Презентація на тему:
Дослідження корупції в Україні: думки та погляди населення України

Дослідження корупції в Україні: думки та погляди населення України Червень 2008 Дане дослідження виконується в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна», що виконується Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації Виклики Тисячоліття (МСС).

В рамках дослідження методом індивідуального (face-to-face) інтерв'ю було опитано 2039 респондентів, що мешкають у селах, селищах міського типу та містах усіх областей України, в Автономній Республіці Крим, а також у місті Києві (всього 110 населених пунктів). Дані, отримані в результаті дослідження, репрезентативні для дорослого населення України віком від 18 років в цілому, а також для дорослого населення 4 макрорегіонів. Польовий етап дослідження тривав з 7 по 16 червня 2008 року. Теоретична похибка для вибірки без урахування дизайн-ефекту становить 2.2%. Опис дослідження

Результати дослідження

Поширеність хабарництва та суми хабарів, сплачених населенням України протягом останніх 12 місяців різниця між значеннями середніх розмірів хабарів грудня 2007 та лютого 2008, лютого 2008 і квітня 2008 а також квітня 2008 і червня 2008 – статистично незначуща на рівні 5% Частка людей, які повідомляють про те, що вони або члени їхніх родин протягом останніх 12 місяців платили хабарі, видається досить стабільною: за півроку проведення моніторингу (із грудня 2007 по червень 2008) частка таких людей не змінилася, становлячи близько 11-13% опитаних. Попри деяку варіативність, сума сплачуваних домогосподарством хабарів теж досить стабільна. За результатами опитування червня 2008 року, мінімальна сума сплачених домогосподарством хабарів, за словами тих, хто відповів, становила 2 гривні, максимальна – 25 тисяч гривень. Сума хабара у більшості випадків (11% із 12%) не перевищила 2500 грн. Середній розмір хабарів сплачених домогосподарством за рік з урахуванням контролю аутлаєрів (видалення з аналізу значень, що випадають з розподілу) склала 1012 гривень, 95% довірчий інтервал для середнього – від 766 грн. до 1257 грн.

Поширеність хабарництва серед різних соціально-демографічних категорій Соціально-демографічний портрет людей, які найчастіше вдаються до хабарництва, за минулі півроку не зазнав принципових змін. Як і раніше, більш часто до хабарництва вдаються: Чоловіки (серед чоловіків протягом останніх 12 місяців давали хабарі 15%, серед жінок – 10%); Люди молодшого віку (серед людей віком до 45 років хабарі давали 16-17%, серед людей старше 60 – лише 5%); Люди із вищим рівнем освіти (серед населення із неповною середньою та нижче середньої освітою частка тих, хто платив хабарі протягом останніх 12 місяців – близько 5%). Протягом останніх 12 місяців платили хабарі:

Поширеність хабарництва в макрорегіонах Як і в квітні 2008, за результатами червневого опитування, найменша частка респондентів, які протягом останніх 12 місяців платили хабарі - у Східному макрорегіоні (8%). Дещо більше опитаних вдавалися до хабарницький дій у Центральному та Південному регіонах (10% та 13%, відповідно). Найбільша ж кількість тих, хто повідомив про те, що платив хабарі протягом останніх 12 місяців виявилася серед мешканців Західного макрорегіону (17%). Протягом останніх 12 місяців платили хабарі:

Досвід проходження Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) Близько 8% українських родин у цьому році особисто зіштовхнулися із проходженням ЗНО. Члени близько 1% родин мали бажання або можливість пройти ЗНО, але не робили цього. І більшість (88%) не проходили ЗНО, оскільки не мали у цьому потреби.

Довіра ЗНО В Україні процедура ЗНО є досить новою, тож наразі досить багато людей (47%) не мають конкретної думки щодо ЗНО. Серед визначених, близько 29% ставиться до ЗНО із недовірою, 24% - довіряють. Порівнюючи ці результати із результатами загальнонаціонального дослідження, проведеного у грудні 2007 - лютому 2008 року серед представників ключових груп, причетних до процесу вступу до вищих навчальних закладів (випускники середніх шкіл 2007 року, батьки випускників, студенти 1-2 курсів, і представники шкільної адміністрації та вчителі) можна відзначити, що, у порівнянні із тими, хто причетний до ЗНО, населення в цілому набагато менш обізнане із ЗНО, і ставиться до нього більш скептично – що, як можна припускати, пояснюється нестачею досвіду і знання про цю процедуру. 2008 Порівняння: 2007 Випускники; N=1390 Шкільна адміністрація / вчителі; N=199 Студенти; N=844 Батьки; N=304

Довіра ЗНО серед різних категорій населення Ставлення різних категорій населення до ЗНО досить неоднозначне. Хоча зі збільшенням віку і зменшенням рівня освіти часка тих, хто довіряє ЗНО, зменшується, але разом із тим меншає і частка скептиків, тож загальний баланс довіри-недвіри лишається приблизно таким самим. На загальному тлі, дещо більш схильні довіряти ЗНО мешканці Західного і Центрального регіонів (24%-26% довіряють, 31%-27% - ні), найбільш скептичні – жителі Сходу (18% довіряють, 35% - ні). Особистий досвід проходження ЗНО має скоріше позитивний ефект, хоча далеко не завжди: серед тих, хто мав досвід проходження ЗНО (особисто або хтось із родини), довіряють цій процедурі 45%, ні – 40%.

Очікуваний вплив впровадження ЗНО на рівень корупції під час вступу до вищих навчальних закладів За минулий рік дещо збільшилася частка тих, хто не очікує якихось змін у рівні корупції, пов'язаної зі вступом до ВНЗ у зв'язку із впровадженням ЗНО. Наразі більше третини (37%) жителів України не думають, що впровадження ЗНО якось вплине на рівень корупції під час вступу до ВНЗ (у 2007 таких було 22%). Разом із тим, 20% очікують позитивного впливу (25% у 2007), але 14% - припускають зворотній ефект (24% у 2007). *Дослідження 2007 року було здійснене TNS 26 червня – 3 липня. Розмір вибірки N=1200. Респонденти – люди віком від 16 років.

Досвід корупції у зв’язку із проходженням ЗНО За словами респондентів, в родині яких хтось проходив ЗНО цього року, проходження ЗНО не було вільним від нечесності та зловживань. Близько 5% тих, хто проходив ЗНО, використовували при цьому особисті зв’язки, у 4% вимагали хабара, 2% пропонували хабар із власної ініціативи. Ці результати дуже близькі до результатів дослідження 2007 року. Близько 90% тих родин, які цього року були залучені до проходження ЗНО, не зіштовхувались із жодними з перерахованих дій. ПОРІВНЯННЯ із результатами загальнонаціонального дослідження “Стан корупції у сфері вищої освіти”, 2007 2007 Випускники – 4% 2007 Випускники – 2% 2007 Випускники – 0%

Головні результати Досвід корупції 12% респондентів повідомили про те, що протягом останніх 12 місяців вони або члени їхніх родин платили хабарі. Сума хабара у більшості випадків (11% із 12%) не перевищила 2500 грн. Порівняно із квітнем 2008 року, ці показники суттєво не змінились. Згідно з даними останнього опитування, до хабарництва дещо частіше вдаються чоловіки, люди віком від 18 до 44 років, найменшою ж мірою до хабарництва були залучені опитані віком старші 60 років та представники категорії населення із неповною середньою та нижче середньої освітою. Найбільша кількість тих, хто повідомив про те, що хтось із його (її) домогосподарства платив хабарі протягом останніх 12 місяців виявилася серед мешканців Західного макрорегіону (17%). Найменшою частка респондентів, які протягом останніх 12 місяців платили хабарі, була в Східних областях – 8%.

Головні результати Досвід і ставлення до ЗНО Близько 8% українських родин цього року отримали досвід проходження ЗНО. Близько 5% тих, хто проходив ЗНО, використовували при цьому особисті зв’язки, у 4% вимагали хабара, 2% пропонували хабар із власної ініціативи. Оскільки впровадження ЗНО в Україні триває не так давно, досить багато людей (близько 50%) не мають конкретної думки щодо можливих переваг і недоліків цієї процедури. Ті, хто має певну думку, ставляться до ЗНО досить неоднозначно: близько 29% ставиться до ЗНО із недовірою, 24% - довіряють. 20% очікують, що впровадження ЗНО знизить рівень корупції під час вступу до ВНЗ, але 14% - припускають протилежне. На загальному тлі, дещо більш схильні довіряти ЗНО мешканці Західного і Центрального регіонів (24%-26% довіряють, 31%-27% - ні), найбільш скептичні – жителі Сходу (18% довіряють, 35% - ні).