полегшує його засвоєння.

Профілактичні й лікувальні властивості спецій: Властивості Антисептики червоний і чорний перець, гвоздика, коріандр, куркума Болезаспокійливі засоби фенхель, манго, імбир, гвоздика, мускатний горіх, шамбала Бронхіт (кашель) манго, фенхель, кумин, кардамон, імбир, чіллі Безсоння манго, фенхель, куркума, кориця, асафетида Вивід токсинів з організму куркума, імбир, кумин, фенхель Жарознижуючі засоби фенхель, кумин, куркума Жовчогінні засоби манго, фенхель, кумин Шкірні захворювання імбир, мускатний горіх, куркума, гірчиця Кровоочисні засоби куркума, імбир, манго, кумин, фенхель Сечогінні засоби імбир, фенхель, кумин, куркума Тонізуючі засоби імбир, кардамон, кумин, коріандр, чорна гірчиця, шафран Засоби, що поліпшують травлення імбир, червоний перець, чіллі, куркума, імбир, шафран Засоби, що поліпшують пам'ять калінджі, чорний перець, кумин, імбир Підвищений артеріальний тиск фенхель, кумин, куркума, асафетида, чорна гірчиця Знижений артеріальний тиск імбир, куркума Захворювання кісткової системи (поліартрити, остеохондрози) шамбала, куркума, чорний і червоний перець, імбир, чорна гірчиця, запашний перець

Сполучуваність спецій і пряностей із продуктами: Зернобобові Горох імбир, кориця, чіллі, запашн. і чорний перець, куркума, коріандр, шамбала, кумин, калінджі, мускатний горіх, кріп (насіння), каррі Гречка запашний перець, чіллі, кумин, куркума, кориця, гвоздика, гірчиця чорна, кріп (насіння), кріп (зелень), асафетида, каррі Манка імбир, куркума, кориця, чіллі, шамбала, асафетида, каррі, мускатний горіх Овес куркума, запашний перець, шамбала, гвоздика, асафетида, каррі, мускатний горіх Перловка імбир, гвоздика, запашний перець, куркума, шамбала, асафетида Пшениця чіллі, імбир, каррі, мускатний горіх, кардамон Пшоно імбир, куркума, гвоздика, гірчиця чорна, манго (плоди), чорний перець, шамбала, каррі Рис чіллі, імбир, кориця, гвоздика, куркума, кумин, асафетида, гірчиця чорна, кмин, калінджі Квасоля чіллі, запашний перець, імбир, кумин, кориця, гвоздика, шамбала, калінджі, мускатний горіх Ячка імбир, гвоздика, запашний перець, куркума, шамбала, асафетида

Сполучуваність спецій і пряностей із продуктами: Овочі Горошок зел. шамбала, чіллі, імбир, гвоздика, запашний перець, каррі, манго (плоди) Капуста каррі, куркума, кориця, кріп (насіння, стебло) Картопля коріандр, чорний перець, чіллі, шамбала, калінджі, асафетида, кориця, мускатний горіх, каррі Морква чіллі, зап. перець, кумин, імбир, гвоздика, асафетида, калінджі, куркума Огірки мускатний горіх, імбир, фенхель, чорний перець Перець болгарський запашний перець, коріандр, кориця, гвоздика, каррі, кардамон, чорний перець, кумин, плоди манго Помідори асафетида, шамбала, чіллі, куркума, гвоздика, зап. перець, муск. горіх Редис чорний перець, кориця, мускатний горіх, гірчиця чорна, кумин, кардамон Редька зелена чіллі, гвоздика, мускатний горіх, каррі, фенхель, кардамон Редька чорна чорний перець, муск. горіх, зап. перець, кориця, кумин, імбир, каррі Буряк кориця, запашний перець, коріандр, асафетида, ванілін, кумин, куркума, мускатний горіх, каррі, шамбала, насіння кропу, сік лимона, чіллі Гарбуз кардамон, шамбала, чіллі, м'ята, імбир, калінджі Яблука (у гос. стравах) чіллі, імбир, кумин, гвоздика, кориця, калінджі, ванілін, мускатний горіх, манго, цукор

Сполучуваність спецій і пряностей із продуктами: Фрукти і ягоди Цукор мускатний горіх, ванілін, кумин, фенхель, кардамон, мускатний горіх, м'ята Глід імбир, кардамон, кумин, лимон, м'ята Вишня кумин, кардамон, лимон, фенхель Полуниця імбир, кірка лимона, манго, кумин Груша кардамон, плоди манго, фенхель Ірга кумин, кардамон, мускатний горіх Полуниця) кумин, калінджі, фенхель, імбир Калина кардамон, кумин, плоди манго Малина м'ята, кумин, плоди манго Обліпиха кумин, фенхель, м'ята, ванілін, плоди манго Горобина чорноплідна кардамон, каррі, фенхель, калінджі Слива біла плоди манго, кардамон, фенхель Смородина біла лимон, кумин, м'ята Смородина чорна кардамон, фенхель, ванілін, лимон, калінджі

Сполучуваність спецій і пряностей із продуктами: Фрукти і ягоди Черемшина чорна кардамон, лимон, ванілін, фенхель Суниця імбир, кірка лимона, манго, мускатний горіх, калінджі Ананас кардамон, кумин Банан ванілін, плоди манго Виноград (ізюм) кардамон, імбир, апельсин (кірки) Гранат імбир, фенхель Курага фенхель Аґрус кумин, фенхель, імбир Лимон ванілін, фенхель, плоди манго Мандарин м'ята, кумин, кардамон Горобина червона куркума, імбир, кардамон, манго, калінджі, кумин Слива синя плоди манго, ванілін, фенхель, кардамон Яблука фенхель, ванілін Смородина червона лимон, апельсин (кірка), кумин, плоди манго Фінік кардамон, плоди манго, фенхель, ванілін

Сполучуваність спецій і пряностей із продуктами: Молочні продукти Молоко мускатний горіх, кардамон, куркума, імбир, кориця Йогурт кмин, чорний перець Сир кардамон, кмин, куркума, червоний і чорний перець

Наявність основних вітамінів у спеціях: Вітаміни Асафетида B1, B6 Імбир B6, C Кардамон B1, C, PP Куркума PP, D, C, B12 Коріандр D, C, B1, B2, глюкоза Кумин B1, B2, B6 Манго B1, B6, C (по змісту C перевершує всі цитрусові) Калінджі A, B2 Фенхель B1, B6, C, K, E каротин, глюкоза Шамбала D, A, C, B Перець чіллі B2, B6, C, E, PP, P каротин (С перевершує всі овочі) Гірчиця чорна B1, B2, C, D Тамаринд C Мускатний горіх A, D, B1, B6 Шафран B1, B2 каротин