Презентація на тему:
ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ. Тема 1. Образотворче мистецтво

XIX століття — суперечлива доба в історії культури України. Умови розвитку культури, науки, мистецтва, літератури як на схід них, так і на західних українських землях були досить складними. Проте історичне минуле України, чарівна природа, життя і побут наро ду, його культура, фольклор надихали багатьох великих митців на створення чудових творів, присвячених українському народові. Тема 1. Образотворче мистецтво

§16. Дерев'яна та мурована архітектура. Скульптура. Палацово-паркові комплекси

З давніх-давен і аж до початку XIX ст. пам'яток дерев'яного зод чества в Україні було дуже багато. Побачити їх можна було на всій території нашої Батьківщини. З дерева споруджували житло, госпо дарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із се редини XIX ст. було заборонено будувати церкви з дерева в україн ських народних традиціях. Дерев'яні храми почали зводити, а давні церкви перебудовувати у стилі класицизму. З огляду на чутливість матеріалу до впливу часу, більшість дав ніх дерев'яних споруд не збереглася. Дерев'яна та мурована архітектура

Яскравими зразками дерев'яної архітектури XIX ст. є церква Преображення Господнього (с. Сухоліеи Київської обл.), Іосафівська церква (с. Бірки Волинської обл.). У першій половині XIX ст. в архітектурі утвердився новий ху дожній напрям — класицизм. Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд, типової для бароко (блакитний з білим і зо лотим), використанні античних ордерних форм. Дерев'яна та мурована архітектура

Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особ ливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Серед досягнень містобудування — площа Бог дана Хмельницького в Києві, Адама Міцкевича у Львові, забудова ву лиць Дерибасівської та Пушкінської в Одесі. Дерев'яна та мурована архітектура

Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симе трична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністра тивних приміщень. Прикладами такої забудови є Кругла площа у Пол таві (арх. А. Захаров), магістрат у Миколаєві (арх. І. Старов) та ін. Дерев'яна та мурована архітектура

У XIX ст. в Україні працювало багато українських, російських та іноземних скульпторів, творчість яких є цінним внеском в україн ську культуру. У мистецтві класицизму важливу роль відігравала монументаль на скульптура. Пам'ятник Рішельє (І. Мартос, арх. А. Меленський) в Одесі, Колона Слави (Ф. Щедрін, арх. Ж. Тома де Томон) у Полта ві, монументи князю Володимиру (П. Клодт, В. Демут-Малиновський, Скульптура

Чудові зразки скульптурного мистецтва за лишив відомий австрійський скульптор Гартман Вітвер. Визначні творіння майстра — чотири фон тани зі статуями персонажів із грецької міфо логії: Діани, Нептуна, Адоніса, Амфітрити — на площі Ринок та меморіальні скульптури на Лича-ківському кладовищі у Львові — вражають май стерністю виконання. Стриманістю і реалістичним трактуванням образів відрізняються твори Леоніда Позена. Най-відомішою пам'яткою монументальної скульптури є пам'ятник І. Котляревському з цікавими рельєфа ми на теми творів «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» у Полтаві. Станкові скульп тури митця відрізняються яскраво вираженими національними рисами. Значне місце у творчості Л. Позена посідала історична тематика, пов'язана з життям запорозьких козаків («Запорожець у роз відці», «Убитий запорожець»). Внутрішній світ лю дини розкривається в скульптурних портретах Г. Мясоєдова, М. Ярошенка, Є. Волкова. Скульптура

Наприкінці XVIII — початку XIX ст. поши рилось будівництво палацово-паркових комплек сів. Для палаців обиралися особливо мальовничі місця. Пишні панські садиби будували собі Розу-мовські, Скоропадські, Закревські — представни ки давніх родин козацької старшини, а згодом — і дворянські родини. Резиденції, які й досі викликають чималий подив та захоплення, розташовані в селах Верхів-ня (Житомирщина), Тростянець (Чернігівщина), Корсунь-Шевченківський (Черкащина), Хомутець (Полтавщина). Крім того, в Центральній Україні збереглися видатні шедеври садово-паркового мис тецтва доби класицизму (Умань, Біла Церква). Деякі маєтки перебувають, на жаль, у запустінні, як, приміром, Руде Село на Київщині. Іншим по щастило більше. Палацово-паркові комплекси

§17. Живопис. Тиражна графіка

З поширенням ідей просвітництва українське мистецтво набува ло світського характеру, оновлювалася система його художніх вираз них засобів. Ознаки класицизму найбільш повно проявилися в обра зотворчому мистецтві. У станковому живописі, зокрема у портретному жанрі, художники звільнилися від іконописної канонічності, у їхній творчості посилилася увага до індивідуальних рис людини, її зовніш ності, духовного життя. У вихованні художників велика роль належала Петербурзькій Академії мистецтв. У першій половині XIX ст. вона була єдиним центром, який давав художникам високу професійну підготовку. В Академії мистецтв училася більшість українських митців. Учнями К. Брюллова і П. Чистякова були І. Сошенко, Т. Шевченко, А. Мо-крицький та ін. Помітний слід в історії української культури залишила творчість видатного російського художника, колишнього кріпака В. Тропініна. Майже двадцять років він прожив в Україні на Поділлі і створив чу дову галерею портретів селян («Дівчина з Поділля», «Хлопчик із со кирою», «Українець», «Портрет подільського селянина»), краєвидів, жанрових сцен. Живопис

Реалістичну спрямованість мала творчість ви пускника Академії мистецтв Капітона Павлова. Саме він першим серед українських митців створив реалістичні образи людей праці («Тесляр»). Визначними постатями в пейзажному живо писі були І. Сошенко, М. Сажин, В. Штернберг. Картини Івана Сошенка відзначаються правдивіс тю передачі пейзажних мотивів. Він був хоро шим колористом, яскравим доказом є картина «Біля переправи через Дніпро», у якій художник вирішує складне завдання — передачу нічного пейзажу. На Україні працював і талановитий пей зажист Василь Штернберг. Для його пейзажів, написаних під час подорожей Україною,— «Ві тряки в степу», «Вид Подолу в Києві» — харак терна поетизація природи. Михайло Сажин виконав аквареллю і сепі єю низку краєвидів і архітектурних споруд Киє ва. Кращі твори: «Руїни Золотих Воріт у Києві», «Краєвид з Подолу», «Видубицький монастир», «Андріївський собор у Києві». Новий етап у розвитку українського образо творчого мистецтва пов'язаний із творчістю Тараса Григоровича Шевченка. Шевченко-художник обрав шлях реалістичного відображення життя. Він при діляв увагу темам, узятим з історії українського народу («Катерина», «Циганка-ворожка», «Селян ська родина»). Живопис

Найбільшого розквіту ткацтво досягло на початку XIX ст. В Укра їні виробляли скатертини, рушники та інші побутові речі. До декора тивного ткацтва належить виготовлення узорчастих полотен, тканин, що застосовувалися в інтер'єрі. Провідні осередки декоративного тка цтва були на Київщині (Переяслав, Богуслав, Обухів), Полтавщині (Ре-шетилівка, Золотоноша, Сорочинці), Чернігівщині (Дехтярі), заході України (Збараж, Перемишль, Микулинці, Золочів). Полотна ткали з льняної та конопляної пряжі різних сортів, а наприкінці XIX ст. почали ткати з фабричної пряжі. Візерунки тканин створювалися переплетенням ниток і мали встановлені з дав ніх часів назви — «окружки», «сосонки», «гречечка», «коропова луска». Виготовляли й узорчасті рядна поперечносмугастих компо зицій із нескладним геометричним орнаментом. У першій половині XIX ст. вироблялося багато різноманітних вовняних тканин для жіночого вбрання (запасок, фартухів, спідниць, плахт). Особливо славилися плахтами Київщина, Полтавщина. Ткацтво

Наприкінці XIX ст. особливо поширилося промислове виготовлення вишиваних виробів: соро чок, верхнього одягу, рушників, серветок тощо Вишивка

Орнаментальні мотиви, візерунки та кольо ри в кожній місцевості мали свої особливості. Композиції і спосіб вишивання подільських ви робів відрізняються від полтавських і київських. Полтавщина славилась орнаментами блакитних, сірих та зеленуватих тонів, а також вишивкою «білим по білому». Улюблені мотиви Київщини — грона винограду, гілочки калини та пишні кві ти, виконані червоними та чорними нитками на білому тлі. Подільські майстрині застосовували надзвичайно широку палітру кольорів, а основу орнаментів складали геометризовані рослинні й тва ринні мотиви. Вишивка