Презентація на тему:
Шоу-бізнес як складова частина сучасної масової культури

Студент Сітніков Дмитро МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, ТУРИЗМУ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ КАФЕДРА ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Методологічною базою дослідження є праці таких відомих науковців у галузі масової культури як: Пітер Берк, Хосе Ортега-і-Гасет, Джон Сторі, Доміні Стрінаті, Гюстав Лебон, Олександр Гриценко, Юрій Богуцький, Олександр Кукаркін та Олександр Агєєв; та також дослідження праць і творчість сучасних науковців в галузі шоу-бізнесу зокрема: Девід Пасман, Дмитро Генкін, Іоакім Шароєв, Василь Шейко, Йосиф Пригожин та Олексій Коновалов

Шоу Бізнес (англ. Show business) – комерційна діяльність у сфері розваг, або індустрія розваг. Термін "шоу-бізнес" застосовується до: компаній, що займаються виробництвом, поширенням аудіо-, відео-, і телепродукції; артистів і деяких спортсменів; та до усіляких сфер розваг, які отримують фінансову вигоду від своєї діяльності (кіно, театр, музика, телебачення)

Зародки шоу-бізнесу існували з давніх часів: театр, спортивні змагання, бої гладіаторів. Відродження та легалізація сфери розважальних заходів і послуг відбулося у XIXст. Отже з'явились: вар'єте, мюзик-холи; естрадні вистави; кіносалуни 1 травня 1869 року у самому серці Парижу відкрилось кабаре Фолі Бержер

Масова культура (англ. "mass culture") – у філософії, соціології це поняття, що узагальнено виражає стан буржуазної культури із середини XX століття. В умовах державно-монополістичного капіталізму використання засобів масової комунікації переводить культуру в галузь економіки, перетворюючи її на масову культуру

Через розвинену систему масової комунікації масова культура охоплює більшість членів суспільства та за допомогою єдиного механізму моди впливає на життєдіяльність людини: від стилю житла й одягу до типу хобі; від вибору ідеологічної орієнтації до форм і ритуалів інтимних стосунків; вона завжди претендує на охоплення та підпорядкування культури всього світу та його культурну "колонізацію"

Визначальні риси серійної продукції масової культури: примітивність характеристики стосунків між людьми; розважальність, кумедність, сентиментальність коміксів, популярних книжково-журнальних публікацій, комерційного кіно з натуралістичним смакуванням насильства й сексу; орієнтованість на підсвідомість та інстинкти, має примітивну символіку; обов'язково розрахована на щасливий фінал

Функції масової культури: залучення людей в наявну систему суспільних відносин; надання примітивних потреб та відвернення людини від боротьби у сферах життєвого успіху; сприйняття життя як уявної гри; споживання масової продукції, що веде людину до примарного світу ілюзій, примарних мрій, нездійсненних фантазій (начебто залучає до проблем сучасності, але разом з тим не дає змоги осягнути справжні проблеми)

Соціальні субкультури – диференційовані сегменти загальної культури тієї чи іншої історичної спільноти.

У сучасній культурології, як правило, виділяють три основні рівня масової культури: кітч-культура (тобто низькопробна, навіть вульгарна культура, пов'язана з комерційними цілями); мід-культура (культура середнього рівня,"середньої руки"); арт-культура (маскультура з певним високим, художнім змістом та естетичним вираженням)

Популярну культуру визначаємо як феномен, що сформувався наприкінці XX століття. Вона має свою естетичну особливість та перебуває у складному комплексі взаємодій із іншими культурними шарами, її поява пов'язана з переважанням у західних країнах мід-культури, в якій відбулось переосмислення змісту, сюжетів класичної культури, тобто народження нових сенсів через культуру

Масова культура розрахована на споживання всіма людьми незалежно від їхнього місця проживання. Вона може стати й стає інструментом вкладання в масову свідомість бажаних для певних соціальних груп стереотипів поведінки, та стимулювати в "маси" нові, не знані до цього потреби та формувати певні стандарти естетичного смаку

Шоу-бізнес є однією зі складових сучасної масової культури, яка – з одного боку, виникає і розвивається в певному соціокультурному контексті і відображає особливості його як цілісної системи, а з іншого, суттєво впливає на розвиток культури в цілому

Стає дедалі очевиднішим, що не лише праця чи капітал є джерелом прибутку організацій шоу-бізнесу, а радше ним є вся система підприємництва в цілому, в межах якої створюються і споживаються продукти та послуги шоу-бізнесу

1. Одержання прибутку: у бізнесі важливим є постійне порівняння власного успіху з успіхами інших; діяльність бізнесмена оцінюється за такими показниками, як: сектор ринку, обіг та прибуток; розвиток бізнесу відбувається в умовах жорсткої конкуренції; успішність бізнесу пов'язана з умінням спрямувати наявні ресурси в потрібний момент у потрібному напрямі

2. Видовищність – наголошує на специфіці шоу-бізнесу як такого. Шоу-бізнес поширюється на доволі широку сферу мистецьких явищ: музичне мистецтво (його масові форми естрада, поп-, рок-концерти, фестивалі, ярмарки, виробництво і розповсюдження CD-DVD); естрадне і циркове мистецтво, ілюзіон-шоу, сценічні читання; ігрові та шоу-програми, зокрема, ток-шоу на телебаченні; масові свята і спортивні шоу

3. Масовість – це необхідна умова існування шоу-бізнесу. Масовість забезпечує: одержання прибутку, що визначається кількістю людей, готових споживати запропоновану художню продукцію; об'єднання людей за допомогою і навколо визначних явищ мистецтва… Ця ознака передбачає об'єднання людей, що є споживачами мистецької продукції, на основі певних ідей, цінностей, уподобань

4. Популярність – є узагальненою назвою сфери шоу-бізнесу (поп-музика, поп-мистецтво, кіноіндустрія). Сприйняття легкої музики не передбачає у слухачів музичної освіти, а перегляд фільмів не потребує спеціальних знань – досвід формується у процесі соціалізації особистості, здебільшого стихійно. Зауважимо, що важливу роль у формуванні смаків відіграють так звані позахудожні критерії, а саме: престижність та смаки найближчого оточення

Шоу-бізнес явище багатовимірне, тому потребує всебічного вивчення та різних аспектів аналізу.

Кошти, вкладені в культуру, забезпечують значний прибуток і стимулюють розвиток інших галузей. Тому сферу культури можна вважати важливим чинником економічного зростання. Складові економічного аспекту: Індустрія розваг , яка є структурним елементом шоу-бізнесу, її масштаб не піддається точному вимірюванню, оскільки немає систематизованих статистичних даних щодо окремих ділянок цієї доволі неоднорідної сфери мистецької творчості і бізнесової діяльності. Вона практично не фінансується з бюджету. Фінансова статистика. В різних країнах налагоджено статистичний облік закладів індустрії розваг, кількості артистів, джерел їхнього прибутку, метою чого є, перш за все, соціальний захист виконавців. Джерела фінансування: державне; торговельно-промислове; меценатство і спонсорство; приватне

Мистецтво є втіленням емоційно-чуттєвого досвіду людства. Воно має певний соціальний резонанс, часом доволі специфічний. Це повною мірою стосується шоу-бізнесу, що виник на межі бізнесу і мистецтва. Подвійність його природи спричинила наявність двох напрямів у соціологічному дослідженні цього явища, спрямованих на аналіз його комерційного та мистецького аспектів

Серед численних проблем нормативно-правового забезпечення шоу-бізнесу найактуальнішими є такі: прийняття законів з метою забезпечення сприятливих умов для розвитку національного шоу-бізнесу; міждержавні регулюючі акти; прийняття законів про інтелектуальну власність, про авторські та суміжні права

Розкручування зірок, формування смаків та реклама в шоу-бізнесі відбуваються за певними соціально-психологічними законами. Соціально-психологічні механізми впливу іноді визначаються як механізми групової інтеграції, а саме: соціально-психологічного "зараження", сенс якого полягає у значному посиленні емоційних реакцій людини, що перебуває в натовпі; механізм "навіювання", що від попереднього відрізняється лише наявністю особи, яка навіює; механізм "наслідування", заснований як на свідомих, так і на підсвідомих психологічних процесах. Зразком несвідомого наслідування є Мода. Вище перелічені засоби мають чітко виражений педагогічний ефект. Соціально-психологічний ефект катарсис, викликає психологічну реакцію релаксації

– спрямований на аналіз особливостей функціонування шоу-бізнесу в культурному середовищі різних країн світу і дає змогу простежити динаміку його розвитку у світовому соціокультурному контексті. Культура це дуже складна, багаторівнева система. З одного боку, це накопичені людством матеріальні і духовні цінності, з іншого безперервна діяльність людини, у результаті якої створюються нові матеріальні та духовні цінності

Культура має складну і багаторівневу структуру, яка обумовлює різноманітність її функцій у житті суспільства: інформаційну, пізнавальну, нормативно-правову, знакову, та ціннісну. Світова культура є синтезом кращих досягнень усіх національних культур. Національна культура є синтезом культур різних суспільних шарів та етнічних груп

Художньо-естетичний аналіз передбачає наявність у ньому двох аспектів: мистецтвознавчого, що має за мету дослідження жанрів, форм, мистецьких напрямів, стилістики сучасної естрадної (популярної) музики; естетичного, що розглядає твори мистецтва за їхніми художніми параметрами, силою і характером впливу на особистість

Керівництво та управління шоу-бізнесом здійснюється за допомогою такого складного механізму, як менеджмент, тобто системи взаємин між керівником і підлеглими, що визначає якість виконання поставлених завдань. Ознаками менеджменту є: організаційні форми управління адаптовані до процесів ринкової поведінки компанії; професіоналізм персоналу; організаційні пріоритети; мотивування ефективної діяльності; особовий чинник - творчість і мистецтво менеджера та наявність у нього креативного компонента

Продюсер – ключова фігура в процесі організації і постановки видовищних форм. Поняття "продюсер" сформувалося у процесі зародження кіновиробництва і позначало новий тип підприємця, який здійснював ідейно-фінансовий і художній контроль над постановкою. Оскільки технології створення фільмів, музичних і телевізійних шоу подібні за своєю природою, то термін укорінився і в цих областях. Через глобальність багатьох проектів, їх поділяють на кілька напрямів, кожен з яких виконує окремий продюсер

Виконавчий продюсер – довірена особа компанії, що здійснює фінансовий, організаційний і художній контроль над постановкою. Функціональний продюсер – особа, що відповідає за конкретні творчо-організаційні компоненти, тобто виконує певну визначену функцію. Асоційований продюсер – партнер, який частково фінансує проект і бере участь у підготовці творчих і виробничих планів головного продюсера постановки. Лінійний продюсер – особа, що відповідає за технологічний процес і найскладніші етапи проекту

5 основних функціональних завдань продюсера:

Менеджмент тісно пов'язаний із політикою, економікою, діловим спілкуванням, а поруч з ним мистецтво, музика, література і право. Великий бізнес починає серйозно вкладати гроші в шоу-бізнес, коли є впевненість у ефективності пропонованого продукту. І тоді відбувається розвиток культури, виробництва і споживання, тобто активний рух капіталу, що завжди економічно ефективно

Шоу-бізнес на сучасному етапі, пов’язаний з усіма проявами людською життєдіяльності. Своєрідність його полягає в тому, що для втілення будь-яких творчих завдань і проектів необхідне володіння менеджментом, що визначає якість виконання поставлених завдань

Вищеперераховані особливості й ознаки шоу-бізнесу характерні і для України, лише з тією відмінністю, що в українській культурі це явище перебуває в зародковому стані. Цей стан на сучасному етапі досить складний, тому що: по перше, сам шоу-бізнес як процес у нашій державі існує не так давно і повністю несформований; по-друге, через відсутність якісної інформації та небажання аналітиків визнати необхідність детального вивчення цієї галузі масової культури

Суперечності українського шоу-бізнесу дали змогу зробити деякі висновки: Світова й українська культури мають бути поряд одна з одною, а не замість одна одної. У цей же час співіснування культур породжує і свої проблеми, оскільки культурні території не піддаються чіткій картографічній фіксації, вони взаємопов'язані та багатошарові, динамізовані по горизонталі і по вертикалі

Стан масової літератури в Україні гнітючий та потребує низки змін. Такого поняття як "масова література", немає взагалі: вести мову про масову літературу за накладів у одну-дві тисячі примірників не має сенсу. Нині майже немає українського ринку масової літератури є окремі книжки, але вони не утворюють ринку, утім, є наявний ринок російської масової літератури навіть не російськомовної, а саме російської.

Найхарактернішим явищем є очевидна мода на шоу, яка яскраво простежується на українському телебаченні. Переважно такі шоу є іноземним продуктом, придбаним і адаптованим до реалій українського сьогодення. З ароматом вічних робінзонад, присмаком авантюризму, відвагою й нахабністю, людяністю та цинізмом – все це начебто ксерокопія нашого з вами життя.

Конкурентне протистояння традиційної та масової культури за умов технологічно-маркетингового характеру іноді призводить до того, що традиційна культура запозичує у масової культури – засоби свого ствердження в суспільному житті. Одним з таких прикладів є "модернізація" української пісенної культури шляхом створення синтетичних музикальних творів, де традиційні українські гармоніки та лади адаптують до сучасних музикальних стилів

Іншою є ситуація на українському ринку популярної музики. Взагалі-то останнім часом ситуація змінилася, почасти через величезний успіх деяких виконавців. Але у галузі масової музичної культури, в Україні, також відчутне домінування російського продукту. Безперечно, це пов’язано з важливим чинником мови, хоча не можна не зважати на різновікові групи споживачів

Поряд із тим, однією з найгостріших проблем в українському шоу-бізнесі є брак концертних майданчиків, а також клубів живої музики (ця проблема також перешкоджає нормальній концертно-гастрольній діяльності вітчизняних артистів). Концертно-гастрольна діяльність в Україні основне джерело доходу для українського артиста, однак вона дуже далека від прозорості і дотримання правомірності

Протягом останнього десятиріччя активно відбувається поширення масової культури та шоу-бізнесу у всезагальну культуру. Стислий аналіз роботи ЗМІ, телевізійних шоу, кіновиробництва та музичного мистецтва, у площині масової культури, створює загальне уявлення про структуру вітчизняного шоу-бізнесу та розкриває різні аспекти його діяльності

Глобалізаційні процеси на сучасному етапі певною мірою формують спосіб життя людства. В роботі проаналізовано сучасну систему підприємництва створення і споживання продукту та послуг шоу-бізнесу. Дослідження стану і тенденцій розвитку шоу-бізнесу має відбуватися на основі системного підходу і розглядатися в контексті розвитку соціокультурних процесів у суспільстві механізм результат процес форма процесу

І саме тут постає потреба у наукових розвідках, практичній діяльності і державній підтримці, щоб сформувати справді високохудожні твори у сфері шоу-бізнесу. Завершуючи виступ, хотілося б зауважити, що, зважаючи на неоднозначні підходи до розгляду низки питань щодо шоу-бізнесу, пропонована тема залишатиметься актуальною і стане предметом дослідження наукових праць у майбутньому.

Дякуємо за увагу! Сітніков Дмитро.