Презентація на тему:
Рєпін Ілля

Рєпін Ілля Юхимович

Ім'я при народженніІлля Юхимович Рєпін Дата народження 24 липня (5 серпня) 1844 Місце народження м. Чугуїв, Харківська губернія Дата смерті 29 вересня 1930 (86 років) Місце смерті смт. Куоккала,Виборзька губернія Національність українець. Напрямок реалізм, історизм ВпливМитрофан Федоров. російський художник-реаліст українського походження

Народився у Чугуєві (Україна), походить з родини військового поселенця. Одним із його предків був український козак Ріпа. Хлопцем навчався у місцевій іконописній майстерні. У 20 років подався до столиці Російської імперії — Санкт-Петербурга. З 1863 року в Петербурзькій малювальній школі, у 1864-71 роках — у Петербурзькій Академії Мистецтв (учень І. М. Крамського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до Італії та Франції.

Перебування закордоном За конкурсне полотно «Христос воскрешає дочку Іаіра» Рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном як академічний пенсіонер, за державний рахунок. Рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873—1876, хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. Більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в Паризькому Салоні, незважаючи на заборону Петербурзької академії. Сам малював відносно мало. Для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «Садко у підводному царстві» (1876). За пізнішими оцінками найцікавішими були етюди Монмартру та Веля.

1870-80-ті рр. Період був насичений подорожами по Росії та створенням декількох відомих картин. Художник відвідав рідний Чугуїв, де збирав матеріали до майбутніх картин. Серед них — «Бурлаки на Волзі», «Дочка Віра в дитинстві», «Хресна хода в Курській губернії», «Царівна Софія». Значну історичну драму розв'язує й полотно «Цар Іван убиває свого сина» (1885)

В Академії З 1893 — академік, професор Петербурзької Академії (до 1907); член товариства Передвижників (з 1878 року) і мистецької групи «Мир искусства» (з 1890 року). З ініціативи Великого князя Сергія Олександровича — Рєпін прийняв пропозицію працювати в Імператорській академії заради реформування навчального закладу. А майстерня художника була найпопулярнішою серед учнів того часу.

Сім'я Художник був одружений двічі. Шлюб з першою дружиною — Вірою Олексіївною — не задовольнив художника, і він розірвав його. Друга дружина художника — Нордман Северова, письменниця, померла від сухот (туберкульозу). Син Рєпіна Юрій став другорядним художником, не залишивши відомого сліду в російському мистецтві. Одна з дочок була розумово відсталою.

Син Дочка

Смерть Рєпін помер у своїй садибі «Пенати», яка після розпаду Російської імперії опинилася на території Фінляндії. За заповітом, тіло поховали в парку садиби без труни. На могилі (за заповітом художника) висадили дерево. Могила збережена.

Картини

«Іван Грозний і син його Іван». Ця картина справила буквально фурор. Подібне ставлення було особливо приємно Іллі Юхимовичу тому, що першими картину побачили Менделєєв і його дружина. Вони довго стояли мовчки, вражені задумом автора і виконанням творчої думки, а потім кинулися вітати Рєпіна з величезною перемогою. Проте «Іван Грозний» піддався нападкам консервативно налаштованої частини російського суспільства.  для своєї галереї придбав Третьяков, але за усним наказом імператора змушений був тримати її в буквальному сенсі під замком, не виставляючи. Лише в 1913 році цей шедевр змогли побачити глядачі.

Українська хата 1880

Український християнин 1880

Голова козака Запорожець

Вечорниці 1881

Гайдамака 1902