Презентація на тему:
Дитяча обдарованість на теренах школи

Дитяча обдарованість на теренах школи Підготувала Т.Гулєвич

Тема: Дитяча обдарованість на теренах школи Мета: Поінформувати аудиторію педагогічних працівників про особливості поняття “обдарованість”, навчити розрізняти типи обдарованості, ознаки обдарованих дітей. а також труднощі, які мають обдаровані діти. Надати практичні рекомендації щодо організації роботи з обдарованими дітьми та поради для батьків. Адресат: педколектив. Вид роботи: інтерактивний виступ. Тривалість проведення: 1 година. Дата проведення: 28 жовтня 2010 року.

Кожна дитина має свої, тільки властиві їй риси характеру, образ мислення, сприйняття світу. Кожна дитина від народження має свої задатки. ЗАДАТКИ – певні особливості будови мозку, чутливість нервової системи, органів чуття. Це природна, вроджена основа здібностей але недостатня, так як її потрібно розвивати. Задатки є в усіх. ЗДІБНОСТІ – це індивідуальні особливості людини, які є умовами успішного здійснення певної діяльності, швидкості засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками.

Загальні здібності – індивідуальні властивості особистості, які забезпечують легкість і продуктивність в опануванні знаннями та досягненні успіху в діяльності. Спеціальні здібності – допомагають досягти високих результатів у певній діяльності. Серед них є ведучі та допоміжні. Так, для математиків (вміння узагальнювати, легкість переходу від прямого до зворотнього ходу думок, гнучкість розумових процесів); для філологів ( барвистість образів пам'яті, чуття мови, розвиток естетичних почуттів, творча уява).

Типи обдарованості Інтелектуальна обдарованість Не стільки здатність навчатися, скільки вміння думати, аналізувати, зіставляти факти, тобто виконувати складну інтелектуальну роботу. Такі діти відрізняються гостротою мислення, спостережливістю, винятковою пам'яттю, проявляють різносторонню цікавість, часто з головою поринають в певне заняття, гарно висловлюють думки, вміють практично використовувати знання. Носії такої обдарованості – розумники й розумниці. Вони вчаться іноді блискуче, іноді непогано, іноді не рівно з усіх предметів – усе залежить від їхнього ставлення до предмета і до викладача. Академічна обдарованість Яскраво виражена здатність навчатися. Тому такі діти улюблені в школі, майбутні медалісти. Шкільна програма саме розрахована на таких дітей. вони виконують всі завдання вчителів. Соціальна (лідерська ) обдарованість Дитина легко пристосовується до нових ситуацій, всі хочуть з нею дружити. В оточенні сторонніх впевнена в собі, проявляє ініціативу в спілкуванні, бере на себе відповідальність, яка часто виходить за рамки, характерні для його віку. Інші діти часто звертаються до неї за порадами. Це зазвичай формальні або неформальні лідери.

Творча обдарованість Ці діти мають нестандартне бачення світу, нешаблонне мислення – це врешті – решт над усе цінує сучасне суспільство. Але до такого підсумку ще треба дорости, що вдається далеко не всім. А поки що такі діти дратують нас своєю “неправильністю”. Ці діти роблять все по своєму, у них багато ідей, вони різносторонньо бачать кожну ситуацію та проблему (гнучкі). У них оригінальні ідеї та незвичайний результат. Художня обдарованість Музична – дитина цікавиться музикою, легко повторяє короткі ритмічні уривки, пригадує знайомі мелодії по перших звуках, з задоволенням підспівує, визначає, яка нота вища, а яка нища. Образотворча – дитина в деталях запам'ятовує все побачене, любить малювати чи ліпити, серйозно ставиться до своїх художніх занять і отримує від них задоволення, демонструє незвичайні вміння. Сценічна – дитина має артистичні здібності. Психомоторна (рухова) обдарованість Ці дітки мають хорошу зорово-моторну координацію, люблять рухатися, чудово утримують рівновагу при виконанні рухових вправ, для свого віку демонструє виняткову фізичну силу.

Ознаки обдарованості Відмінник 1. Знає відповіді 2. Цікавиться 3. Наполегливо працює 4. Відповідає 5. Слухає з цікавістю 6. Легко вчиться 7. Розуміє ідеї 8. Проводить час з однолітками 9. Розуміє значення 10. Виконує домашні завдання Обдарований 1. Ставить запитання 2. Допитливий 3. Грається але отримує високі бали, особливо з творчих завдань 4. Дискутує, додає подробиці 5. Виявляє гаряче сприймання, чутливість 6. Вже знає. І коли тільки він це вивчив? 7. “Конструює” абстракції 8. Більше до вподоби компанія дорослих 9. Прагне скласти умовивід 10. Створює проекти

11. Копіює 12. Любить школу 13. Сприймає 14. Запам'ятовує інформацію 15. Має хорошу пам’ять 16. Любить послідовність 17. Готовий до дії, реагування, відповіді 18. Потребує 6-8 повторень 19. Хороші думки та ідеї 20. Задоволений своїми успіхами в навчанні 11. Творить нове 12. Любить пізнавати 13. Інтенсивно досягає бажаного, підсилюючи самого себе 14. Перетворює інформацію 15. Добре працює розум 16. Любить складність 17. Уважно придивляється до життя і все помічає 18. 1-2 повторення достатньо 19. “Дикі” думки та ідеї 20. Критично ставиться до себе і до інших, часто заявляє про це

Шкільні типи обдарованих дітей Найкращий учень: усі його люблять. Робить те, що йому кажуть і як це робити. Любить подобатися. Бунтівник: сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто в нього виникає стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує досягненню його мети. Підпільник: знає, що за обдарованість не платять, а навпаки вимагають. Тому прагне не вистрибувати, а бути як усі. Втікач: випадає з шкільної системи, не може підлаштуватись до вимог школи та вчителів. Цілеспрямований: незалежний, автономний, знає собі ціну, знає чого хоче.

Проблеми обдарованих дітей 1. Неприязнь до школи. Таке ставлення часто тому, що навчальна програма не цікава для обдарованої дитини. Навчальний план не відповідає її здібностям. 2. Ігрові інтереси. Обдарованим дітям не цікаві ті ігри, в які грають їх однолітки середніх здібностей. Як наслідок дитина опиняється в ізоляції. 3. Конформність. Обдаровані діти відкидаючи стандартні вимоги, не схильні таким чином до конформізму, особливо, якщо ці стандарти не відповідають їхнім інтересам і здаються безглуздими. 4. Заглиблення в філософські проблеми. Обдарованим дітям властиво замислюватись над такими явищами, як

смерть, потойбічне життя, релігійні вірування і філософські проблеми в більшій мірі аніж їх ровесникам. 5. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком. Обдаровані діти часто надають перевагу спілкуванню та іграм з дітьми старшого віку, тому їм важко бути лідерами серед них. 6. Прагнення до досконалості (перфекціонізм). Обдарованим дітям характерна внутрішня потреба досконалості. Вони не заспокояться, поки не досягнуть вищого рівня. 7. Відчуття незадоволеності. Пов'язане з прагненням бути у всьому чим ці діти займаються кращими. Вони критично ставляться до своїх досягнень, часто не задоволені – звідси може бути низька самооцінка.

8. Нереалістичні цілі. Дитина не може досягнути мети і починає хвилюватися. З іншого боку прагнення до досконалості – та сила, яка приводить до високих досягнень. 9. Надчутливість. Оскільки обдаровані діти більш чутливі до сенсорних стимулів і краще сприймають відношення і зв'язки – вони часто сприймають слова чи невербальні сигнали як прояв неприйняття себе оточуючими. 10. Потреба в увазі дорослих. 11. Нетерплячість. Обдаровані діти часто нетерплячі до тих. Які слабші від них в розвитку. Вони можуть робити зауваження з презирством або глузувати

Формули обдарованості 1. Задатки – ЗДІБНОСТІ – ТАЛАНОВИТІСТЬ – ГЕНІАЛЬНІСТЬ 2. Творча поведінка = Мотивація + Цінності + Особисті якості + Інтелект

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ: Соціальна сфера 1. Створення сприятливих фізіологічних умов: забезпечення стану стабільності, спокою; усунення факторів, які відволікають. 2. Створення атмосфери розуміння і чуйності. 3. Дотримання особистісного орієнтованих напрямків: відрізняти вчинок від особистісних якостей дитини; не припускати авторитарного нав’язування своєї думки; уникати засудження, мотивувати діяльність позитивною установкою на учня.

Інтелектуальна сфера 1. Сприяти розвитку пізнавальних інтересів пріоритетного напрямку, при цьому створювати сприятливий фон щодо інших предметів основного програмового курсу. 2. Формувати й розвивати конвергентне мислення на основі розвитку ораторського мистецтва, риторики, досліджень різного типу, на основі встановлення причинно-наслідкових зв’язків, пошуково-дослідницької роботи, умінь і журналістських навичок, складання ігрових програм. 3. Формувати й розвивати дивергентне мислення на основі вміння емпатійно вживатися в образ героїв, предметів, подій, написання творів, есе, роздумів тощо від імені героя; на основі поєднання і створення нових образів через збагачення власного досвіду, знань і почуттів, завдяки розкриттю всіх каналів доступу інформації. Залучати до «мозкових атак», дискусій із метою розвитку вміння сприймати різні погляди. 4. Практикувати індивідуальні творчі роботи зі складання прогнозів, моделей художньо-естетичних, історико-правових проблем.

Міжособистісні стосунки 1. Формувати адекватну самооцінку. 2. Формувати комунікативні навички, залучати до позакласної роботи. 3. Сприяти формуванню доброзичливої атмосфери в класі щодо обдарованих дітей.

Для батьків Створіть умови: чим різноманітніше є середовище, в якому перебуває дитина, тим яскравіше проявляються здібності, активнішою є поведінка; Поважайте допитливість, намагайтесь не залишати без відповіді всі запитання дитини; Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критики ідей дитини; Підбирайте іграшки, які мають розвивальний характер, які можуть трансформуватися, передбачають декілька варіантів гри, спонукають до видумки; Давайте дитині можливість побути на самоті, якщо вона хоче. Надлишок опіки може загальмувати творчість. батьківська допомога не повинна “порушувати кордони дитини”; Ніколи не робіть за дитину те, що вона може зробити сама. Не підганяйте та не давайте відповідей замість неї; Більше грайте з дитиною і заохочуйте ігри з іншими дітьми; Станьте для дитини “ прикладом” творчої поведінки.

Цікава статистика ☻Креативність досягає піку у віці від 3,5 до 4,5 років, а також зростає у перші три роки навчання в школі; знижується протягом наступних двох років і потім отримує новий поштовх. ☻ Період життя людини від 2,5 до 7 років психологи називають другим віком запитань ( перший вік – від 1 до 2,5 років). На кінець цього періоду спостерігається “пік допитливості” – найбільша кількість запитань у мовленні дітей, після чого відзначається спад.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ