Презентація на тему:
"УМОВИ ЖИТТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ".

ОРГАНИ РОСЛИН, ТВАРИН Життя людини нерозривно пов'язане з рослинами. З давніх-давен вони харчують, одягають, зігрівають її.

Світ рослин надзвичайно різноманітний і багатий. Так, у водоймах мешкають водорості. У вологих місцях ростуть хвощі, папороті, мохи. У лісах багато хвойних рослин (як-от: сосна, ялина). їхні листки - це голчаста хвоя. Але найпоширенішими і найрізноманітнішими є квіткові рослини. * *

Розглянемо органи квіткової рослини. До них належить корінь, пагін, що складається зі стебла і листків, а також квітка і плід. Навіщо рослині корінь ?

Корінь - це здебільшого підземний орган рослини. Він, наче якір, надійно закріплює її у ґрунті. В одних рослин (квасолі, соняшника, вишні) є головний корінь, що нагадує стрижень. Від нього відходять менші бічні корені, а від них у певній частині кореня - маленькі й тоненькі кореневі волоски. В інших рослин, як-от у пшениці, часнику чи кукурудзи, головний корінь малопомітний або його взагалі немає, проте багато майже однакових за розмірами додаткових коренів.

Головне призначення кореня - забезпечувати рослину водою з розчиненими в ній неорганічними речовинами. Тому теплої пори року корінь невтомно поглинає воду з ґрунту. Взимку, коли ґрунт замерзає і рослина скидає листки, корінь «відпочиває». Первинні та вторинні корені бавовника

Стебло — опора і «транспортний засіб» рослини. Стебло - це здебільшого надземний орган рослини, до якого прикріплюються листки і квітки. Саме стеблом рухається до них від кореня вода з розчиненими поживними речовинами. Біла і зелена спаржа — хрусткі стебла — їстівні частини цього овоча

Водночас у стеблі відбувається рух у зворотному напрямку: поживні речовини, утворені в листку, прямують до кореня. Залежно від будови й розмірів стебла рослини поділяють на дерева, кущі і трав'янисті рослини. Потовщене стебло дерев називають стовбуром. Гілки, що відходять від нього, утворюють крону дерева. Тож стебло дійсно є опорою і «транспортним засобом» рослини.

Зазвичай листок має зелене забарвлення, якого йому надає речовина хлорофіл, що міститься в цитоплазмі клітин. Восени хлорофіл руйнується і листки набувають жовто-багряних кольорів. Листок - неперевершена природна «хімічна лабораторія». В ньому рослини за допомогою хлорофілу і сонячного світла з води та вуглекислого газу утворюють життєво необхідні органічні речовини.

Більшість листків має листкову пластинку і черешок. Через листок рослина також випаровує воду. Для чого вона це робить? По-перше, оберігає свій організм від перегрівання, по-друге, видаляє надлишок води. Тому спекотного літнього дня лише в затінку дерев можна відчути приємну прохолоду.

Квітка - важливий орган у житті рослини. Завдяки квітці відбувається розмноження, тобто збільшення чисельності організмів.

Квітки дуже різноманітні за формою. У багатьох із них є квітконіжка, що переходить у квітколоже. З назви зрозуміло, що квітколоже - це та частина рослини, на якій розміщена, «лежить» квітка.

Спільними у будові квіток багатьох рослин є зазвичай такі частини: чашолистки, пелюстки, тичинки, маточка.

Отже, кожен орган у рослинному організмі має своє призначення, тобто виконує певну функцію.

Світ тварин також дуже різноманітний. Тваринами є черви, молюски, павуки, змії, ящірки, комахи, риби, жаби, птахи, а також ссавці - тварини, які вигодовують потомство молоком.

Організм тварини теж складається з органів. Певну функцію в ньому виконує не один, а кілька органів. Тому вчені об'єднали органи тварин, які виконують одну функцію, у групи органів. Наприклад, органи травлення, дихання, виділення, руху, розмноження, органи чуттів.

До органів травлення належать: рот, глотка, стравохід, шлунок, кишечник.

Завдяки їм речовини, які надходять в організм із їжею, перетравлюються. Зокрема, великі молекули речовин їжі розщеплюються на дрібніші. Тільки після цього організм може використати їх на побудову свого тіла та отримати енергію. Завдяки узгодженій дії зазначених органів їх ще називають травною системою.

Тварини опанували різні середовища життя. Це позначилося не тільки на їхньому зовнішньому вигляді, а й на органах дихання. Так називають органи, які забезпечують надходження в організм кисню і видалення з нього вуглекислого газу.

Мешканці водного середовища дихають зябрами (мал. 18, 1) або через шкіру. Зябра складаються з тоненьких зябрових пелюсток, захищених зовні зябровою кришкою.

Газообмін у комах відбувається у трахеях (мал. 18, 2). Це тоненькі повітроносні трубочки, що пронизують черевце тварини і відкриваються назовні отворами - дихальцями. У більшості наземних тварин (птахи, ссавці) органами дихання є легені (мал. 18, 3). Вони складаються із численних розгалужених трубочок, що закінчуються повітряними пухирцями.

Органи виділення призначені для позбавлення організму тварини від зайвих, непотрібних йому речовин. Якщо ці речовини не вивести з організму, може статися його отруєння. Так, головним органом виділення у риб, птахів, ссавців є нирки.

Органи чуттів необхідні тваринам, аби орієнтуватись у навколишньому середовищі, вчасно отримувати інформацію про зміни, що в ньому сталися. До органів чуттів належать органи зору, нюху, слуху та дотику, а також смаку і рівноваги.

Пристосування організмів до умов існування позначилося на будові органів чуттів. Про їхню різноманітність свідчать хоча б такі приклади. У крота маленькі незрячі очі, зате дуже чутливі вуха й ніс. Сова добре бачить у нічній темряві. Орел, перебуваючи високо в небі, помічає на землі найдрібнішу здобич.

Є тварини з добре розвиненим нюхом. Вони відчувають запахи набагато краще, ніж людина. Ця їхня здатність стає у пригоді людям. Так, митникам і прикордонникам допомагають спеціально навчені собаки.

Довгі тонкі волосини - вуса - на морді кішки є органом дотику. Вони дають їй змогу уникати зіткнення з предметами в темряві.

Функцію органів дотику у риб виконує бічна лінія. Якщо ви спостерігали за рибами в акваріумі, то бачили, як вони точно і граціозно плавають між водоростями, оминають камінці і не наштовхуються на підводні предмети.

Злагоджену роботу органів тіла і поведінку тварини забезпечує так звана нервова система. У риб, жаб, змій, птахів і ссавців вона складається з головного мозку, спинного мозку і численних нервів.

У переважної більшості тварин є особини чоловічої та жіночої статі (наприклад, качур і качка, півень і курка, лев і левиця). Їх називають самцями і самками. Серед наведених прикладів за зовнішнім виглядом нескладно розпізнати самця і самку. А от кіт чи кішка, кінь чи кобила перед вами - одразу й не відрізниш.

Та головна відмінність самця і самки тварин полягає не в зовнішньому вигляді, а в тому, що вони мають різні органи розмноження, або статеві органи. У самців до статевих органів належать сім'яники, у самок - яєчники. У сім'яниках розвиваються чоловічі статеві клітини - сперматозоїди, а в яєчниках - жіночі статеві клітини - яйцеклітини.

ПІДСУМКИ * Органами рослини є корінь, пагін, що складається зі стебла та листків, квітка і плід. * Корінь постачає рослині воду й неорганічні речовини, * Стебло забезпечує рух води з поживними речовинами, взаємозв'язок між органами рослини. * У листку утворюються органічні речовини, через нього також із рослини випаровується вода. * Квітка виконує функцію розмноження.

ПІДСУМКИ * Тварини мають органи травлення, дихання, виділення, органи чуттів, руху та розмноження. Ці органи виконують властиві їм функції. * Пристосування організмів до умов існування зумовили відмінності між органами, що виконують одну й ту саму функцію. * Усі органи в організмі взаємопов'язані і діють злагоджено завдяки нервовій системі.