Презентація на тему:
Бронхіальна астма

Бронхіальна астма

Бронхіальна астма хронічне рецидивуюче обструктивне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується нападами ядухи, внаслідок бронхоспазму, набряку, гіперсекреції, дискринії, в основі якого лежить генетично детермінована схильність до алергії

Етіологія і патогенез бронхіальної астми І. Генетична схильність – спадковий імунодефіцит: дефект -адренергічних рецепторів підвищена чутливість слизової бронхів до БАР до бронхіальної гіперреактивності; ІІ. Сенсибілізація організму екзогенними (неінфекційні – інфекційні) і ендогенними алергенами; ІІІ. Алергічні реакції – три послідовні фази: імунологічна, патохімічна, патофізіологічна;

Патогенез бронхіальної астми І. Спадкові чинники ІІ. Сенсибілізація організму: алергени ІІІ. Алергічні реакції дефект адренергічних РЦ підвищена чутливість слизової доБАР порушення імунологічної реактивності антиген + антитіло виділення БАР дія на клітини-мішені Спазм мускулатури гіперсекреція обструкція бронхів бронхоспазм проникливість мембран набряк слизов експіраторна задишка порушення вентиляції ацидоз гіпоксія порушення мікроциркуляції + агрегація trom застій в малому колі порушення перфузії

Класифікація БА І. Клініко-патогенетичні варіанти: атопічна форма – дошкільний, молодший шкільний вік; атопічний діатез (в анамнезі); (-) фізичних та функціон. змін в ремісії; високий рівень Ig E; висока ефективність бронхоспазмолітиків; - інфекційно-залежна форма – зв’язок з інфекційними захворюваннями;

Класифікація БА ІІ. Тяжкість перебігу: інтермітуючий (епізодичний) - (І ступінь), персистуючий (постійний): легкий перебіг (ІІ ступінь) середній перебіг (ІІІ ступінь) тяжкий перебіг (ІV ступінь) ІІІ. Період захворювання: загострення; ремісія;

Критерії тяжкості БА Інтермітуюча БА Легка персистуюча Середньої тяжкості Тяжка персистуюча Рідше 1разу в міс 1 раз /тиждень > 1 р/ тижд, щодня, Постійні денні симптоми Легкі, швидко минають Легкі, швидко минають Середн тяжк. з поруш ф-ції зовніш. дих. Важкі, астматичні стани Нічні – рідше 2р/міс Частiше 2 раз /мiс. Частiше 1 раз на тиждень Щоночі Ремісія:с-ми відсутні С-ми відсутні ФЗД – в N Неповна ремісія ДН різного ступеня Ремісія: тривала 3 міс і більше Менше 3 міс 1-2 місяці

Клініка Період передвісників: триває к-ка год. - днів збудження, порушення сну або пригнічення, сонливість, алергічний риніт, свербіж шкіри, носа (алергічний салют), приступоподібний, малопродуктивний кашель; вегетативні розлади: блідість, пітливість, розширення зіниць, тахикардія, головні болі;

Клініка Приступний період: задишка експіраторна, приступ ядухи, подовжений гучний видих, >>ЧД, грудна клітка здута, втягнення міжреберних проміжків, випинання над- і підключичних ямок, положення ортопноє (фіксація плеч. поясу), перкуторно- коробковий звук, аускультативно- подовжений видих, маса розсіяних сухих хрипів на видосі, різнокаліберні вологі на вдосі (ранній вік); Зміна ЧСС, пульсу, А/Т, болі в животі, блювання;

Клініка Післяприступний період: зменшується ЧД, посилюються катаральні явища, збільшується різноманіття фізікальної картини (к-сть вологих хрипів), які швидко зникають, покращується загальний стан; Міжприступний період: відсутні клінічні прояви захворювання;

Астматичний статус зумовлений глибокою блокадою β-адренергічних рецепторів: частим використанням симпатоміметиків; інфекційним процесом; недостатністю ГКС в лікуванні;

Астматичний статус Затяжний приступ, який не купується впродовж 6 год. і більше; Резистентність до симпатоміметиків; Порушення дренажної функції бронхів; Розвиток гіпоксемії - РаО2 60 мм рт.ст., гіперкапнії - РаСО2 60 мм рт.ст.

Астматичний статус І стадія компенсації ІІ стадія декомпенсації ІІІ стадія гіпоксична кома Утруднене дихання Експірат. задишка Стійкий кашель Коробковий звук Ослаблене дихання Сухі свистячі хрипи Тахикардія, АТ, Глухість серц. тонів Торпідність до симпатоміметиків Дифузний ціаноз “Німа” легеня в нижніх відділах Гіпоксична енцефалопатія Тахикардія, АТ , набряки, зб. печінки Ацидоз Дифузний ціаноз “Німа” легеня Артеріальна гіпотонія Втрата свідомості Судоми

Ключові моменти лікування БА Лікування з врахуванням ступеня тяжкості; Терапія залежить від періоду захворювання (загострення, ремісії); При загостренні – ефективні інгаляційні β2-агоністи короткої дії; 4. Препаратами контролю БА (профілактики) – інгаляційні ГКС (ІГКС); 5. Тривала терапія ІГКС – не впливає на ріст, розвиток дитини, не призводить до остеопорозу, патологічних переломів;

Засоби швидкої дії: β2-агоністи короткої дії (симпатоміметики): сальбутамол, фенотерол (беротек): “золотий” стандарт – інгаляц сальбутамол шляхи введення- інгаляц, per os, в/в; дозування: per os 0,15 мг/кг/д – 0,5 мг/кг/добу; 2. Антихолінергічні препарати (холінолітики): іпратропіум бромід, окситропіум бромід, атровент: шлях введення – інгаляційний; бронходілятаційний ефект нищий інгаляц β2-агоністів – обмежене застосування

Засоби швидкої дії: 3. Комбіновані препарати – інгаляційні β2-агоністи короткої дії + холінолітики іпратропіум бромід + фенотерол (беридуал) – дітям >> 3 років іпратропіум бромід + сальбутамол (комбівент) - дітям >> 12 років 4. Метилксантини: амінофілін, теофілін: шлях введення – per os, в/м, в/в; бронхолітичний ефект пізніше інгаляц β2-агоністів, але покращує ф-цію дих мускулатури, подовжує і стабілізує ефект β2-агоністів

Засоби інгаляційної техніки: Небулайзер – для дітей будь-якого віку ДАІ – дозований аерозольний інгалятор; Затримуючі камери – спейсер, синхронер, бебіхалер, волюматик-спейсер ДПІ – дозовані порошкоподібні інгалятори – спінхалер, ротахалер, турбохалер, дискхалер, дискус

Засоби інгаляційної техніки: Небулайзер

Засоби інгаляційної техніки: Спейсер з маскою на обличчя

Засоби інгаляційної техніки: Дискус, ДАІ

Базисна терапія лікування БА Проводиться щоденно, тривалим курсом, етапно, залежно від ступеня тяжкості БА; Ступінчатий підхід – “step up”, “step down” “step up” – залежно від ступеня тяжкості обсяг лікування посилюється; “step down” – після досягнення ефекту обсяг лікування зменшується;

Ступінчатий підхід до базисної терапії БА у дітей І ступінь Легкий перебіг ІІ ступінь Середн тяжкості ІІІ ступінь Тяжкий перебіг ПРОТИЗАПАЛЬНА ТЕРАПІЯ – інгаляційні нестероїдні протизапальні препарати Кромоглікат натрію (кромолін, інтал, ломудал) 4 рази/добу, недокроміл натрію Кромоглікат натрію 4 рази /добу, недокроміл натрію – щоденно, + ІГКС (інгаляц.) ІГКС + ГКС per os

Ступінчатий підхід до базисної терапії БА у дітей І ступінь Легкий перебіг ІІ ступінь Середн тяжкості ІІІ ступінь Тяжкий перебіг БРОНХОЛІТИЧНА ТЕРАПІЯ 2- агоністи короткої дії: не більше 3 разів на тиждень 2- агоністи короткої дії: інгаляції, per os + пролонговані, холінолітики, теофілін Оральні 2- агоністи + пролонговані, холінолітики, теофілін - пролонгованим курсом

Препарати контролю БА – профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 1. Інгаляційні ГКС (ІГКС): флутиказон пропіонат (фліксотид), беклометазон (бекотид), будесонід: для лікування персистуючої БА; ліпофільність → “мікродепо” → пролонгована дія; низька системна біодоступність; 2. Інгаляційні β2-агоністи тривалої дії: сальметерол (серевент), формотерол: інгаляційний; в комбінації з ІГКС; висока ліпофільність, спорідненість до РЦ слизової → тривалу бронходілятацію; протизапальний, антиоксидантний ефект;

Препарати контролю БА – профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 3. Комбіновані препарати - інгаляційні β2-агоністи тривалої дії (сальметерол - серевент) + ІГКС (фліксотид): серетид потужна протизапальна, тривала бронходілятація; 4. Кромони – кромоглікат натрію, кромолін, інтал, ломудал, недокроміл: шлях введення – інгаляційний; для лікування легкої та середньої тяжкості БА;

Препарати контролю БА – профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 5. Системні ГКС – преднізолон, метілпреднізолон: шлях введення – per os, парентеральний; для купування приступів середніх та тяжких; 6. Метилксантини – амінофілін, теофілін - теопек, теоклір, вентакс (сповільненої дії, препарат резерву): шлях введення – пероральний; для лікування тяжкої БА, середньої тяжкості; попередження нічних приступів;

Препарати контролю БА – профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 7. Пероральні β2-агоністи тривалої дії: сальметерол (серевент), тербуталін; 8. Антилейкотрієнові препарати - монтелукаст, зафірлукаст: per os; 4 мг – 10 мг на добу залежно від віку;