Презентація на тему:
Що таке митний союз

ПЕРСПЕКТИВИ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ та КРАЇНАМИ МИТНОГО СОЮЗУ (Росія, Білорусь, Казахстан) Проект впроваджується в рамках регіональної ініціативи ПРООН з допомоги в інтересах розвитку торгівлі «Розширена Європа: Допомога в інтересах розвитку торгівлі для Центральної Азії, південного Кавказу та Західних держав СНД», що фінансується у рамках Ініціативи Фінляндії щодо Розширеної Європи 2012 р. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Що таке митний союз (МС)? Митний союз VS Зона вільної торгівлі Особливості МС = Росія+Білорусь+Казахстан Перспективи торгівлі України з країнами МС (Росія, Білорусь, Казахстан) Основні питання презентації: Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

єдину митну територію скасування всіх митних зборів та обмежень всередині єдиний зовнішній митний тариф щодо товарів з третіх країн реалізацію спільної зовнішньоторговельної політики створення наднаціонального органу з розробки та реалізації торгової політики МИТНИЙ СОЮЗ – це міждержавна угода, яка передбачає: Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Інтеграційні ініціативи країн кол. СРСР СНД грудень 1991 р.: Україна є співзасновницею, але cтатут організації досі не ратифіковано, тому Україна є лише спостерігачем і не є членом СНД Економічний союз вересень 1993 р.: Україна – асоційований член Митний Союз січень 1995 р.: Україна не бере участі ЄврАзЕС - Євразійське економічне співтовариство жовтень 2000 р.: Україна бере участь як спостерігач Єдиний економічний простір – 4-х країн вересень 2003 р.: Україна бере участь із застереженнями - у межах, що відповідають Конституції України Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

1995 р. – Росія, Білорусь, Казахстан підписали перший договір про створення Митного союзу 1999 р. – другий Договір про МС та ЄЕП (Росія, Білорусь, Казахстан, Киргистан, Таджикистан) 6 жовтня 2007 р. – Договір між Росією, Білоруссю, Казахстаном про створення єдиної митної території та формування МС 6 липня 2010 р. – новий Митний кодекс почав застосовуватися на всій території МС; 1 квітня 2011 р. – на кордоні Росії і Білорусії відмінено транспортний контроль, його перенесли на зовнішній контур меж Митного союзу 1 липня 2011 р – на кордонах Росії, Казахстана та Белорусі знято митний контроль, його перенесли на зовнішній контур меж Митного союзу МИТНИЙ СОЮЗ: історія створення Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Митний союз VS Зона вільної торгівлі При відкликанні попередньо погоджених у рамках СОТ тарифних поступок на переговорах, постає питання забезпечення компенсації тим країнам, чия торгівля могла зазнати втрат внаслідок збільшення митних ставок. Якщо МС утворюється між членами СОТ, то спільний зовнішній тариф до третіх країн не повинен бути вище зв’язаного тарифу тієї країни–члена МС, яка погодила його на найнижчому рівні при вступі до СОТ. Цим забезпечується виконання Ст. XXIV:5 ГАТТ. Входження України до МС з Росією, Білоруссю та Казахстаном означало б для України неможливість створення зони вільної торгівлі з ЄС, бо ЄС не практикує утворення зон вільної торгівлі з тими регіональними угрупуваннями країн, до яких входять країни - не члени СОТ (як випадку МС- Росія, Казахстан, Білорусь). Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Порівняння ставок ввізних мит: Україна та МС Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Митний союз VS Зона вільної торгівлі Приєднання України до МС з Росією, Білоруссю та Казахстаном без серйозних ускладнень можливе за наступних умов: після вступу Росії , Білорусі та Казахстану до СОТ; прийняття Росією, Білоруссю та Казахстаном імпортних мит та інших торговельних бар’єрів до третіх країн на рівні не вище, ніж прийняла Україна при вступі до СОТ; Якщо б Україна вступала до МС з Росією, Білоруссю та Казахстаном без вищевказаних умов, то це означало б для України: перегляд існуючого договору України із СОТ та початок нових переговорів із СОТ; неможливість укладання угоди з ЄС про зону вільної торгівлі. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

МИТНИЙ СОЮЗ (Росія, Казахстан, Білорусь) Існують винятки, які обмежують вільний рух товарів Нетарифні торговельні обмеження (імпортні квоти та субсидії) Нерівномірний розподіл голосів у Комісії МС та надходжень від ввізних мит, митних зборів Повноваження у сфері митно-тарифної політики, антидемпінгових розслідувань, технічного регулювання передані країнами МС на наднаціональний рівень Значимість взаємної торгівлі всередині МС низька: Росія-8% товарообігу, Казахстан – 18%, Білорусь – 48% (сер.12%, у ЄС -65%) Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

МИТНИЙ СОЮЗ (Росія, Казахстан, Білорусь) Розподіл голосів у Комісії Митного союзу Розподіл митних зборів Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Товарна структура торгівлі України з Митним Союзом, 2008-2011 рр. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Україна - МС, структура експорту товарів, 2011р. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Україна - МС, структура імпорту товарів, 2011 р. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Експорт України до МС, млрд. дол. США Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Торгове сальдо між Україною та МС, млрд. дол. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Перспективи торгівлі з МС: металургія Ринки країн МС та України металопродукції є досить місткими і перспективними як для вітчизняних, так і для виробників країн МС. Вітчизняні виробники труб складають потужну конкуренцію російським виробникам, але існують всі передумови для того, що експорт вітчизняних труб у короткостроковій перспективі зберігся на високому рівні. Цьому сприятиме випереджаючий розвиток нафтогазового сектора РФ, що потребуватиме значних обсягів труб. Хімічна, атомна, теплова енергетики, машинобудування, харчова промисловість країн МС також – споживачі українських труб. Казахстан і Білорусь не мають власного виробництва нержавіючих труб. Антидемпінгові заходи негативно впливають на вітчизняних виробників труб, відбувається часткова втрата ринку країн МС. Для металовиробників країн МС негативний вплив пояснюється тим, що довготривалий захист неефективних галузей економіки стримує розвиток найбільш конкурентоспроможних секторів. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Перспективи торгівлі з МС: енергетика Україна є енергетично залежною державою: у структурі кінцевого споживання імпортований газ – 66%, нафта та нафтопродукти – 61%, вугілля – 20%. З Росії надходить до 85% імпорту енергоресурсів, в т.ч. 100% імпорту природного газу, 76% сирої нафти, 80% вугілля, з якого майже 90% складає коксівне вугілля. Імпорт енергоресурсів з країн МС складає 92% від загального їх імпорту. Експортне мито країнами МС накладається переважно на сиру нафту і продукти її переробки, природний газ, кокс, паливна деревина. Експортних та імпортних квот у торгівлі енергоресурсами між Україною та МС не існує. Договір про ЗВТ країн СНД зберігає експортні мита на енергетичні товари. У короткостроковій перспективі – істотних змін не відбудеться, бо відсутні підстави для трансформації енергетичного балансу, диверсифікації джерел постачання енергоресурсів. Ціна газу не є предметом домовленостей в рамках митного законодавства МС та Договору про ЗВТ країн СНД Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Перспективи торгівлі з МС: агропродукція Очікується зростання традиційного експорту агропродукції до МС - соняшникова олія, насіння соняшнику, макуха, зернові, алкогольні та безалкогольні напої, цукор, кондитерські вироби; гарні перспективи розширення торгівлі мають овочі та фрукти. Нарощування обсягів експорту мороженого м'яса птиці до країн МС обмежується присутністю у цьому сегменті великих країн-виробників (США і Бразилія). Порівняння місткості ринку МС з обсягами виробництва свинини України показує, що можливості експорту більше, ніж у 4 рази перевищують поточні обсяги українського виробництва. РФ є майже єдиним експортним ринком для яловичини українського походження. У 2010 р. експортні поставки з України яловичини скоротилися на 29 % порівняно з 2009 роком у результаті обмежень експорту з боку РФ через невідповідність ветеринарно-санітарним вимогам. Диверсифікація географії експорту та інвестиції до РФ - чинники, які пом'якшують наслідки введення спеціальних захисних заходів МС на імпорт української карамелі. Втрати торговельного балансу у 2011 р. від спеціального мита на експорт карамелі з України до країн МС - 45 млн. дол. США. Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»

Дякую за увагу! Проект ПРООН «Сприяння розвитку міжнародної торгівлі»