Нація
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Нація (від лат. natio – племя, народ) – багатозначне поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот у сучасному суспільстві. Існує два основних розуміння терміну нація: політичне та етнічне.
Нація як політична спільнота виконує функцію об’єднання дрібних владних ресурсів всіх громадян у мегаресурс, що делегується правлячій еліті, яка й реалізує від імені нації політичну владу. Нація у політичному розумінні (від англ. nation stats, дослівно – нація-держава) – це сукупність політично суб’єктивних громадян, що здійснюють колективні національні інтереси через механізм власної політичної організації – національної держави.
Нація в етнічному розумінні (ентонація) – спільнота, яка має спільне історичне походження, єдину мову й самосвідомість (як особисте відчуття «національної ідентичності», так і колективне усвідомлення своєї єдності та відмінності від інших), а також власну державність або прагнення до її створення.
Теорії походження націй (націєтворення) У «західній» традиції дослідження націй і націєтворення традиційно виділяють три провідні напрями: примордіалізм, модернізм і етносимволізм. В основі примордіалістських концепцій лежить твердження, про те, що прототипи націй і націоналізм існували завжди, із самого початку людської історії, як даність. Другим основним напрямом є модерністський. Представники даного напряму вважають, що розвиток економічного ринку та комунікаційного середовища в рамках окремих держав сприяли розвитку суспільних зв'язків між населенням держави. Проміжне положення між примордіалізмом та модернізмом займає етносимволізм. Основу даного напрямку становить теза про те, що нації і націоналізм формує, поряд з економікою, етнічна приналежність.
Націоналізм — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Свобода, що веде народ (Ежен Делакруа, 1830). Зразок націоналістичного мистецтва.
У політичній сфері життя суспільства існують наступні типи націоналізму: Формально-бюрократичний націоналізм, котрий використовується для легітимації влади; Політично-державницький націоналізм, який розглядає націю як сукупність громадян, що створює власну політичну організацію – державу і є носієм державного суверенітету та єдиним джерелом державної влади. Протестний націоналізм, основою якого є не скільки утвердження соціокультурних цінностей власної нації, а відкидання цінностей інших націй;
Схожі презентації
Категорії