Презентація на тему:
Психологічна готовність дитини до школи

Турботливі батьки – успішні діти!

«Быть готовым к школе уже сегодня – не значит уметь читать, писать и считать, Быть готовым к школе – значит быть готовым всему этому научиться» Л.А. Венгер

Уміння працювати в колективі, допомагати, радити; Уміння усвідомлювати власну думку, заявляти і доводити її; Сформованості довільності, вміння підкорятися правилам, управляти своїми емоціями, поведінкою; Уміння виділяти навчальне завдання серед своїх тимчасових інтересів; Вміти вислуховувати дорослих, однолітків.

Дошкільник вчиться у грі, де активно і рівноправно беруть участь батьки; навчання потребує систематичності : кожен день по 10-15 хвилин дадуть більший результат, чим година-дві у вихідні дні; необхідно ураховувати принцип «від простого до складного», тобто неможна навчити дитину всьому, що ви знаєте і вмієте, кожен новий елемент додається постійно, коли попередні знання та уміння вже засвоєні. при невдачах дитини схвалюйте її дії словами: «Якщо б ти зробив так ( показ, пояснення), то було б ще краще; намагайтесь не створити у дитини уявлення, що ігри та заняття з нею є смислом вашого життя, тому грайте з малюком у любих побутових ситуаціях і тільки у гарному настрою.  Пам'ятайте, що кризи - це тимчасові явища, вони проходять, їх потрібно пережити, як будь-які інші дитячі хвороби. Знайте, що причина гострого протікання кризи - невідповідність батьківського ставлення і вимог бажанням, і можливостей дитини, тому необхідно подумати про те, чи всі заборони обґрунтовані, і чи не можна дати дитині більше свободи і самостійності. Постарайтеся, змінити, своє ставлення до дитини, він вже не маленький, уважно поставтеся до його думок та суджень, постарайтеся його зрозуміти. Тон наказу та утвердження у цьому віці малоефективний, намагайтеся не змушувати, а переконувати, розмірковувати і аналізувати разом з дитиною можливі наслідки його дій. Якщо ваші стосунки з дитиною набули характеру безперервної війни і нескінченних скандалів, вам потрібно на якийсь час відпочити один від одного: відправте його до родичів на декілька днів, а до його повернення прийміть тверде рішення не кричати і не виходити з себе будь-що то не стало. Як можна більше оптимізму і гумору в спілкуванні з дітьми, це завжди допомагає!

Глибоке дихання Фізичні навантаження 3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. 4. Живопис Художнє слово Театр Позитивні емоції Музика Спілкування з природою Гра

Всі без винятку батьки хочуть бачити свою дитину щасливою, веселою, яка вільно спілкується з оточуючими людьми. Щоб зрозуміти цей світ і втриматися в ньому, дитині потрібно вміти налагоджувати контакти з іншими людьми, що живуть поруч. Здатність спілкуватися (комунікативні здібності) - це дар або те, чому можна навчитися? Психологи визначають цю здатність як індивідуально-психологічні особливості особистості. Здатність до спілкування включає в себе три «Я»: - «Я хочу» - бажання вступати в контакт; - «Я вмію» - вміння організувати спілкування; - «Я знаю» - знання норм і правил, яким необхідно слідувати при спілкуванні з оточуючими.

Причини виникнення комунікативних проблем Неблагополучні стосунки в сім'ї, які проявляються в непослідовності і суперечливості виховання Соматичні та спадкові захворювання, психофізіологічні порушення. Вплив темпераменту дитини

Розширюйте коло знайомств своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть малюка в гості до знайомих людям. Не варто постійно турбуватися за дитину, прагнути повністю оберігати його від усіляких небезпек Не намагайтеся попередити будь-які труднощі, самим зробити все за дитину, дайте йому певну міру свободи і відкритих дій. Створюйте ситуації, в яких дитині довелося б вступати в контакт з іншими дітьми. Підвищуйте у дитини впевненість у собі, у своїх силах. Пограйте з ним в гру «Закінчи пропозицію»: Я хочу ... , Я вмію ... , Я зможу ... Можна зробити з дитиною спільний малюнок «Як ми боремося з труднощами» (буде чудово, якщо в цьому буде брати участь ще одна дитина) Поважайте маленьку особистість! Дотримуйтесь стратегії позитивного оцінювання дитини! - Прагніть самі стати для дитини прикладом вміння ефективно спілкуватися.

Позитивна оцінка дитини як особистості, демонстрація доброзичливого до нього відношення («Я знаю, ти дуже старався», «Ти розумний хлопчик» і т.д.). Вказівки на помилки, допущені при виконанні завдання, або порушення норм поведінки («Але сьогодні зайчик у тебе не вийшов», «Але зараз ти вчинив неправильно, ти штовхнув Машу»). Аналіз причин допущених помилок і поганого поводження («Поглянь на цей малюнок, у зайчика головка менше, ніж тулуб, а в тебе вийшло навпаки», «Тобі здалося, що Маша штовхнула тебе спеціально, але вона це зробила не навмисне»). Обговорення разом з дитиною способів виправлення помилок і допустимих в даній ситуації форм поведінки. Вираз впевненості в тому, що у нього все обов’язково вийде (“Зайчик вийде красивим”; ”Він не буде більше штовхати дівчаток”).