Презентація на тему:
Думи та історичні пісні 17-18 ст.

Думи та історичні пісні 17-18 ст. Виконала : Дудко А.Г.

Думи та історичні пісні Жанр думи притаманний лише українській національній культурі.Його появу дослідники пов*язують із козаччиною,оскільки основним мотивом дум була боротьба козаків за незалежність Батьківщини. Уже з 17-18 ст. історичні думи та пісні стали одним із найяскравіших явищ української народної музики. Безпосереднім джерелом виникнення дум стала традиція історичних пісень часів Київської держави,що прославляли князів,військові походи та інші історичні події. Залежно від змісту,думи умовно можна розподілити на цикли. Зокрема більша частина дум присвячена боротьбі з турецькими та польськими поневолювачами. Авторами дум були переважно учасники козацьких битв і походів,а виконували їх кобзарі, лірники,бандуристи речитативом у супроводі своїх інструментів. За обсягом думи більші,ніж історичні пісні,складніші за будовою та відзначаються молитовною формою.Початком думи є зачин,що вказує на місце або час дії.

Особливістюдумєтакожнеподільністьнастрофиінерівномірністьрядків. Рядки вдуміможутьбутийнезаримованими,алевиконуєтьсядумазавждизвиразнимритмом.ІванФранко назвавдумийісторичніпіснібезсмертнимипам’ятками,створенимигеніємсамого народу. Дума -розгорнутамузично-поетичнарозповідь-імпровізаціявсупроводімузичногоінструмента(зазвичайкобзи,ліри,бандуричиторбана)

Історичні пісні Історичні пісні, як і думи, присвячені конкретним історичним подіям, оспівуванню історичних осіб. Найдавнішими з них є пісні пов’язані з добою козаччини,зокрема-”Пісня про Байду”,що змальовує народного улюбленця Байду Вишневецького,який потрапив у неволю і зазнавши страшних катувань-не зрадив свою Батьківщину.

Упродовж віків залишається популярною історична пісня-марш,присвячена героям-гетьманам Петрові Дорошенкові та Петрові Сагайдачному,”Ой,на горі та женці жнуть”. Героями історичних пісень,як і героями дум,були Богдан Хмельницький,Максим Кривоніс,Іван Богун та інші історичні діячі. Історична пісня відрізняється від думи куплетною побудовою,римованими рядками та віршовим розміром. Історичні пісні — це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, чи відомій історичній постаті. Думи та історичні пісні є провідними жанрами українсько народної пісенної творчості.Їхні образи,захоплення українським історичним епосом знайшли своє втілення і в інших видах мистецтва.

ПЕТРО ДОРОШЕНКО, Богдан хмельницький,Петро сагайдачнй

Мистецтво кобзарів і лірників  Кобзарське мистецтво тісно пов’язане з історією народу.Воно завжди хвилювало тих,хто любить і цінує українську народну пісню,шанує високу духовність цього мистецтва. Зачатки кобзарства сягають глибокої давнини,і прототипами кобзарів вважають співців княжої доби. Протягом століть кобзарство зазнавало з м і н , у д о с к о н а л ю в а л о с я , о с у ч а с н ю в а л о с я , п о р о д ж у в а л о нові жанри. Але головним об’єднуючим фактором кобзарства завжди був музичний символ України –кобза. Кобзарі і лірники – українські народні співці й музики – з давніх-давен були носіями української с а м о с в і д о м о с т і , т в о р ц я м и , х р а н и т е л я м и і передавачами народної творчості у формі історичних пісень,дум,релігійних переспівів,а також казок і переказів,супроводжуваних грою на кобзі,лірі або бандурі.Своєю творчістю кобзарі утверджували дух українського народу.Вони зберігали й передавали наступним поколінням у найбільш доступній формі пісень-оповідань найважливіші знання про минуле.

Кобза- щипковий інструмент(подібний до середньовічної лютні)

Бандура - український національний струнно-щипковий музичний інструмент.Бандура поширилась в Україні з 15 ст. і побутувала поруч із кобзою до 18 ст.,коли майже зовсім витіснила її.З того часу бандуру іноді також називають кобзою.

Ліра - струнний смичковий музичний інструмент.Ліра в Україні поширилася переважно в 17 ст.Своєрідність будови цього інструменту сприяла легкому його освоєнню сліпими лірниками: за допомогою клавіш можна вкорочувати струну,а ручка,яку обертає музикант,механічно видобуває звуки.

Торбан - народний струнний щипковий музичний інструмент (30 — 40 струн). Був поширений з першої половини 18 до початку 20 століття в Україні, Польщі і Росії.