Презентація на тему:
Конфлікт та його уособлення

Конфлікт підготувала студентка 127 групи Дмитрів О. Миколаїв-2014 Миколаївський національний університет імені В.О. сухомлинського Інститут психології та соціального забезпечення

План Вступ Розділ 1. Поняття конфлікту та загальні характеристики його проявів 1.1 Компоненти конфлікту 1.2 Сутність конфлікту 1.3 Об’єкт конфлікту Розділ 2.Основні ознаки конфлікту 2.1Види конфліктів Розділ 3. Характеристика причин виникнення та основних стадій конфлікту 3.1 Причини конфліктів 3.2 Стадії конфлікту Розділ 4.Поведінка в конфліктних ситуаціях та шляхи їх подолання 4.1 Тактика поведінки в конфліктних ситуаціях 4.2 Шляхи вирішення конфліктів 4.3 Попередження конфліктів Висновки Використанні джерела

Вступ Розвиток будь-якого суспільства являє собою складний процес, що протікає через зародження, розвиток і розв'язання різноманітних протиріч. Конфлікт є прояв об'єктивних і суб'єктивних протиріч в протиборстві їх носіїв. Будь-який конфлікт, що виникає в соціальному середовищі між людьми, є соціальним у широкому значенні цього слова. Сторони, які беруть участь у соціальному конфлікті, мають чіткі соціальні інтереси, реалізація яких зустрічає протидії. Актуальним на сьогоднішній залишається питання про пріоритетність, первинність суспільної або індивідуальної основи. Суперечки і дискусії з цього питання ведуться дотепер, однак реальне життя невблаганно демонструє неможливість прояву в "чистому вигляді" якої-небудь позиції: індивідуалізм доповнюється формами співробітництва, а колектив сприяє розвитку особистості.

Конфлікт-особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами. Виникнення конфліктів є об’єктивним і неминучим явищем.

Основними складовими конфлікту є: учасники кон флікту, причини його виникнення, сприйняття конфліктуючими один одного в ситуації, що виникла (насправді чи уяв но), спрямованість і емоційна виразність дій конфліктуючих.

Об'єктом конфліктів виступають матеріальні або духовні цінності, до оволодіння якими прагнуть сторони конфліктів. Об'єктом конфліктів можуть виступати також елементи матеріального світу або соціальної реальності, якщо він знаходиться на перетині інтересів соціальних суб'єктів

Основними ознаками конфлікту як психологічного фе номену є: 1) наявність протиріччя (реального чи уявного, вигаданого), що оцінюється як непереборне і набуває відкритої, демон стративної форми. Таке протиріччя може виникнути влас не як функція ситуації, так і бути результатом «зусиль» учас ників, їхніх вчинків, поведінки, ставлення один до одного, 2) зміна характеру спілкування в напрямі конфронтації, негатив ної спрямованості мінімум однієї, а частіше — обох сторін. Відчуваючи взаємну неприязнь і небажання спілкуватись, учасники конфлікту вимушені це робити (через наявність відносин службової залежності чи підпорядкованості, для «збереження» сім'ї тощо), що стимулює ескалацію конфлікту, 5) активність сторін, прагнення до перемоги будь-що, посту пове розширення арсеналу використовуваних засобів — осуд, залякування-шантаж, погрози, фізичний вплив та ін., 4) підвищений емоційний фон, загострення негативних емо цій аж до їх повної безконтрольності.

Види конфліктів різноманітні і можуть бути класифіковані таким чином: — за числам учасників — внутріособистісний, міжособистіс-ний, міжгруповий: — за формою прояву — видимий (неприхований), потайний, — за тривалістю — короткочасний, тривалий, — за характером виникнення — випадковий (ситуативний), намірений (спровокований), — за результатами — конструктивний (продуктивний), руйнівний (деструктивний), — за сферою виникнення — службовий (предметно-діловий), неслужбовий: — за посадовим статусам учасників — «горизонтальний», «вертикальний».

Причини конфліктів можна поділити на об'єктивні та су б'єктивні, причому в обох випадках вони негативно вплива ють як на стосунки в офіційній та неофіційній сферах, так і на психологічний стан окремої особистості. Конфлікт може викликатись відразу кількома причинами, одна з яких — основна, базова, а інші можуть не усвідомлю ватись чи маскуватись (наприклад, особиста недисципліно ваність пояснюється великим обсягом роботи, недоліками в роботі громадського транспорту). Під час конфлікту інколи виникають нові причини, які стають домінуючими або ж пов ністю заміняють первісні.

Виділяють чотири основні стадії конфлікту. Перша — виникнення конфліктної ситуації На цій стадії зароджується протиріччя, яке може ще не усвідомлюватись учасниками та свідками. Якщо конфлікт має намірений харак тер, то протиріччя, що було в прихованій формі, загострю ється із ініціативи однієї з сторін. Друга — усвідомлення конфлікту. Конфліктуючі сторони починають розуміти, що перебувають у конфліктних, супер ницьких стосунках із відповідним емоційним забарвленням. Формується оцінка ситуації як конфліктної — визначаються причина, привід, склад учасників, перебираються варіанти дій та визначається оптимальний з них, приймається рішення на дію. Рішення може бути двох видів: усіляко попереджувати розвиток конфлікту, шукати компроміс, уникати конфлікту чи, навпаки, активізувати конфлікт, надати йому більш гост рої форми і досягти перемоги. Третя — зовнішній вияв конфлікту, його апогей. Відбува ється відкрите зіткнення протиборствуючих сторін, кожна з яких діє відповідно до своїх намірів та прийнятих рішень. Водночас робляться спроби блокувати дії суперника. Сторо ни можуть погодитись на компроміс, і тоді зіткнення набере форми переговорів (безпосередньо або через третю особу), причому найбільш ефективний результат таких перегово рів — взаємні поступки. Четверта — вирішення, завершення конфлікту. На цій ста дії учасники оцінюють наслідки своїх дій, співставляють до сягнутий результат із раніше наміченою метою. Залежно від висновків конфлікт припиняється (затухає) або ж розвиваєть ся далі, в останньому випадку він заново проходить через другу, третю та четверту стадії, але вже на новому рівні.

Є п’ять тактик поведінки при виникненні конфліктної ситуації 1.співробітництво (висока наступальність і висока кооперативність) — дії спрямовані на пошук рішення, що задоволь няє обидві сторони, спільне обговорення розбіжностей

2. протиборство (висока наступальність і слабка кооперативність) — прагнення наполягти на своєму шляхом відкритої боротьби, застосування примусу та інших засобів тиску

3.  поступливість (слабка наступальність і висока кооперативність) — орієнтованість на повне задоволення вимог партнера

4. уникнення (слабка наступальність і слабка кооперативність) — прагнення вийти з ситуації, не поступаючись, але й не наполягаючи на своєму, утримуючись від суперечок, від викладення своєї позиції, уникаючи відповідальності за прийняте рішення

5. компроміс (середні значення наступальності і кооперативності) — прагнення врегулювати розбіжності, поступа ючись у чомусь в обмін на поступки іншої сторони, прий няття «середніх» рішень, що задовольняють обидві сторо ни повною мірою.

Висновки Таким чином, конфлікт — складне психологічне явище, що може мати багато різновидів залежно від причин виникнення, кількості і складу учасників, форми вияву, результатів та ін. Ко жен конфлікт розвивається і має певну послідовність стадій. Під час конфлікту його учасники займають різні (часто — про тилежні) позиції, по-різному усвідомлюють та переживають си туацію, що виникла. Для попередження і вирішення конфліктів доцільно дотримуватись певної послідовності психологічно оптимальних дій з урахуванням конкретної ситуації.

Використанні джерела 1. Баев О. Я. Конфликтные ситуации на предварительном следст вии. — Воронеж, 1984. 2. Бандурка A M., Друзь В. А Конфликтология. — Харьков, 1997. 3. Водолазский Б. Ф., Гутерман M. П. Конфликты и стрессы. — Омск, 1986. 4. Ішмуратов К. І. Конфлікт і згода. — К., 1996. 5. Лупьян Я. А Барьеры обвинения, конфликты, стрес. — Минск, 1986. 6. Скотт Д. Г. Конфликты: пути их преодоления. — К, 1991. 7. Юридическая конфликтология. — M., 1995.

Дякую за увагу!