Презентація на тему:
Особливості малювання дітей

Галина Валентинівна Смольникова, доцент кафедри методики та психології дошкільної та початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка

План лекції 1. Особливості малювання дітей раннього віку. 2. Малювання дітей молодшого дошкільного віку. 3. Малюнки старших дошкільників. 4. Малюнки хлопчиків і дівчаток.

Країна, у якій малювати навчають так само, як навчають читати й писати, швидко перевершить інші країни в усіх науках, мистецтві та творчості. Дені Дідро (1713-1784)

На 2-му році життя дитину цікавить не зображення, а олівець, тому, коли вона щось креслить, то може дивитися навсібіч. Пов'язувати зорові образи з малюванням малюк не вміє. Малюк не здатен намалювати щось "реальне". У 2,5 роки виникає зоровий контроль за малюванням .  На кінець раннього віку відбувається перехід від "мислення в рухах" до "образного мислення". Починаючи зі стадії каракулів і до 9-10 років, процес малювання переважно пов’язаний із активністю мовних ділянок мозку, а малюнок відображає рівень узагальнення, доступний дитині у мисленні.

Проводити короткі бесіди за змістом зображення, що сприятиме розвитку уяви та мовлення дітей. Обладнати дошку на рівні зросту дитини. Заохочувати дитину! Зауваження можуть позбавити дитину бажання малювати, що спричинить затримку в її розвитку. ЯК СТВОРИТИ УМОВИ ДЛЯ МАЛЮВАННЯ

Малюнок збагачується новими деталями, але водночас забуваються деталі, начебто вже засвоєні раніше. У 3-5 років малюнки дітей набувають примітивної виразності. Новий предмет зображується на основі попереднього. Дитина прагне якомога ширше показати свої знання про зображуваний предмет. У малюнку можна знайти такі деталі, які в певному ракурсі бачити неможливо.

такі, що тяжіють до малювання окремих предметів (у них переважно розвивається здатність зображення); такі, що схильні до розгортання сюжету (зображення доповнюється мовленням та має ігровий характер).

У комунікаторів процес малювання включений у гру, драматичну дію, спілкування; вони характеризуються жвавою уявою, активністю мовленнєвих проявів. Візуалізатори зосереджені на самому малюнку, малюють, не звертаючи уваги на те, що відбувається навколо; активно сприймають предмети й старанно малюють, переймаючись їхніми якостями; у них переважає інтерес до декорування зображення, до структури своїх творів; вони небагатослівні, не пояснюють зображення. Говард Гарднер поділяє дітей на комунікаторів і візуалізаторів

Реалісти - зображують предмети і явища природи, реальні події звичайного життя людей. Мрійники - малюють свої нездійснені бажання та мрії. Чим старші діти, тим частіше в їхніх малюнках відображаються мрії та бажання. Прояви творчості дошкільників: зображують на папері мало, але при цьому багато говорять, жестикулюють.

У віці 5-6 років з’являється здібність (за підтримки дорослого) до подолання звичних шаблонів; діти малюють, те що становить для них інтерес; малюють набагато більше, ніж у попередні та наступні роки; після 6 років малюнків стає менше, але урізноманітнюється їхня тематика; у 6-7 років дитина починає зображувати об'єкти, відтворюючи притаманні їм якості (схематичні малюнки); визначальна відмінність - малювання з пам'яті, а не з натури; зображуючи людину, дитина діє, як при вдяганні ляльки: спочатку малює оголеною, потім «одягає» її так, що все тіло просвічується .

на малюнку показуються не тільки різні аспекти бачення одного і того ж предмета або події, але часто синтезуються «несумісні» епізоди; особливо поширена просторова й часова несумісність. Це перші кроки до фантастики, але ще не сама фантастика.

Копіювання — чужа для дитячої творчості діяльність Під час змальовування дитині важко сприймати в єдності оригінал та його відображення в своєму малюнку. Спочатку вона переважно дивиться на предмет (оригінал) і майже не дивиться на свій малюнок, потім поперемінно — то на оригінал, забуваючи копію малюнка, то навпаки.   Змальовуючи предмет, дитина створює його дзеркальне відображення.