Презентація на тему:
Хімічні залежності

Хімічні залежності

Хімічна залежність (за визначенням А. Ребера) це психічний та фізичний стан, що виникає в результаті взаємодії між живим організмом і хімічним реагентом (алкоголем, лікарським препаратом, наркотиком, газоутворюючою речовиною тощо), ,що характеризується поведінковими і іншими реакціями, які включають потребу постійно або періодично приймати хімічний препарат для того, щоб випробувати його психічні ефекти, або з метою уникнути фізіологічного дискомфорту від припинення його вживання.

Наркоманія – немедичне вживання речовин або лікарських засобів, віднесених до наркотичних засобів. Наркотичні речовини – хімічні речовини, які мають специфічний вплив на мозок людина та на організм у цілому Токсикоманія – термін, який має на увазі застосування речовин, які не входять до списку наркотичних.

Споживання наркотиків Ритуальне / культуральне Медичне/ терапевтичне Соціальне / для розваги Випадкове/ функціональне джерело: «Всесвітній звіт з наркотиків», Об’єднана програма з контролю за наркотиками ООН, Oxford University Press, 1997

Наркотична залежність – психічний, а іноді фізичний стан, що виникає в результаті взаємодії між живим організмом та наркотиком, який характерізується поведінковими та іншими реакціями, що завжди включають в себе потребу постійно або періодично приймати наркотик для того, щоб зазнати його психічні ефекти, а іноді з метою уникнути дискомфорту від його відсутності джерело: ВООЗ, 1964

Синдроми наркотичної залежності 1. Толерантність: - необхідність в значному підвищенні дози для досягнення бажаного ефекту. – помітне зниження ефекту при повторному введенні тієї ж дози наркотичної речовини, 2. Абстиненція – синдром відміни - - абстиненентний синдром, характерний для конкретної наркотичної речовини;

Синдроми наркотичної залежності - 2 Полегшення відміни – покращення стану після прийому дозу наркотику Суб’єктивне усвідомлення потреби – усвідомлення потреби або прагнення прийняти наркотик. Звуження репертуару – прийом наркотику в одній манері — стабільна доза, визначений графік прийому, визначений препарат

Синдроми наркотичної залежності - 3 Фокус інтересу – усі життєві інтереси концентруються навколо наркотику Відновлення попереднього рівня – особа, яка не приймала наркотик на протязі певного часу (декілька тижнів або місяців) починаючи приймати наркотик швидко повертається до попереднього рівня залежності

Класифікація наркотиків Стимулятори Депресанти Галюциногени Інші (інгалянти)

Класифікація наркотиків-2 Стимулятори: Загальна назва Торгова назва Кокаїн Амфетамін Benzedrine Декстроамфетамін Dexedrine, Biphetamine Метамфетамін Methedrine, Desoxyn Метилфенідат Ritalin Фенметразин Preludin

Класифікація наркотиков-3 Депресанти: Алкоголь Опіати (морфін, кодеїн, героїн, метадон) Снотворні (група барбітуратів) Транквілізатори (діазепам, флуразепам, оксазепам)

Класифікація наркотиків-4 Галюциногени: Серотонінергічні: Діетиламид лізергінової кислоти (LSD) Метілові амфетаміни: MDMA (екстазі), MDA, MDE, DOM

AIDS Foundation East-West (AFEW) Contact details: Postbus 75752, 1070 AT Amsterdam, the Netherlands Tel. +31 (0) 20 638 1718 / +31 (0) 6 301 58 978 E-mail: info@afew.org www. afew.org

Хімічні залежності – особливості клінічного перебігу різних видів хімічних залежностей

Депресанти - опіати Опіати – алкалоїди маку та їх похідні Опіоїди - їх синтетичні та полусинтетичні похідні Більшість хворих із залежністю від опіатів в Україні вживають препарати опію кустарного виробництва

Клінічні прояви споживання опіатів аналгезія, дрімотний стан, зміни настрою та порушення свідомості. Максимум знеболюючого ефекту відзначається приблизно через 20 хв після внутрішньовенного ведення або через 1 годину після підшкірного введення, триває від 4 до 6 годин. Деякі хворі на початку застосування опіатів відчувають ейфорію, що може тривати від 10 до 30 хв. Вплив на ЦНС - подавлення кашльового рефлексу, пригнічення дихального центру, порушення ритму дихання та його зупинки. Зупинка дихання - найбільш часта причина смерті при передозування

Клінічні прояви споживання опіатів вплив на ЖКТ - знижують перистальтику гладкої мускулатури та одночасно підвищують її тонус, що призводить до зниження панкреатичної, жовчної та кишкової секреції та до запорів Зниження лібідо. У жінок, що вживають опіоїди на протязі довгого часу, порушується гормональна регуляція менструального циклу.

Симптоми гострого сп’яніння Ейфорія Стан покою, задоволення Різке звуження зіниць («булавкова голівка») Блідість шкіри Затруднення дихання Зниження температури тіла

Наслідки регулярного застосування препаратів опію Психічна залежність – формується на протязі 3-4 місяців для опію, двох - для морфіну і значно швидше для героїну Фізична залежність дуже сильна, розвивається за 10-20 днів прийому опію і за 2 дні щоденного використання героїну

Синдром відміни (абстиненція) 1 фаза (через 6-18 годин після остіннього використання ): Наркотична тяга (голод) Поганий настрій, емоціональне напруження, Розширення зіниць, сльозотеча, чихання. Нежить, лихоманка, пітливість, "гусина шкіра", позіхання

Синдром відміни (абстиненція) 2 фаза (1-2 діб): Посилення симптомів + напруга у м‘язах спини, рук та ніг почуття тривоги, фізична слабкість, тахікардія, аритмія, часте дихання, підвищення температури тіла до субфебрильної, нудота, блювання, понос, дрижання кінцівок

Синдром відміни (абстиненція)-3 В інтервалі 48-72 годин посилюються болі у мищцях спини, з’являються ламаючі болі у м’язах рук та ніг, зведення жувальних м’язах . Психічні розлади - депресія, істерія, психопатичні реакції, відмова від їжі, гнівливість, спроби суїциду Гостра фаза продовжується 7-10 днів, затяжна абстиненція — до 6 місяців, характерізується зниженням артеріального тиску, брадикардією, безсонням, відсутністю апетиту та пасивністю

Синдром передозування • ціаноз • звуження зіниць • гіпотонія • спазм травного та жовчних шляхів • зниження температури тіла, волога та липка шкіра • пригнічення дихання • кома • смерть від паралічу дихання

Стимулятори - психоактивні речовини, що використовуються для підняття настрою, зняття втоми. Викликають відчуття бадьорості, впевненості. Застосовуються або для отримання стану ейфорії, або для зняття депресивних ефектів транквілізаторів чи алкоголю.

Кустарні стимулятори Гвинт Гвинт (нарк. сленг) – первитин (метамфетамін), психостимулятор фенаминової групи, отримуваний кустарно з лікарських препаратів, що містять ефедрин (солутан, трайфед, теофедрин, та ін)

Застосування та залежність Вводиться внутрішньовенно, а також вживається через рот викликає значну психічну залежність Синдром відміні – апатія, астенія, сонливість. 90 % СІН, які вживають вінт, мають стійкі психічні розлади (слабоумство, паранойя, маніакально-депресивний психоз, разлади моторики, паркінсонізм)

Ефекти споживання стимуляторів На психічному рівні: відчутний приплив енергії, ейфорія, «скачка ідей». На фізичному рівні: моторне збудження, анорексія, втрата ваги, підвищення артеріального тиску

Наслідки Тромбоз вен, тромбофлебіт та посттромбофлебітичний синдром, що спричинені частим введенням нестерильного розчину з високим вмістом токсичних домішок Хронічні споживачі гвинта часто на обличчі мають фурункули – токсичний фурункульоз.

«Болтушка» «Болтушка» (нарк. сленг.) – псевдоефедрон, що виготовляється в кустарних умовах з фармацевтичних препаратів, що містять псевдоефедрин та фенілпропаноламін (трайфед, колдакт, эффект, фервекс).

Наслідки застосування характерне швидке формування тяжкого ураження нервової системи у вигляді гіпомімії, загальної брадикінезії, дифузного зниження м'язової сили, пожвавлення та асимеретрії сухожильних рефлексів, патологічних пірамідних симптомів, атаксії, порушень координації, дизартрії та дизлексії, тремору кінцівок, гіперкінезів за типом хореї, лицьового пара- та геміпарезу, паркінсонізму. Присутність з’єднань марганцю у високих концентраціях зумовлює розвиток марганцевокислого паркінсонізму та марганцевокислої енцефалопатії

Канабіноїди - - найбільш уживані наркотики в Україні. - містяться в коноплях, які, незважаючи на різноманіття сортів, є одним видом рослини.. Найбільша концентрація канабіноїдів міститься в індійських коноплях (Cannabіs іndіca).

Марихуана – висушені , подрібнені квітки та листя деяких видів коноплі, найбільш активними компонентами є ізомери тетрагідроканабінола (ТГК), канабіноїд та канабідіол. Гашиш – смола, отримана з тієї ж рослини, що ї марихуана, вживається при палінні в порошковому вигляді. Найбільш поширений спосіб застосування – вдихання диму. Крім того, канабіоїди можну жувати, заварювати як чай, добавляти у тісто.

Наслідки застосування (1) Марихуана має стимулюючу, седативну та галюциногенну дію. Ці ефекти є дозозалежними. Найбільш виражена дія на ЦНС та сердцево - судинну системи. Гострі ефекти - послаблення розумової діяльності, зміна сприйняття реальності, порушення складної моторики. Марихуана має релаксуючу дію – після вживання хворі відчувають задоволення, ейфорію. При вживанні високих доз можливий розвиток галюцинацій.

Наслідки застосування (2) Хронічне застосування - почуття хронічного стомлення та летаргії, порушення координації, підвищення часу реакції, безпліддя, порушення менструального циклу, імпотенція. Мають місце психічні розлади – зміни настрою, погіршення пам’яті, втрата інтуїції, порушення відчуття пропорцій власного тіла, втрата індивідуальності, сенсорні та психічні ілюзії. Марихуані підвищує частоту пульсу, систолічний тиск в положенні лежачі та понижує його в вертикальному положенні.

Токсикоманія - інгалянти Інгалянти - широка група органічних летючих рідин та газів, котрі наміряно вдихають з метою отримання ейфорії. Ігналянти швидко набули популярності в молодіжній середі з огляду на їхню низьку вартість, відсутність строгого обліку, доступність багатьох комерційних продуктів, які містять у собі інгалянти, невелику тривалість дії, швидке відновлення з рідко виникаючими гострими побічними ефектами

Наслідки застосування Раптова смерть від вдихання. Ураження центральної нервової системи - когнітивні дисфункції (порушення пам’яті, концентрації уваги), атаксія та дизартрія, гіперрефлексія, периферічна нейропатія, психоз з галюцинаціями, енцефалопатія, депресія Серцево – судинні симптоми - аритмія, гіпотензія, брадикардія. Вдихання летючих речовин призводить до подразнення носоглотки, появи виразок на слизовій оболонці рота та носу, неприємного запаху з рота, розвитку пневмоніту

Галюциногени Галюциногени - це препарати, що викликають галюцинації, ілюзії та маячні ідеї. Характерною рисою є спроможність змінювати сприйняття, настрій, характер мислення. Найбільш часто застосовуються d- диетіламід лізергінової кислоти (ЛСД), псилоцибін та мескалін.

Наслідки застосування. Наслідки застосування. Через 5 – 10 хвилин після вживання ЛСД проявляються симпатомиметичні ефекти препарату – підвищення АД, тахікардія, мідріаз, підвищення температури тіла, головокружіння, нудота, тремор, слабкість, порушення координації. Психічні ефекти ЛСД з’являються через 15 – 20 хвилин після вживання : лабільність настрою, порушення сприйняття, порушення процесу мислення, поведінкові порушення. Інколи реєструється значне збудження, агресивність, суїцидальні думки та спроби, виникнення помилкових небезпечних суджень. Часто зустрічаються зорові та слухові галюцинації.

Наслідки застосування. Хронічні прояви виникають у 16 - 57 % споживачів у вигляді рецидивів галюцинацій, що можуть бути викликані стресом, хворобою, або вживанням іншого стимулятору (марихуани). Данних про залежність та формування синдрому відміні не має.

AIDS Foundation East-West (AFEW) Contact details: Postbus 75752, 1070 AT Amsterdam, the Netherlands Tel. +31 (0) 20 638 1718 / +31 (0) 6 301 58 978 E-mail: info@afew.org www. afew.org

Лікування та реабілітація наркозалежних Стратегії зменшення шкоди

Профілактика споживання наркотиків - 1 Ефективні просвітницькі програми з наркотиків: Забезпечення точною, правдивою, актуальною інформацією про наркотики Забезпечення точною інформацією щодо стратегій зменшення шкоди.

Профілактика споживання наркотиків -2 Вивчення та зміна громадської думки у відношенні споживання наркотиків Допомога у розвитку у людей здібності приймати самостійні рішення та керувати своїм життям Пропаганда здорового способу життя та альтернатив споживання наркотиків Джерело: Health Education Board for Scotland 1997

Лікувальні програми Місце організації та проведення: спеціалізовані клініки та диспансери «на робочому місці» Установи виконання покарань Освітні установи соціальні програми Релігійні інституції джерело: Stimson G. V., Des Jarlais D. C. and Ball A. L. «Ін’єкційне вживання наркотиків і ВІЛ- інфекція» ВООЗ, 1998

Чотири поширених типи лікування залежності -1 Короткострокові стаціонарні програми Мета: стабілізація медичного стану, абстиненція та зміни стилю життя Методи: дезинтоксикація, соматична и психотропна терапія Тривалість: до 30 днів Амбулаторні програми абстиненції Мета: звільнення від наркотиків Методи: групи вирішення проблем, гештальт - терапія, когнітивно-поведінкова терапія, 12-ти крокова програма Тривалість: місяці

Чотири поширених типа лікування залежності -1 Довготривалі програми с проживанням (терапевтичні комуни) Мета: звільнення від наркотиків Методи: консультування, групова підтримка Тривалість: до 1 року Амбулаторні програми замісної терапії Мета : стабілізувати соціальну поведінку Методи: консультування, розвиток навичок, призначення препаратів замісної терапії Тривалість: роки или до повної абстиненції

Немедичне використання психоактивних засобів - неминуче явище в будь-якім суспільстві, що має доступ до них. Немедичне вживання наркотиків неминуче викликає соціальну та індивідуальну шкоду. Політика відносно наркотиків повинна бути прагматичною. 4. Споживачі наркотиків - інтегральна частина суспільства. 5. Вживання наркотиків наносить індивідуальний та соціальний збиток через різні механізми, а тому програми впливу необхідно здійснювати за різними напрямками: - програми оздоровлення (включаючи лікування наркозалежності) для нинішніх споживачів наркотиків; - зниження числа осіб, схильних до вживання, - допомогу споживачам перейти на менш небезпечні способи прийому наркотиків.

Основними принципами зниження шкоди є 1. Немедичне використання психоактивних засобів - неминуче явище в будь-якім суспільстві, що має доступ до них. 2. Немедичне вживання наркотиків неминуче викликає соціальну та індивідуальну шкоду. 3. Політика відносно наркотиків повинна бути прагматичною. 4. Споживачі наркотиків - інтегральна частина суспільства.

Основними принципами зниження шкоди є Вживання наркотиків наносить індивідуальний та соціальний збиток через різні механізми, а тому програми впливу необхідно здійснювати за різними напрямками: - програми оздоровлення (включаючи лікування наркозалежності) для нинішніх споживачів наркотиків; - зниження числа осіб, схильних до вживання, - допомогу споживачам перейти на менш небезпечні способи прийому наркотиків.

Зниження шкоди - це політика, стратегії й заходи, спрямовані на обмеження або зниження природи й ступеня поширення шкідливих наслідків: · для здоров'я: зниження поширення Віл-інфекції й інших інфекційних хвороб; · соціальних: зниження соціальних витрат в зв’язку з широким поширенням незаконних наркотиків і т.д.; · економічних: зниження витрат на лікування людей з ВІЛ/СНІДом; · правових: включаючи тюремне ув'язнення споживачів наркотиків при відсутності адекватної терапії наркотичної залежності у в'язницях; Цей підхід ґрунтується на визнанні того, що не існує програм, які здатні повністю зупинити вживання наркотиків та вирішити проблеми, пов'язані з цим уживанням, у жоднім місті, житловому співтоваристві або в країні

Напрямки діяльності програм зниження шкоди (1): 1. Проведення вуличної роботи (аутріч) за принципом "рівні навчають рівних" 2. Організація обміну використаного інструментарію на новий з роздачею презервативів, засобів для дезінфекції 3. Створення за допомогою самих клієнтів інформаційних матеріалів (буклети, брошури, листівки) і їхнє поширення 4. Телефон довіри для осіб, що вживають наркотики 5. Консультування та тестування на ВІЛ, вірусні гепатити та ЗПСШ

Напрямки діяльності програм зниження шкоди (2): 6. Заняття з СІН по формуванню навичок надання першої допомоги у випадку передозування наркотиками 7. Консультації психолога, інших медичних фахівців 8. Проведення замісної терапії 9. Створення бази даних по медичних установах і службам допомоги та направлення клієнтів у програми по лікуванню наркотичної залежності та інше 10. Організація груп самодопомоги 11. Відкриття спеціальних приміщень для проведення безпечних ін'єкцій 12. Працевлаштування клієнтів

Замісна або підтримуюча терапія Була вперше випробувана в США в 1964 р Комітет ВООЗ із проблем наркотичної залежності в 1995 році з таке визначення для замісної терапії: - Для досягнення певних терапевтичних цілей (поліпшення стану здоров'я та благополуччя) людям, залежним від психоактивних речовин, призначається психоактивний засіб, фармакологічно схожий з тим, що викликає залежність

Результати впливу программ замісної терапії : зниження ін’єкційного споживання наркотиків ↓ ВІЛ та гепатити ↓ передозування зниження споживання нелегальних наркотиків покращення взаємодії з системою охорони здоров’я зниження рівня злочинності нормалізація соціальної поведінки залежних прихильність до АРВ - терапії

Героїн Источник : DOLE, V.P. & NYSWANDER, M.E., Pharmacological Treatment of Narcotic Addiction (The Eight Nartan B. Memorial Award Lecture), NIDA, 1982.

Метадон Источник : DOLE, V.P. & NYSWANDER, M.E., Pharmacological Treatment of Narcotic Addiction (The Eight Nartan B. Memorial Award Lecture), NIDA, 1982.

AIDS Foundation East-West (AFEW) Contact details: Postbus 75752, 1070 AT Amsterdam, the Netherlands Tel. +31 (0) 20 638 1718 / +31 (0) 6 301 58 978 E-mail: info@afew.org www. afew.org