Презентація на тему:
Найдавніше населення на території України та його культура

План. 1. Культура стародавнього населення України(палеоліт, мезоліт, неоліт) 2. Трипільська культура. 3. Скіфо-сарматське мистецтво. 4. Антична культура на теренах України. 5. Культура давніх слов'ян. Найдавніше населення на території України та його культура

Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: антропогенез біологічна еволюція людини Первісна епоха – це найбільший період в історії людства.

Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: формування мислення

Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: розселення людства по всіх континентах

Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: перехід людей від привласнюючого господарювання до відтворюючого

Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: cоціогенез- формування суспільних форм життя у вигляді родової, а потім родоплемінної організації

Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: поява перших релігійних уявлень

Первіснообщинний лад палеоліт — стародавній кам'яний вік (1 млн — 11 тис. pp. до н.е.), мезоліт — середній кам'яний вік (10 тис. — 7 тис. pp. до н.е.), неоліт — новий кам'яний вік (6 тис. — 4 тис. pp. до н.е.), енеоліт — мідно-кам'яний вік (3300-2800 pp. до н.е.), бронзовий вік (2800-1200pp. до н.е.).

Найдавніша людина сучасного типу з'явилась на території України в палеоліті — в ашельський час (1 млн. — 150 тис. pp. до н.е.).

Найдавніші стоянки палеоліту : с. Королево на Закарпатті; м. Амвросіївська на Донбасі; с. Лука-Врублівецька на Дністрі; Кирилівська на території сучасного Києва.

Людина в ашельський час Основними заняттями були збиральництво і полювання. Соціальною формою існування виступало людське стадо. Люди почали освоювати печери як сховища та житла.

Первісне житло

Середній палеоліт Середній палеоліт так звана мустьєрська епоха, яка датується періодом з 150 до 35 тис. pp. до н.е.

Середній палеоліт В епоху середнього палеоліту на території України з'явився новий тип людини  неандерталець. Найважливішим досягненням людини середнього палеоліту є використання вогню На території сучасної України відомо понад 80 мустьєрських пам'яток.

Черепи неандертальця (праворуч) і сучасної людини

Пізній палеоліт датується періодом від 35 до 10 тис. pp. до н.е. Завершується фізичне формування людини сучасного типу (Homo sapiens), кроманьйонця. Населення пізнього палеоліту значно зросло. В Україні відомо близько 500 поселень цієї доби.

Первісні вірування У період пізнього палеоліту постають релігія і палеолітичне мистецтво. тотемізм - віра у походження людини від єдиного пращура - тварини або птаха; магія - чаклування перед полюванням; фетишизм - віра у надприродні властивості речей; анімізм - віра в душу, якою володіє кожен живий і неживий предмет.

Мезоліт Х тис. — VII тис. pp. до н.е У мезоліті відбулися кардинальні зміни в сфері виробництва знарядь праці. Були винайдені лук і стріла. Відбулось приручення диких тварин, насамперед собаки, потім — свині.

Епоха неоліту VI - IV тис. до н.е Зароджуються й поширюються скотарство і землеробство. Виникли нові способи обробки каменю — шліфування, розпилювання, свердління. Починається виготовлення керамічного посуду.

Трипільська культура (4000-2350 рр. до н.е.) Біля села Трипілля, Київської області Вікентій Хвойко в 1897році виявив і дослідив пам'ятки найрозвинутішої землеробської культури доби енеоліту - Трипільську культуру.

Поширення Трипільської археологічної культури Творцями трипільської культури були племена, що заселили територію сучасних Румунії, Молдови та України.

Різновиди повсякденного жіночого та чоловічого вбрання

Поселення трипільців

Житла

Трипільська піч

Побут трипільців Для обробки зерна використовували зернотерки, а для зберігання - ями та великі глиняні посудини. Значно удосконалилось оброблення кременю, з'явилися майстерні з виготовлення знарядь праці. Зросла кількість виробів з міді.

Археологічні знахідки часів трипільської культури

Кераміка трипільців

З глини виробляли культові схематизовані статуетки, фігурки тварин, моделі жител

Кіммерійці (Х- VII ст. до н.е.). Матеріальна культура, господарство і побут відомі головним чином за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці не залишили довготривалих поселень. Над своїми похованнями часто ставили кам'яні стели. Займалися скотарством, певною мірою і землеробством.

Кіммерійці «споживачами кобилячого молока - називали греки 1) кіммерійці були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового способу життя; 2) вони опанували мистецтво їзди на конях і їхнє військо складалося з вершників; 3) завдяки контактам із майстерними оброблювачами металів на Кавказі вони започаткували на Україні добу заліза; 4) зростання ролі кінних воїнів зумовило занепад великих родів і виникнення військової знаті.

Керносівський ідол. Дніпропетровський історичний музей. Дніпропетровські дослідники припускають, що саме ямники сформували перший історичний етнос на території Україні - кіммерійців.

Культура скіфів (VII ст. до н. е.-III ст. н. е.) Скіфська культура — це культура величезного світу кочових, напівкочових і землеробських племен, що жили на широкому просторі Євразії. Збереглася велика кількість скіфських могильників і городищ.

Міфологія скіфів Найбільш шанованою з усіх божеств була Табіті — богиня царського вогнища (тотожна Гестії), після неї — Папай («батько») (відповідав Зевсові), дружиною якого була Апі («земля») (ідентична з грец. Геєю). Скіфи шанували також бога-героя на ім'я Таргітай (тотожний Гераклу).

Вигляд скіфів

Мапа розселення Скіфських племен

Скіфські кургани Кургани Чортомлик, Куль-Оба, Товста Могила, Солоха, Гайманова Могила,Чортомлик . Скіфи ховали мертвих у ямах або катакомбах, під курганними насипами.

Скіфський курган

Золота пектораль

Скіфський звіриний стиль Прикраси із курганів ІV ст. до н.е

Сармати (II ст. до н.е. - IV ст. н.е.) У II ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматами в Крим. Сарматська культура була подібна до скіфської, але так і не перевершила останню. Сарматське суспільство було воєнізованим. Багате сарматське поховання досліджене під курганом «Соколова Могила» біля с. Ковалівки Миколаївської обл. Сармати в мистецтві розвинули звіриний стиль.

З кургану Соколова Могила поблизу с. Ковалівка, Миколаївська область.

Античні міста Північного Причорномор'я  Ольвія - її залишки знаходяться біля с. Парутине на південь від міста Миколаїв, Тіра -на місці сучасного Білгорода-Дністровського, Херсонес - на околиці сучасного Севастополя, Пантікапей - сучасна Керч, Кафа - сучасна Феодосія в Криму, Фанагорія - на Таманському півострові, Танаїс - на Дону, Керкінітіда - сучасна Євпаторія.

Античні міста Північного Причорномор'я  Найбільшим з цих рабовласницьких держав було Боспорське царство з центром у Пантікапеї, що виникло в V ст. до н.е. на Керченському й Таманському півостровах.

Рештки м. Пантікапей, столиці Боспорської держави, VI ст. до н.е. - V ст. н.е.

Ольвійський цирк

Ольвія, залишки старовинного житлового кварталу

Розкопки міста-держави Херсонес в Криму

Херсонес, античний театр та «Храм із ковчегом»

Руїни Херсонесу

Херсонес, фрагменти мозаїчної підлоги

Культура давніх слов'ян. Найяскравіше особливості давніх слов'ян на території України виявились в зарубинецькій (II ст.до н.е. – II ст. н.е.) черняхівській (II–V ст. н.е.) культурах.

Кераміку зарубинецької культури виробляли вручну з чорної глини, а черняхівської — із cipoї глини за допомогою гончарного круга. Черняхівська культура

Збруцький ідол

Збручанський ідол слов'янський кам'яний ідол (статуя), знайдений біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч в 1848 році.

Головний бог у слов'ян-язичників — Сонце, або Дажбог, пізніше — Хорс. Богом грози вважався Перун, богом вітру — Стрибог, покровителем скотарства — Велес, богом небесного вогню та ковальства — Сварог, богинею мудрості й краси — Лада, богиня материнства, річок і родючості – Мокоша. Боги у слов'ян-язичників

До наступного рівня могли відноситись божества, пов'язані з господарськими циклами, сезонними обрядами — Род, Ярило, Купала.

Висновок У складних історичних умовах слов'янські народи створили самобутню культуру, що стала основою їх консолідації, виникнення державності, збереження i примноження духовних традицій. Ця культура характеризується цілісністю і самобутністю. На її основі виникла культура Київської Русі.