Презентація на тему:
Культура України у період загострення кризи Радянської системи

Культура України у період загострення кризи Радянської системи Підготував: Учень 11-Б класу Орос П.

План 1.Освіта 2.Стан науки: здобутки і проблеми 3.Розвиток літератури

ОСВІТА 1966-1967 рр. – перехід до навчання за новими навчальними програмами, які передбачали запровадження нових дисциплін : Кібернетика Суспільствознавство Філософія Політекономіка соціалізму

1972р. – постанова “ Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді і дальший розвиток загальноосвітньої школи ”. Ухвалення Верховною Радою “ Основні напрями реформ загальноосвітньої та професійної школи ” : Запровадження навчання дітей із 6 років; Реорганізація 8-річних шкіл у 9-річні,а середні – в 11-річні; Відведення важливого місця трудовому вихованню; Помітна ідеологізація шкільного навчання.

1984р. – реформа загальноосвітньої і професійної школи. Реформа загальноосвітньої школи сприяла процесу ідеологізації та русифікації в Україні. Рівень знань та інтелектуальний розвиток учнів і студентів загалом перевищували показники розвинених країн Заходу. Держава продовжувала суворо контролювати навчально-виховний процес і домагалася необхідної ідейної спрямованості. Ідеологізація негативно вплинула на рівень викладання гуманітарних дисциплін.

У другій половині 60-х – на початку 80-х років у освіті тривав процес русифікації. Починаючи з 1979р., повсюдно запроваджувалось вивчення російської мови в національних дошкільних закладах для дітей з п’яти років життя. Господарські реформи потребували нарощування кількості фахівців із вищою й середньою спеціальною освітою. У 1972р. Був заснований Сімферопольський університет. У 1985р. – Запорізький.

СТАН НАУКИ: ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ Створювалися нові галузеві науково-дослідні, проектно-конструкторські інститути, у великих економічних центрах – Харкові,Львові,Донецьку – відкрилися відділення Академії наук УРСР. Центр наукових досліджень(Академія наук УРСР), очолював відомий спеціаліст у галузі електрозварювання Б.Патон. Академія Наук складалася з трьох секцій: Фізико-технічних і математичних наук Хіміко-технологічних і біологічних наук Суспільних наук

Вагомі здобутки вітчизняної науки: Створення плавильної установки “Уран”, що використовувалась для вивчення плазми і керованої термоядерної реакції; Використання теоретичних розробок математиків для розрахунку орбіт штучних супутників землі; Відкриття механізму передавання генетичної інформації; Створення автоматизованих систем проектування електронно-обчислювальних машин; Винайдення нових марок високо стійкого чавуну, безнікелевої антикорозійної сталі.

Вихід у світ, незважаючи на складні умови тоталітарної системи, цікавих праць вчених-гуманітаріїв: М.Брайчевського (“Приєднання чи возз’єднання”); Ю.Бадзьо (“Лист до російських та українських істориків”); О.Апанович, І.Дзюби та ін. Вихід у світ багатотомних видань “Історії Української РСР”, “Історії українського мистецтвознавства”, “Історії української літератури”, “Словника української мови”, “Української Радянської Енциклопедії” .

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ У літературі панував метод «соціалістичного реалізму», на позиціях якого залишалися М. Бажан, М. Стельмах, О. Корнійчук.

О.Гончар Український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971). (роман «Собор»)

Л.Костенко Поетична збірка «Над берегами вічної ріки», роман у віршах «Маруся Чурай»

І.Драч Поетична збірка «Корінь і крона»

В.Стус Поетична збірка «Дорога болю»