Презентація на тему:
Музично-ритмічне виховання молодших технарів

КУРСОВИЙ ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ Музично-ритмічне виховання молодших школярів в процесі художньо-естетичного виховання Виконала: Корнієнко Р.В. Вугдедарська ЗОШ №3

ТЕМА: Музично-ритмічне виховання молодших школярів в процесі художньо-естетичного виховання. ПРОБЛЕМА: Підвищення ефективності художньо-естетичного виховання молодших школярів шляхом використання технології, що базується на музично-ритмічних вправах. Мета : Розробити (на основі існуючих) технологію, що базується на музично-ритмічних вправах, яка забезпечить ефективність засвоєння музичних знань і активізацію художньо-естетичного виховання.

Розділ 1 Теоретичні основи розгляду проблеми художньо-естетичного виховання молодших школярів Сутність виховання полягає у впливі на розвиток особистості. Виховання виявляє природні здібності людини, створює умови для їх реалізаці, формує систему здібностей до творчої діяльності. Можемо виділити такі завдання художньо-естетичного виховання: формування художньо-естетичного відношення до дійсності; формування загальних здібностей; розвиток художньо-естетичного почуття; розвиток художньо-естетичного смаку; формування системи художньо-естетичних поглядів; формування образного мислення. Художньо-естетичне виховання можна визначити як формування естетичного ставлення людини до дійсності, зміст якого поєднуючи в собі загальнолюдські, епохальні, регіональні, національні, професійні та індивідуальні риси, несе історично певний рівень людяності.

Особливості художньо-естетичного виховання в молодшому шкільному віці В психологічній та педагогічній літературі молодший шкільний вік виділяється як визначальний стан у формуванні особистості. Яка основа буде закладена в цьому віці, залежить весь подальший розвиток дитини. Три основні параметри вивчення рівнів художнього розвитку особистості. 1. – динаміка становлення емоційно-захопленого ставлення суб’єкта до мистецтва 2. наявність відповідних знань та вмінь 3. творчий характер художньої діяльності.

Шляхи і засоби художньо-естетичного виховання молодших школярів Ефективність художньо-естетичного виховання учнів залежить від форм та методів його організації. Основною формою розвитку є заняття з образотворчого мистецтва, художньої праці та музики. Завдання учителя – «розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ добра й краси, допомогти відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, виховати здатність до активної різнобічної музичної діяльності, сформувати ціннісно-орієнтаційне ставлення до музичного мистецтва, сприяти розвитку художньо-творчих здібностей дітей».

Розділ 2. Музично-ритмічні вправи як засіб художньо-естетичного виховання школярів. Ритм як основна складова музично-ритмічного виховання Одне з головних завдань початкового музичного розвитку дітей полягає у здійсненні ритмічного виховання. Музично-ритмічне виховання розвиває почуття музичного ритму, його сприймання, виконання, імпровізування. Ритмічна діяльність збагачує сприйняття дитини, сприяє розвитку музичності, впливає на формування різноманітних психічних функцій.

Використання на уроках образно-ігрових рухів допомагає розкриттю і сприйняттю засобів музичної виразності. Основними завданнями музично-ритмічного виховання є: формування музично-ритмічних навичок, засвоєння учнями елементарної мови рухів (пантомімічних і танцювальних), ознайомлення з деякими прийомами композиції танцю.

Мета занять – за допомогою ритмічної діяльності виховувати в учнів уміння слухати музику і передати її в рухах, викликати зацікавлене ставлення до музично-ритмічної діяльності.

Використання музично-ритмічних вправ на уроках музики в початкових класах. Музична творчість дітей є їх самовираженням. Активним засобом розвитку творчої активності учнів є творчі завдання які сприяють розвитку музичних здібностей розвитку ритму. Вони складаються з двох основних етапів: імпровізування створення музики.

Вікові особливості школярів молодшого віку на уроках музики Вступ дитини до школи — це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною й психологічною готовністю до цієї зміни. Можна виокремити й загальні риси музичного розвитку, властиві молодшим школярам: 1. Діти мають певний досвід спілкування з музикою, різноманітнішою стає музична діяльність. Виконання пісень і танців, утілення музично-ігрових образів набуває виразності, що свідчить про змогу учнів передати своє ставлення до музики.

2. У сфері сприймання музики можливості дітей досить широкі: їм доступні такі основні жанри, як пісня, танець і марш, близька музика зображального характеру. 3. У сфері співу можливості дітей залежать від попередньої музичної підготовки. 4. У сфері творчості можливості учнів такі: вони легко відгукуються на різні творчі завдання, можуть імпровізувати на заданий образ, створювати ритмічні й мелодичні імпровізації на дитячих музичних інструментах, інсценізувати знайому пісню або інструментальну п'єсу зображального характеру.

Активним засобом розвитку творчої активності учнів є творчі завдання. Вони сприяють розвитку музичних здібностей розвитку чуття ритму. ПЕРШЕ ЗАВДАННЯ : Наприклад, за поданим ритмічним малюнком, який є частиною музичного твору, створити мелодію, відмінну, перш за все, за ритмом.

Друге завдання : Складання ритмічних малюнків. Це можуть бути ритмічні малюнки імен, різних слів, невеличких по співок, відомих дітям. Можна запропонувати учням створити музичне привітання, наприклад: ДОБ-РО-ГО ДНЯ, ДІТИ. Третє завдання: Діти складають ритмічні малюнки з поданих ритмічних одиниць. Четверте завдання: Продовжити мелодію: 1. використовувати ритм і мелодію першого речення , але змінити при цьому закінчення 2. використовувати той самий ритм , але з іншою мелодією 3. створити відповідь-речення з новою мелодією та новим ритмом 4. відгадати по ритму пісню П’яте завдання: Створення ритмічних малюнків до віршів. Наприклад : дітям пропонується текст для імпровізування. Вчитель спочатку може показати ( проспівати , або награти ) свій варіант, але після цього діти повинні шукати свій музичний образ.

Прийоми активізації ритмічного чуття в музично-ритмічних рухах: 1. Діти сидять, утворюючи коло. Той, у кого м’яч, на чверть перекладає його з руки в руку, на половинну – передає по колу товаришеві. 2. Діти повільно бігають під мелодію з ярким, гострим, пунктирним ритмом і взявшись за руки, парами кружляють, як тільки чують повільну, ніжну музику. 3. Гра «Луна» в рухах: повторити ритмічний малюнок спочатку плескаючи у долоні над головою, за спиною і т.д. 4. Учні отримують завдання : поплескати або проспівати ритмічний малюнок, який показано рухами. ГРА «Точно відтвори» Мета: розвиток координації різних частин тіла, його рухливість, чуття ритму. Хід ігри: учні стають біля парт . Звучить музична фраза знайомої пісні, діти слухають, стоячи і витягнувши праву ногу вперед . При повторному її звучанні учні мають одночасно кінчиком носка відтворити її ритмічний малюнок, а потім повторити його 1-2 рази без музики. У такий спосіб можна використовувати присідання, стрибки , нахили тулуба. На розвиток чуття ритму сприятливо впливає інсценування музичних п`єс та пісень за допомогою рухів. Це розвиває музично-слухові уявлення, сприяє активізації творчих здібностей, формування художнього смаку.

Каноноподібні вправи: Мета: розвиток музичної пам`яті, вміння читати ноти, розвиток уваги , почуття ритму, активізація уваги, розвиток внутрішнього слуху. 1. Вчитель вистукує на трикутнику ритмічний малюнок .а учні плескають його на такт пізніше 2. Вчитель співає пісню, учні поплескують її ритмічний малюнок запізнюючись на один такт. ГРА «ТЕЛЕВІЗОР» Вчитель показує ритмічний малюнок на картці і вона зникає.Діти повинні відтворити ритм. Гра «АНСАМБЛЬ РИТМІВ» Клас поділити на дві групи: 1-плескає сильну долю або пульс 2-вистукує ритмічний малюнок Гра «НЕ ПРОГАВ» Точне відтворення ритму вивчених пісень, з тем муз. творів «ланцюжком»

ВИСНОВКИ: Одним з основних напрямків музично-естетичного виховання є музично-ритмічний розвиток, в основі якого лежить формування ритмічного почуття. Впровадження у шкільний навчальний процес ширшого використання музично-ритмічних вправ на уроках музики, сприятиме активізації художньо-естетичного виховання.