Презентація на тему:
Сальвадор Далі

Сальвадор Далі (* 11 травня 1904 р.— † 23 січня 1989 р.)

Повне ім'я: Сальвадор Доме нек Феліп Жасінт Далі і Доме нек, маркіз де Пуболь ісп. Salvador Domènec Felip Jacint Dalí i Domènech, Marqués de Dalí de Púbol іспанський художник, один з найвидатніших сюрреалістів ХХ століття.

Людина, життя і творчість якого спровокували в свій час справжні вибухи ентузіазму і обурення в суспільстві. Він став однією з найбільш ексцентричних фігур XX століття. Народжений 11 травня 1904, в Каталонії Сальвадор Далі дожив до похилого віку, (до 85 років), ставши сучасником багатьох змін у мистецтві та суспільстві. А часто - і причиною цих змін.

Дитинство: Талант Сальвадора до живопису проявився у досить юному віці. У чотири роки він, з дивними для такої маленької дитини стараннями, намагався малювати. Першу свою картину Далі намалював, коли йому було 6 років. Це був невеликий імпресіоністський пейзаж, написаний на дерев'яній дошці олійними фарбами. Талант генія рвався назовні.

Художник цілими днями просиджував у маленькій, спеціально виділеній йому кімнаті, малюючи картини. У містечку Фігерасі Далі брав уроки малюнка у професора Жоана Нуньєса. Серед улюблених картин юнака була композиція французького художника Міллє «Анжелюс», вечірня молитва про померлих.

Вже в 14 років годі було й сумніватися в здатності Далі до малювання. У шістнадцять років юнак почав викладати свої думки на папері. З цього часу живопис і література стали рівноцінними частинами його творчого життя. У 1919 році в саморобному виданні «Студіум» він публікує нариси про Веласкеса, Гойю, Ель Греко, Мікеланджело і Леонардо. Бере участь у студентських виступах, за що на добу потрапляє у в'язницю. На початку 20-х років Далі захоплювався роботами футуристів, але все-таки був сповнений рішучості створити власний стиль у живописі. У 1923 році за порушення дисципліни він був на рік відсторонений від занять в академії.

У цей період інтерес Далі був прикутий до витворів великого генія кубізму Пабло Пікассо. У його картинах того часу можна помітити вплив кубізму: Кубістичний автопортрет (1923) Портрет Луїса Буньюеля (1924)

У 1925 році з 14 по 27 листопада проходить перша персональна виставка його робіт у галереї Далмау. На цій виставці були 27 картин і 5 малюнків великого генія-початківця. Пляшка рому з сифоном (1924) Похмура гра (1929)

Школа живопису, у якій він навчався, поступово розчаровувала його і в 1926 році Далі виїхав до Парижу, намагаючись знайти там для себе щось до душі. Перші дні весни (1929) Великий мастурбатор (1929)

у 1929 році митець закохався в жінку — Олену Дьякову або Галу. У той час вона була дружиною письменника Поля Елюара, але стосунки її з чоловіком на той час вже були прохолодними. Саме ця жінка на все життя, що залишилося, стала музою, натхненням генія Далі.

У 1930 році картини Сальвадора Далі почали приносити йому популярність.. Постійність пам'яті (1931)

Незмінними темами його творінь були руйнування, тлінність, смерть та світ сексуальних переживань людини (вплив книг Зиґмунда Фрейда) Археологічний відгомін Осінній канібалізм (1936) «Анжелюса» Мілле (1935)

«М'яка конструкція з вареними бобами» написана у 1936 році напередодні початку громадянської війни в Іспанії.

Жирафа у вогні (1937)

Між 1936 і 1937 роками Сальвадор пише одну з найвідоміших картин «Метаморфоза Нарциса». Одночасно виходить його літературна праця під назвою «Метаморфози Нарциса. Параноїдна тема»

У 1937 році художник відвідує Італію з метою ознайомлення з живописом епохи Відродження. Далі у захваті від творів Відродження. У його власних роботах починає домінувати правильність людських пропорцій і інші риси академізму. Незважаючи на відхід від сюрреалізму, його картини, як і раніше наповнені сюрреалістичними фантазіями. Пізніше він (в кращих традиціях своєї зарозумілості і епатажності) приписує собі порятунок мистецтва від модерністської деградації, з чим пов'язує своє власне ім'я («Salvador» в перекладі з іспанської означає «Спаситель»).

Лебеді, які відображаються у слонах (1937)

Поява обличчя і вази з фруктами на березі моря (1938)

Далі в США: Після окупації Франції німцями в 1940 митець їде у США (Каліфорнію), де відкриває нову майстерню. Він живе разомз Галою з 1940 по 1948 роки. В американський період Далі приступив до циклу картин на релігійну тематику. Сам він говорив,що в католицькій релігії його полонила «рідкісна досконалість задуму». У 1949 році Далі навіть удостоївся аудієнції у Папи Римського Пія XII.

«Відкриття Америки Христофором Колумбом» (1959 рік)

Обличчя війни (1940) Невільницький ринок з появою невидимого бюста Вольтера (1940)

При цьому художник уважно стежив і за досягненнями науки. Він написав: Атомна Леда (1949)

У 1942 році Сальвадор Далі випускає белетризовану автобіографію «Таємне життя Сальвадора Далі, написане ним самим». Коли ця книга у 1942 році була видана, вона відразу викликала критику з боку преси і прихильників пуританського товариства. Його літературні спроби, як і художні твори, як правило, виявляються комерційно успішними.

Він співпрацює з Уолтом Діснеєм. Той пропонує Далі випробувати свій талант у кіно — мистецтво, яке в той час було овіяне ореолом чаклунства, чудес і широких можливостей. Але запропонований Сальвадором проект сюрреалістичного мультфільму Destino був визнаний комерційно недоцільним, і робота над ним була припинена. Далі працює з режисером Альфредом Хічкоком і малює декорації для сцени сну з фільму «Заворожений». Однак сцена увійшла в фільм дуже урізаною — знову ж таки з комерційних міркувань. Художнику , як правило, подобалася активна діяльність, і разом з Галою, яка постійно поруч з ним, він став відомий всім Сполученим Штатам Америки як король сучасного мистецтва. Далі також знайшов час, щоб написати роман «Приховані обличчя» про групу аристократів на порозі Другої Світової війни.

Сальвадор пише картину «Слони» (1948) Як згадував друг і довірена особа Сальвадора , Пітер Мур, Далі вважав слона своєю тотемною твариною.

Повернення до Іспанії з часом ностальгія за батьківщиною бере своє і в 1948 році він повертається в Іспанію. Перебуваючи у Порт Льїгаті Далі звертається у своїх творах до релігійно-фантастичної тематики. У 1953 році проходить велика ретроспективна виставка Сальвадора Далі в Римі. Христос святого Іоанна від Хреста (1951)

Розп'яття або Гіперкубічне тіло (1954)

На той час вже ніхто не міг сумніватися в геніальності великого художника. Його картини купувалися за величезні гроші шанувальниками та любителями розкоші. Величезні полотна, написані Далі в 60-х роках, оцінювалися у величезні суми. У багатьох мільйонерів вважалося шиком мати в колекції картини Сальвадора. Наприкінці 60-х років стосунки між Далі і Галою стали прохолодними. І на прохання Гали, Далі змушений купити їй замок, де вона багато часу проводила в товаристві молодих чоловіків. Подальші роки їхнього спільного життя нагадували собою жевріючі вуглинки.

Содомське самовдоволення Живий натюрморт (1956) невинної діви (1954)

Музей Далі У 1973 році у Фігуерасі був відкритий «Музей Далі». Цей незрівнянний сюрреалістичний витвір і нині приводить у захват відвідувачів. Музей є ретроспективою життя великого художника. Одну частину свого музею Сальвадор присвятив еротиці. Як він часто любив підкреслювати, «... еротика відрізняється від порнографії тим, що перше приносить всім щастя, а друге - лише невдачі»

Скульптура Далі Венера Мілоська з ящиками (1936)

Останні роки життя: Ближче до 80-х років у Далі почалися проблеми із здоров'ям. Лікарі підозрювали у нього хворобу Паркінсона. Ця хвороба колись стала смертельною для його батька. 10 червня 1982 року померла Гала. Хоча їхні стосунки не можна було назвати близькими, художник сприйняв її смерть як жахливий удар. Через сильне бажання бути поруч з її духом, Далі переїхав в замок Пубол, майже припинивши з'являтися у суспільстві. Попри це, його репутація зростала. У кінці 1983 року його настрій, як здавалося, трохи покращився. Він почав іноді прогулюватися по садку, писати картини. Але це тривало, на жаль, не довго. Старість брала верх над геніальним розумом.

30 серпня 1984 року в будинку Далі сталася пожежа. Він уже кілька днів був прикутий до ліжка, коли якимось чином воно загорілося. Можливо, причиною була несправна лампа, що стояла біля ліжка. Запалала вся кімната. Йому вдалося доповзти до дверей. Роберт Дешарне, який керував справами Далі протягом багатьох років, врятував його від смерті, витягши з палаючої кімнати. Опіки на тілі художника займали 18% шкіри. У лютому 1985 року стан його дещо покращився і він зміг дати інтерв'ю найбільшій іспанській газеті «Паїс». Але в листопаді 1988 року Сальвадора поклали в клініку з діагнозом «серцева недостатність». Серце Далі зупинилося 23 січня 1989 року. Його тіло забальзамували, на його прохання, і протягом тижня він лежав у музеї в Фігуерасі. Тисячі людей приїхали, щоб попрощатися з великим генієм. Сальвадора Далі поховали в центрі музею його імені під плитою, що немає жодних позначок.

Остання робота майстра: Хвіст ластівки (1983)

Цікаві факти: Дизайн Чупа-Чупса Енріке Бернат назвав свою карамель «Чупсом», і спочатку в неї було тільки сім смаків: полуниця, лимон, м'ята, апельсин, шоколад, кава із вершками та полуниця із вершками. Популярність «Чупса» росла, збільшувалась кількість карамелі, що випускалася, з'являлися нові смаки. Карамель вже не могла залишатися в початковій скромній обгортці, потрібно було придумати щось оригіналье, щоб «Чупс» впізнавали всі. Енріке Бернат звернувся до свого земляка, знаментого художника Сальвадора Далі з проханням намалювати щось таке, що буде добре запам'ятовуватися. Геніальний художник думав недовго і менше, ніж за годину накидав йому картинку, де була зображена ромашка «Чупа Чупс», котра в дещо зміненому вигляді сьогодні впізнавана як логотип «Чупа Чупс» у всіх куточках планети. Відмінністю нового логотипу було і його місцезнаходження: він був не збоку, а вгорі цукерки

Сальвадор дуже любив солодощі і в обмін на логотип компанії «Чупа-Чупс» вимагав не грошей, а коробку льодяників кожного дня.

У Далі, як у людини оригінальної, і домашній улюбленець був незвичайним. Він був дуже прив'язаний до свого екзотичного друга - гігінтського мурахоїда , вигулював його вуличками Парижу та навіть брав із собою на світські вечори.

Винаходи Далі: Спектральні окуляри-калейдоскоп, що змінюють реальне зображення. Це Далі придумав їх для автотуристів у разі, якщо пейзаж наводить нудьгу. Туфлі на ресорах, щоб насолоджуватися ходінням. Грим, що приховує тіні. Далі дійсно з ним експериментував, ретельно вивчаючи склад, яким користуються японські гейші. Фотомаски для репортерів. Пластикове крісло, що застигає у формі, відповідній до фігури людини, котра на нього сідає. Сукні з різноманітними анатомічними накладками, сконструйованими з точних розрахунків і в повній відповідності з ідеалом жіночої краси, народженим чоловічою еротичною уявою. Мабуть, єдиною не зовсім звичайною деталлю суконь Далі є додаткові груди, які потрібно причіплювати до спини. Далі вважав, що вони повинні були зробити переворот в моді. Накладні нігті з маленьким дзеркальцем у кожному з них. Прозорий манекен, всередину якого наливають воду і запускають рибок.