Презентація на тему:
Культура України

Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури. Розвиток освіти та наукових знань в Україні XVII–XVIII ст. Піднесення літературної творчості. Феномен українського бароко в архітектурі. Образотворче мистецтво театр та музика.

Українське бароко У XVII ст. в архітектурі з'являються елементи стилю бароко. Він передбачає велику кількість прикрас зовні і всередині будівлі, складність архітектурної конструкції, розробку складних просторових ансамблів, синтез різних видів мистецтва.

«Козацьке» бароко Провідним типом споруд стає так званий козацький собор — п'ятикупольний, з чотирма однаковими фасадами. Яскравий приклад – Миколаївський собор в Ніжині.

Миколаївський собор в Ніжині

Собор Антонія та Феодосія м. Васильків

Мазепинське бароко Завдяки активній будівельній діяльності гетьмана Мазепи, стиль бароко в Україні ще називається «Мазепинським стилем». Мазепою було споруджено 14 і оновлено 10 церковних храмів. Розбудовуються міста Київ, Чернігів, Суми, Харків, Батурин.

Михайлівська церква Видубицького монастиря Пам`ятка архітектури в ансамблі Видубицького монастиря. Споруджено в 1070— 1088 за часів князя Всеволода Ярославича. В середині XVII століття храм реставрував на власні кошти митрополит Петро Могила. Після пожежі 1760собор було відновлено

Георгіївський собор Центральною домінантою монастирського ансамблю Видубицького монастиря є бароковий Георгіївський собор, збудований у 1699-1701 роках на кошти Стародубського полковника М.Миклашевського. П`ятикупольний храм нагадує дерев`яні українські церкви того часу - це типова барокова споруда.

Збудована за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою. Андріївська церква

Маріїнський палац В.Растреллі, 1750—55 рр.

Архітектура Західної України В архітектурі Західної України переважала загальноєвропейська стилістика, національне начало було виражено відносно слабко. Найвидатнішим зодчим в західноукраїнських землях був Б.Меретин. Найбільшими пам'ятками його зодчества є Львівський собор св. Юра та Ратуша в Бучачі.

Собор св. Юра побудований за проектом архітектора Б. Меретина

Ратуша в Бучачі

Петербурзька академія мистецтв

Дмитро Левицький (1735 — 1822) — російський і український живописець-портретист. Від 1770 року академік Петербурзької академії мистецтв.

Д. Левицький Портрет О.Кокорінова. Феодосія Ржевська

Володимир Боровиковський (1757 - 1825) —український художник-живописець, іконописець та портретист, з 1795 академік Петербурзької Академії мистецтв. В. Боровиковський "Богородиця во славі”

Портрет М. Лопухіної, 1797р., Третьяковська галерея

Антон Лосенко “Володимир та Рогнеда”. Лосе нко Анто н (1737-1773) — український живописець і портретист. Вчився живопису в Петербурзькій AM а згодом продовжив навчання в Парижі і Римі. Після повернення Лосенко був обраний професором, академіком і директором Академії Мистецтв .

Музичне мистецтво Глухівська співоча школа, створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола. Більшість випускників потрапляла до Москви і Петербурга композитор Дмитро Бортнянський потрапив до Москви, проте в його творчості присутні українські мотиви. Композитори Максим Березовський і Артемій Ведель вони працювали в різних жанрах, зокрема оперному, але переважала все ж церковна музика.

Дмитро Бортнянський

Максим Березовський

Театр У XVII столітті популярною стає драматургія. Найбільш поширеними були два види драми: релігійна і шкільна. Релігійна драма, в свою чергу, поділялася на три форми: Містерія  — таїнство спокутування гріхів людей Ісусом Христом; Міракл — події життя святих; Мораліте — драми, в яких виступали алегоричні фігури Душі, Любові, Гніву, Заздрості та інші і велися розмови повчального характеру.

Вертеп Крім церковної і шкільної драматургії, народжується народний ляльковий театр — вертеп поширений в Україні, в барокову добу (17-18 ст.). Такий театр являв собою триярусну скриню, яка символізувала три рівні космосу. Пізніше залишилося два рівні, у верхньому розгорталися релігійні лялькові вистави, а в нижньому  — гумористичні інтермедії, які користувалися величезною популярністю в народі.

Вертеп

Висновок Розділ українських земель між двома імперіями, згортання автономії України російським царатом, ліквідація гетьманщини, заборона публікацій українською мовою, русифікація верхівки українського суспільства до кінця XVIII століття створили важку ситуацію для української культури.