Презентація на тему:
"Заснування Гетьманщини"

Заснування Української козацької держави - Гетьманщини

Завдання уроку Визначити політичний та адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини; Визначити соціально – економічні зміни на українських землях в ході національно – визвольної війни; Встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, працювати з історичним матеріалом, аналізувати та узагальнювати його;

План вивчення Державна влада Гетьманщини. Адміністративно – територіальний устрій. Збройні сили. Фінансова та судова системи. Соціально – економічне життя Гетьманщини

Опорні поняття і дати Опорні поняття: Гетьманщина; універсал Опорні дати: 1649 р. – створення Української козацької держави

Актуалізація опорних знань Які найголовніші досягнення національно – визвольної війни 1648 – 1649 років можна виділити? Що таке автономія? Яке історичне значення Зборівського мирного договору? Яке найголовніше завдання постало перед Б.Хмельницьким після здобуття автономії?

Чому історики, оцінюючи роль Б.Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, що найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?

Назва держави Офіційна назва Української козацької держави – ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ. Неофіційно її називали ГЕТЬМАНЩИНОЮ ( на чолі держави знаходився гетьман). Сучасні історики називають її: УКРАЇНСЬКОЮ КОЗАЦЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ; ГЕТЬМАНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ

Територія держави Показати територію козацької України за Зборівським миром? З яких територій складалася територія козацької України? Яке місто стало столицею України? Яку модель політичного устрою козацької України могла бути взята за основу?

Політичний устрій Гетьманщини ГЕНЕРАЛЬНА ( військова ) РАДА найвищий законодавчий орган держави ГЕТЬМАН Генеральний уряд Старшинська рада військова, судова, адміністративна влада скликав Генеральну і старшинську ради видавав універсали брав участь у судочинстві керував фінансами здійснював зовнішню політику керував військом Генеральна старшина полковники Розглядали питання війни і миру; адміністративні, господарські, правові питання Генеральний писар Генеральні судді Генеральний обозний Генеральний підскарбій Генеральна старшина ( осавули, хорунжий, бунчужний, наказний гетьман )

Проаналізуйте на с.135 підручника уривок з наказу гетьмана Б.Хмельницького і визначте: Про які особливості влади гетьмана свідчить наведений уривок? Порівняйте текст наказу з висловлюванням Антона Ждановича, що “всі супроти гетьмана говорити не сміли; а хто б і промовив – той би живим не був”.

Адміністративно – територіальний устрій. Проаналізуйте текст підручника ( п.2 § 18) і визначте: Який принцип було покладено в основу адміністративно – територіального устрою держави? Скільки полків було створено ? Заповніть схему “Адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини” Адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини

“ А тепер у нас за ласкою Божою … тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. Боже дай, здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорозького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю” . Про які зміни в управлінні на українських землях повідомляє автор листа? З листа сотника Пилипа Уманця до севського воєводи ( початок 50-х років XVII століття)

Збройні сили. 16 полків сотня сотня сотня ПОЛК Збройні сили нараховували понад 100 тис. чоловік. Основа організації збройних сил – полково – сотенний територіальний принцип. Ядро збройних сил – реєстрове та запорозьке козацтво. Основу збройних сил становила піхота. Створення козацької кінноти та артилерії. Підрозділи – розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти. Забезпеченням армії займали спеціальні підрозділи. до 5 тис. чоловік

Фінансова та судова системи. Фінансова система: Гроші: польські, турецькі, московські. Джерела доходів: - земля; - плата за оренду; - загальні податки; - доходи від торгівлі. Генеральний суд полковий суд сотенний суд Міський суд Церковний суд

Соціально – економічне життя Гетьманщини Економічні: Ліквідація кріпацтва; Ліквідація магнатського та шляхетського землеволодіння; Ліквідація фільварково – панщинної системи господарювання; Зміцнення гетьманського та старшинського землеволодіння; Формування господарства фермерського типу Соціальні: Скасування шляхетсько – магнатського стану; Козацтво – привілейований стан українського суспільства; Продовження процесу показачення населення; Православ”я – державна релігія; Запровадження звичаєвого права, а в містах магдебурзького

Закріплення Чому історики, оцінюючи роль Б.Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, що найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?