Презентація на тему:
Соціофілософські роздуми Льва Толстого про історію, особистість і народ у романі - епопеї "Війна і мир"

Мета : виявити причину виникнення соціальних та філософських роздумів автора; усвідомити ідеї роману для сьогодення; удосконалювати навички зв’язного усного мовлення та критичного мислення, спонукати учнів до самоаналізу, самопізнання, виховувати негативне ставлення до війни.

Через слово людина спілкується думкою, через мистецькі образи вона спілкується почуттям зі всіма людьми не тільки теперішнього, але минулого і майбутнього. Лев Толстой

а) Брейн - стормінг « Мозковий штурм» ( за змістом роману - епопеї «Війна і мир»)

хто відіграє головну роль в історії людства – геніальні особистості чи народи?

Роман Л. Толстого "Війна і мир" насичений: філософськими роздумами Про історію народ особистість Дискусія

Про що йдеться у філософських роздумах Л. Толстого в романі? Які історичні події змальовує автор? Яке в нього ставлення до них? Прочитайте. Як автор зображує народ у романі? Прочитайте. Хто такий Платон Каратаєв? Який вплив він має на П'єра Безухова?

Духовна сила, яку виявив російський народ у Вітчизняній війні 1812 року - це та сама сила, яка надихала діяльність Кутузова як талановитого російського полководця. Його було обрано головнокомандуючим «проти волі государя і згідно з волею народу». Саме тому, вважає Толстой, Кутузов зміг виконати свою велику історичну місію, бо кожна людина чогось варта не сама по собі, а лише тоді, коли вона — частина свого народу. Завдяки єднанню, високому патріотичному піднесенню і моральній силі російський народ здобув перемогу у війні.

«Думка народна» — головна ідея роману «Війна і мир». Толстой знав, що просте життя людей, з його «особистими» долями, перипетіями, радощами складають долю й історію країни. «Я намагався писати історію народу» - казав Толстой, народу у широкому розумінні цього слова. Тому «думка народна» відіграє для автора величезну роль, стверджує місце народу як вирішальної рушійної сили в історії.

« Дубинка народної війни»

Михаи л Илларио нович Голени щев-Куту зов (светле йший князь Голени щев-Куту зов-Смоле нский, 1745—1813) — прославленный русский полководец, генерал-фельдмаршал (с 1812), светлейший князь (с 1812). Герой Отечественной войны 1812 года, полный кавалер ордена Святого Георгия.

Кутузов — головнокомандуючий російською армією. Це реальна історична особа, талановитий російський воєначальник, який вмілим командуванням російськими військами, мудрою стратегією ведення війни зробив вирішальний внесок у перемогу Росії над Наполеоном. Таким його і змальовує Толстой на сторінках свого роману.

Вперше Кутузов з'являється як генерал, який командує однією з російських армій підчас воєнної кампанії 1805 року. Вже на цій війні у повній мірі виявляються його полководницькі задатки. Він, на відміну від інших генералів, з самого початку не схвалює цей похід російських військ, оскільки розуміє, що він приречений на провал. Коли все ж таки стало зрозуміло, що сутичок з французами не уникнути, Кутузов намагається обмежитись мінімальним числом військових операцій з тим, щоб зберегти сили і життя російських солдатів та офіцерів. Кутузов із зневагою ставиться до кар'єристів, "салонних" генералів, усіх тих, для кого армія — це святкові паради, престижні посади, можливість швидкого просування по службі.

Кутузов виступає проти насадження у російській армії модних тоді порядків німецької воєнної школи, через що Кутузова не люблять при дворі і в аристократичних салонах. Кульмінаційного злету полководницький геній Кутузова досягнув під час війни 1812 року, коли він був призначений головнокомандуючим усіма російськими військами. В цій війні Кутузов виявляє себе більш досвідченим і далекоглядним стратегом, аніж Наполеон.

Кутузов, на відміну від Наполеона, намагається зрозуміти внутрішню логіку війни, ті її закономірності, які непідвладні людині і розвиваються самі собою, на які не може вплинути навіть надзвичайно сильна воля, як вважає Наполеон, але, аналізуючи які, можна зайняти позицію, що спрямовуватиме цей об'єктивний хід подій на свою користь.

Як намагається довести у романі Толстой, не тільки патріотизм, але й і насамперед звичайна житейська мудрість, співвідношення особистих вольових прагнень з об'єктивними законами історичного розвитку, їх глибоке розуміння — забезпечили успіх полководницькій стратегії і тактиці Кутузова і, зрештою, стали запорукою його перемоги над ворогом.

Наполео н I Бонапа рт (итал. Napoleone Buonaparte, фр. Napoléon Bonaparte, 15 августа 1769, Аяччо, Корсика — 5 мая 1821, Лонгвуд, о. Святой Елены) — император Франции в 1804—1815 гг., французский полководец и государственный деятель, заложивший основы современного французского государства.

Наполеон — реальна історична особа, імператор Франції, який був надзвичайно популярним і авторитетним не лише серед своїх підданих, але й в усій Європі, незважаючи навіть на те, що вів проти неї війну. Причини цього успіху полягали у тому, що біографія Наполеона якнайкраще відповідала поширеному тоді у Європі романтичному ідеалу сильної, вольової особистості, піднесеної над масами, такої постаті, яка визначає і спрямовує своєю волею рух історії.

. Історична біографія Наполеона, дійсно, була знаменною, сповненою звитяжних перемог і карколомних злетів. Кар'єра Наполеона розпочалася після того, як він підтримав революційну владу Франції і зі зброєю в руках виступив на її захист. В 1799 році він фактично здійснив державний заколот і став імператором, якому була підпорядкована уся влада в країні.

В роки своєї революційної молодості Наполеон здійснив чимало героїчних вчинків. Один із них — битва при Арколі, згадує й князь Андрій — як взірець мужності і слави, до якої він сам спочатку прагне. Тоді, воюючи проти австрійців на території Італії, французи ніяк не могли здобути Ар-кольський міст. З прапором в руках (як і Волконський під час Аустерліцької битви) Наполеон повів за собою своїх солдатів, і оборонці мосту не витримали цієї навальної атаки

Втім, у романі Толстого образ Наполеона отримує діаметрально протилежну оцінку. Головне завдання, яке ставить перед собою автор, розкриваючи цей образ, спростувати той незаслужений, на його думку, ореол величі і генія, який приписують Наполеонові. За словами Н. Архіпової, "в подальшому розвитку подій Толстой розкриває в Наполеоні те, що неможливо було виправдати, і те, що, зрештою, призвело його до загибелі — аморальну, антилюдяну сутність бонапартизму.

Наполеон виступає як самонадіяна і самозакохана у свою велич людина. Толстой засуджує в імператорі властолюбство, індивідуалізм, прагнення слави. З ким би не розмовляв Наполеон, він завжди думав про те, що усе зроблене і сказане ним буде належати історії. З цих причин напередодні Бородінської битви імператор зауважує (для історії), що для нього ця кровопролитна битва — гра в шахи. Втім, під час Бородінської битви він уперше відчув, що фортуна йому зраджує. Коли французькі генерали заговорили про необхідність введення в бій підкріплення і запропонували скористатись для цього "старою гвардією", він опустив голову і довго мовчав, а потім відповів: "За три тисячі верст від Франції я не можу дозволити розгромити свою гвардію".

Наполеон байдужий до людських страждань: розглядаючи вбитих і поранених, він випробовує свою душевну силу. В романі Толстого Наполеон протиставлений Кутузову як людина, яка не розуміє об'єктивної логіки історії, яка вважає, що може нав'язати законам історії свою волю, і тому програє у протистоянні з генієм російського полководця і патріотичним духом російського народу. Письменник заперечує вирішальну роль історичних особистостей в історії взагалі.)

Ім’я Л.Толстого давно відоме усьому світові. Інтерес до його творчості не зникає і не зникне, тому що Толстой – це не лише письменник, це філософ, психолог, реаліст. Толстой – це великий урок.. Своєю творчістю він вчить нас, що краса виникає живою і виключно з правди, своїм життям він проголошує щирість, прямоту, цілеспрямованість, спокійний і постійний героїзм, він вчить, що треба бути правдивим і треба бути сильним…

Підготуватися до усного висловлювання на тему: « Як тлумачить письменник роль особистості в історії?»; написати есе: «Погляди Л.Толстого на війну»; прочитати короткий зміст роману « Анна Кареніна»