Презентація на тему:
10м стил.зас.фонетики

Звукова анафора — повторення початкових (ініціальних) звуків. Повторюватись може перший звук рядка у вірші або першого звука у слові Зелениться ніжна м'ята, рута, материнка— Знов я чую, мов співає давня українка (А Кримський.)

Звукова епіфора — повторення кінцевих звуків чи словосполучень у закінченнях слів віршованого рядка: Через перепони. Попри всі закони, Ти, мово дідівська, живлюща. (М Чернявський.)

Алітерація – повтор одного або кількох звуків у суміжних або близько розташованих одне від одного у тексті словах. Весна прийшла в своїм убранні, Як в різні роки і віки. (Я. Шпорта.)

Асонанс — повтор одного або кількох голосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах. Давно, давно, ще в пору колискову, блаженним безтурботним малюком я всмоктував у серце рідну мову з цілющим материнським молоком. (Д. Луценко.)

Рима — звуковий повтор, побудований на спів звучності кінцевих слів або їх частин. О мово українська! Ти — вода З кринички, над якою гнуться верби, Холодна, і прозора, і проста, А без води я вже давно помер би... (Ю. Бедрик.)

Повільне сонце на тумані До проса випливло з трави, Де на пташинім щебетанні Тинявся малиновий дим.