Презентація на тему:
Захворювання органів травлення у дітей старшого віку: гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба

Захворювання органів травлення у дітей старшого віку: гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба

Хронічний гастрит (гастродуоденіт) Це хронічний запально-дистрофічний процес в слизовій оболонці шлунка та ДПК, який супроводжується функціональними та морфологічними змінами.

Етіологія Етіологічні фактори можна поділити на 3 групи: Екзогенні – інфікування НР, яка виділяється майже у 85 % хворих. Ендогенні (автоімунні) – продукція антитіл до обкладкових клітин шлунка. Екзогенно-ендогенні - пошкодження слизової медикаментами, жовчними кислотами, при паразитарних інвазіях.

Провокуючі фактори: аліментарні чинники (порушення принципів раціонального харчування, насамперед, режим, якість, кількість їжі, збалансованість інгредієнтів): тривалі інтервали між прийомами їжі, їжа всухом'ятку, погане жування, зловживання гострими стравами, одноманітне харчування, переїдання, вживання як гарячої, так і холодної їжі, гіповітамінозне харчування, зростання кількості рафінованих продуктів та продуктів, що містять різні хімічні додатки, ранній перехід на штучне вигодовування

Провокуючі фактори: негативний вплив техносфери на організм (забруднення води, продуктів харчування солями важких металів, ксенобіотиками та ін.) нервово-психічні стреси (конфлікти в сім‘ї, непорозуміння в школі та ін.) алергічні стани (алергічні ураження шкіри та слизових при аномаліях конституції) хронічний інтоксикаційний синдром (паразитарні та глистяні інфекції, хронічні вогнища інфекції в носоглотці, карієс) генетична схильність

Клініка: Найбільш постійний є больовий синдром. Він є майже у всіх хворих. Залежить від характеру порушень секреторної функції. При підвищеній кислотності больові відчуття досить інтенсивні, біль виникає натще через короткий час після їди або через 1-2 години, рідко вночі. Найчастіше локалізується в епігастральній та пілородуоденальній ділянках, навколо пупка. При зниженій кислотності біль слабовиражений, тупий, з’являється після вживання їжі, більше турбують відчуття тяжкості в животі, дискомфорт. При пальпації органів черевної порожнини є локальний біль в гастродуоденальній ділянці.

Клініка: У 2/3 хворих больовий синдром супроводжується диспепсичними проявами. Це: зниження апетиту, нудота, здуття живота, відчуття тяжкості в епігастрії, неприємний присмак в роті, відрижка, нестійкі випорожнення при зниженій кислотності, закрепи – при підвищеній, блювання є нечасто.

Клініка: На третьому місці є інтоксикаційний синдром. Це: біль голови, запаморочення, слабкість, швидка втомлюваність, порушення сну, при огляді блідість шкіри, тіні під очима, жовтушність навколо рота, на шкірі кистей, передпліч, рідше обличчя є судинні зірочки, може бути знижене живлення, сухість шкіри, наліт на язику.

Діагностика На основі ретельно зібраного анамнезу хвороби, клінічних проявів, лабораторних та інструментальних досліджень. Перевага надається інструментальним дослідженням. В першу чергу це ЕФГДС з прицільною біопсією, цитологічним та гістологічним дослідженням біоптату. Для встановлення причини проводиться діагностика НР (інвазивні – швидкий уреазний тест, бактеріоскопічний, бактеріологічний, гістологічний; неінвазивні – серологічний ІФА, дихальний тест з сечовиною, метод ПЛР). Визначення кислотоутворюючої функції шлунка інтрагастральна рН-метрія. Рентгенологічне дослідження рідко. УЗД органів черевної порожнини.

Лікування Режим – визначається тяжкістю больового синдрому. Дієтотерапія – стіл № 1б на 3-5 днів, далі стіл № 1 на 3-4 тижні, далі стіл № 5. Медикаментозна терапія: Застосування препаратів, що знижують вплив агресивних факторів на слизову оболонку: антацидні препарати – альмагель, маалокс, фосфалюгель, алюмаг, ремагель та інші; антисекреторні препарати – блокатори Н2-рецепторів гістаміну (циметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин), селективні блокатори М1-холінорецепторів (гастроцепін), інгібітори протонної помпи (омепразол, лансопразол, рабепразол - в педіатрії обмежено).

Лікування Ерадикація НР – тривалість 7 днів, включає в себе де-нол, амоксицилін, метронідазол; де-нол, кларитроміцин, метронідазол При порушенні моторики - прокінетики (мотіліум, цизаприд) Препарати, що покращують процеси регенерації – гастрофарм, обліпихова олія Фізіотерапевтичні методи – електрофорез з новокаїном, папаверином, озокеритові та парафінові аплікації, індуктотермія.

Виразкова хвороба Це хронічне рецидивуюче запальне захворювання організму, яке характеризується формуванням виразкового дефекту слизової оболонки шлунка та ДПК, схильне до прогресування, супроводжується больовим, диспепсичним, інтоксикаційним синдромами, порушенням секреторної та моторної функцій шлунка. Розвивається внаслідок взаємодії екзогенних та ендогенних факторів. Сприяючим чинником є спадково-конституційна схильність.

Діагностика Діагноз ставлять на основі наступних ознак: больового синдрому – біль виникає натще або посилюється після прийому їжі (ВХ шлунка), іноді турбує через 1,5-2 години після їжі (ВХ ДПК). Зникає після прийому їжі, а також антацидів, спазмолітиків. За характером біль переймоподібний, колючий, ріжучий. Локалізація залежно від місця виразкового дефекту. диспепсичного синдрому – печія, кисла відрижка, блювання нечасто, нудота, відчуття гіркоти в роті, анорексія.

Діагностика інтоксикаційного синдрому – емоційна лабільність, дратівливість, підвищена втомлюваність, слабкість, розлади сну, біль голови, запаморочення, блідість шкіри, тіні під очима, периоральна білість, сірість чи жовтушність. при ендоскопічному дослідженні – наявність виразкового дефекту слизової оболонки. діагностика НР. визначення кислотності шлункового соку методом внутрішньошлункової рН-метрії.

Лікування Режим. Дієта. Медикаментозна терапія: препарати, які впливають на НР; антисекреторні препарати та антациди; засоби, що підвищують резистентність слизової оболонки (цитопротектори, стимулятори слизеутворення); препарати, які відновлюють моторно-евакуаторну функцію шлунка та ДПК; стимулятори процесів репарації слизової оболонки шлунка та ДПК. Фізіотерапевтичні методи.