Презентація на тему:
Медсестринство в хірургії. Органи шиї

Медсестринство в хірургії захворювання і ушкодження оганів шиї

Вродженні захворювання шиї Середині нориці і кісти – складають 0,26 % всіх хір. захворювань. Виникають внаслідок порушення розвитку середньої долі ЩПЗ. На 2-му тижні ембріонального розвитку в ділянці передньої стінки ротоглотки виникає потовщення епітелію – в майбутньому сліпий отвір язика. По мірі росту і потовщення епітелію зачатка він спускається на шию до розташування ЩПЗ, формуючи ембріональний хід (щито-язичну протоку), який на 8-му тижні облітерується. Якщо він повністю зберігся – нориця, якщо частково – кіста.

Бокові нориці і кісти Бокові нориці і кісти – результат порушення облітерації канала вілочкової залози (зобно-глоточного). Формуються по медіальному краю кивального м'яза. Діагностика не важка. Лікування – оперативне у віці 3-5 років.

Додаткові шийні ребра Це – нерозвинуті короткі парні ребра 7-го шийного хребця. Можуть бути -6,5,4-го хребця. При цьому нервово-судинний пучок зазнає стискання і подразнення. Клініка: Парестезії, набряк, слабість рук, трофічні розлади (тюленеподібний вигляд тулуба). Діагностика – R-графія, ангіографія, неврологічні розлади. Лікування. Новокаїнові блокади, фізпроцедури, масаж. Резекція шийного ребра і кивального м'яза.

Кривошия Це - деформація шиї з неправильною установкою голови. Розрізняють: 1) артрогену – вивих, підвивих шийних хребців; гіпопластичну – недорозвиток кивального, трапецієподібного мяза; дерматогену – шкірні рубці, кісткову – при ураженні хребців, неврогену – при ураженні нервово-м'язового утворення та ін. Клініка. Натягнутий кивальний м'яз на одній стороні. Лікування. Редресація, масаж – 1-й рік народження, в старшому віці – операція – підсікання кивального мяза, гіпсова пов'язка; висікання рубців та ін.

Синдром переднього драбинчастого мяза Синдром Наффцигера (1937 р.) – неврологічні і судинні порушення верхніх кінцівок. Виникає при аномалії драбинчастого мяза, остеохондрозі, травмах шиї та ін. Клініка.

Захворювання щитоподібної залози. Ендемiчне та спорадичне воло. Тиреотоксикоз. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

Щитоподібна залоза

Варіанти розташування щитоподібної залози

Кровопостачання, іннервація

Щитоподібна залоза

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ (прийнята на Міжнародній конференції з проблем щитоподібної залози в Софії 1961р.) І. Уроджені аномалії щитоподібної залози. 1. Аплазія, гіпоплазія. Ектопія тканини залози. Незарощення язично-щитоподібної протоки. II. Ендемічний зоб з розподілом. За ступенем збільшення: 0,1, II, III, IV, V. ; 2. За формою: дифузний, вузловий, змішаний. 3. За функціональними проявами: еутиреоїдний, гіпотиреоїдний, гіпертиреоїдний. III. Спорадичний зоб з розподілом, аналогічним ендемічному.

ІV. Дифузний токсичний зоб з розподілом на легкий, середній, тяжкий ступені тиреотоксикозу. V. Гіпотиреоз з розподілом за тяжкістю: легкий, середній, тяжкий (мікседема). VI. Запальні процеси. 1. Тиреоїдит: гострий, підгострий (де Кервена), хронічний (автоімунний Хашимото, фіброзний Ріделя). 2. Гострий струміт. 3. Рідкісні захворювання: а) специфічні (туберкульоз, сифіліс); б) грибкові й паразитарні (актиномікоз, ехінококоз і т. ін.). VII. Ушкодження: а) відкриті; б) закриті. VIII. Злоякісні пухлини (рак, саркома, метастазуюча аденома, гемангіо-ендотеліома тощо).

Вади розвитку. З зачатків ємбріональних утворень (жаберні щілини, виводні протоки щитоподібної залози). Вроджені нориці шиї. Виникають з ембріональних залишків протоки щитоподібної залози (ductus thyreoglossus). Розрізняють серединні і бокові нориці. Вродженні кісти шиї. Виникають із тих же самих ембріональних залишків, що і нориці.

Зоб (Struma) Це патологічне (дифузне або вузлове) збільшення щитоподібної залози, яке супроводжується в багатьох випадках розладами її функції і відповідними порушеннями загального стану організму.

За поширеністю Ендемічний зоб трапляється у відповідних географічних зонах, переважно в горах (Карпати, Закарпаття). Причинами його виникнення є йодна недостатність і погані санітарно-гігієнічні умови, незбалансоване харчування. Епідемічний зоб часто спостерігається у місцях великого скупчення людей, особливо молодого віку (тюрми, військові частини). Причинами його вважають вітамінну недостатність, недоброякісну питну воду, незбалансоване харчування. Спорадичний зоб трапляється у вигляді окремих випадків у будь-якій місцевості. Зоб в основному буває у жінок молодого віку. Його виникнення переважно пов’язують з нейрогормональними розладами в організмі, які викликають збільшення щитоподібної залози.

Методика пальпації щитоподібної залози

Ступені збільшення щитоподібної залози (п’ять ступенів) При І ступені пальпується тільки перешийок залози; при ІІ ступені пальпується не тільки перешийок, а й частки, збільшену залозу видно при ковтанні; при ІІІ ступені залоза набуває значних розмірів (товста шия); при ІV ступені зоб має великі розміри і різко впадає в очі; при V ступені зоб є гігантським, інколи опускається на груднину – висячий зоб

Морфо-функціональний стан За будовою зоб поділяють на дифузний, вузловий і змішаний. Залежно від функції щитоподібної залози зоб може бути: 1)еутиреоїдним (без порушення функції); 2) гіпотиреоїдним (зі зниженою функцією); 3) гіпертиреоїдним (токсичний – з підвищеною функцією залози

Клінічні ознаки Основними ознаками зобу є прогресуюче дифузне або вузлове збільшення щитоподібної залози.

Дифузний зоб У ступеня

Зоб 5 ступеня

Зоб У ступеня (висячий зоб)

Атипічна локалізація зобнозміненої залози

Рідкі форми зобу

Скенування ЩПЗ

Сканограма (гарячі вогнища)

Сканограми: а-гіпотиріоз; б-холодний вузол

Скенограма ЩПЗ

Скенограма ЩПЗ (гарячий вузол)

Скенограма (вузловий зоб)

Загруднинний зоб (рентгенограма)

Загруднинний зоб (рентгенограма і скеногнрама)

УЗД щитоподібної залози

Препарат зобнозміненої ЩПЗ

Препарат ЩПЗ

Лікування Проводять у терапевта або ендокринолога. З цією метою застосовують препарати йоду (Люголівський розчин, йодид калію), призначають тиреоїдин, при необхідності – мерказоліл й ін. При безуспішності консервативного лікування, а також при явищах гіпертіреоїдизму, стисненні зобом сусідніх органів, підозрі на злоякісне перетворення і всіх формах вузлового зоба застосовують оперативне втручання (резекція щитоподібної залози або енуклеацію – видалення вузла щитоподібної залози).

Резекція щитоподібної залози

Препарати щитоподібної залози

Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) (Базедова хвороба) Тажке автоімунне і нейроендокринне захворювання, зумовлене підвищеною секрецією тиреоїдних гормонів, дифузнозбільшеною щитоподібною залозою з ураженняи усіх органів і систем організму характеризується комплексом нервових і вісцеропатичних симптомів, що з’явилися внаслідок функціональних розладів (гіпертиреозу, дистиреозу) і морфологічних змін щитоподібної залози.

Дифузний токсичний зоб, тяжка форма

Дифузний токсичний зоб, тяжка форма

Очні симптоми Екзофтальм – випинання очних яблук; Симптом Грефе – відставання верхньої повіки від верхнього краю зіниці при погляді вниз; Симптом Штельвага – рідке мигання, що зумовлює особливий виражений (нерухомий) погляд; Симптом Мебіуса – порушення конвергенції (сходження) – при наближенні предмета по середній лінії до очей останні розходяться; Симптом Меліхова – гнівний погляд; Симптом Резенбаха – тремтіння повік при їх змиканні; Симптом Зенгера – припухлість і мішкоподібне звисання повік. До додаткових симптомів відносять “руку мадонни” – руки з довгими і тонкими пальцями.

Екзофтальм

Симптом Грефе

Симптом Меліхова

Ступені тяжкості тиреотоксикозу За ступенем тяжкості виділяють легку, середню і тяжку форми тиреотоксикозу. Легкий ступінь тиреотоксикозу характеризується збудливістю, незначною стомлюваністю і зниженням працездатності хворих. Поряд із цим, відмічається тахікардія до 100 ударів за хвилину, тремтіння пальців рук, збільшення основного обміну до 30 %. Середній ступінь характеризується значною стомлюваністю, зниженням працездатності, схудненням. Спостерігають виражений тремор пальців рук, тахікардію (до 120 ударів за хвилину), підвищується основний обмін до 40 %. При тяжкому ступені спостерігаються виражені порушення живлення, різка стомлюваність, втрата працездатності, настають глибокі нервові, серцево-судинні і обмінні розлади в організмі (психози, миготлива аритмія, серцева недостатність, різке виснаження й ін.), температура тіла підвищується до 37,6-37,8 ˚С, посилюється потовиділення.

Лікування ДТЗ. Існує три методи лікування ДТЗ: а) медикаментозне. Його проводить ендокринолог на початкових і легких стадіях захворювання; б) лікування радіоактивним йодом (0,1 мКи на 1 г маси ЩЗ); в) хірургічне лікування-найефективніше і радикальне.

Показання до хірургічного втручання Хірургічному лікуванню підлягають хворі з первинним тиреотоксикозом у середній і тяжкій формах після неефективного консервативного лікування їх протягом 3-6 місяців, а також усі хворі з вторинним тиреотоксикозом. Методом вибору хірургічного втручання у хворих на тиреотоксикоз є операція за О.В. Ніколаєвим (субтотальна субфасціальна резекція щитоподібної залози).

Трахеостома

Дякую за увагу !