Презентація на тему:
Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини

Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини Історія України, 8 клас

Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини Відновлення гетьманства 1750 р. По смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. вибори нового гетьмана України було заборонено, а вся влада в Гетьманщині була передана «Правлінню гетьманського уряду», який усіляко обмежував права козаків. Серед населення Гетьманщини зріло невдоволення. Сподівання на покращення становища були пов'язані зі сходженням на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни. Такі сподівання базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало українців, а Олексій Розумовський був її фаворитом. Уже скоро сподівання стали справджуватися. Зміни, що торкнулися Гетьманщини та Слобідської України, були зумовлені не лише особливими відносинами імператриці зі своїм оточенням. До цього підштовхували як зовнішні обставини (загроза війн з Османською імперією, Пруссією, адже українські землі були джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітання соціальної напруги. Уже 1742 р. було відновлено Київську митрополію. У 1743 р. скасовуються нововведення в Слобідській Україні.

Першим кроком нового генерал-губернатора було проведення в 1765—1767 рр. загальної ревізії земельної власності (Генеральний, або Рум'янцевський опис). Були переглянуті та впорядковані податки. Замінено натуральні повинності грошовим податком, сума якого сягнула 250 тис. крб на рік (у 1780 р. вона складала вже 2 млн крб). Щоб податки надходили регулярно, П. Рум'янцев намагався припинити селянські переходи. Він також налагодив регулярний поштовий зв'язок. Щоб збільшити кількісний склад козацького війська, він заборонив козакам ставати селянами чи міщанами. Він ліквідував виборність нижчої козацької старшини. Козаків позбавили традиційного суду. У той же час «для охорони народних прав» було запроваджено посади присяжних адвокатів при Колегії та Генеральному суді.

Цим самим було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині. 9 липня 1783 р. дійшла черга й до української армії: замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних карабінерських полків російської армії. Термін служби складав шість років. Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян. Правове становище українських станів зрівнювалося із загаль-норосійськими нормами. Щоб викорінити опозиційні настрої серед козацької старшини, у 1785 р. була видана «Грамота на права, воль-ності і переваги благородного російського дворянства», яка урівню-вала їх із правами російських дворян. Таким чином, на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозились до Петербурга. її адміністративно-територіальний устрій, судова система, соціальний склад були в основному уніфіковані з рештою регіонів Російської імперії. Як констатував П. Рум'янцев, доповідаючи Катерині II, що «давнина тут не залишила жодних слідів, як була керована Малоросія». В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.

Висновок: ■ На час гетьманування К. Розумовського (1750—1764 рр.) припадає останній період існування Гетьманщини у складі Російської імперії. ■ У 1764 р. імператриця Катерина II скасувала гетьманство, а протягом наступних 20 років, щоб не викликати заворушень, вона ліквідувала автономію Гетьманщини, Слобідської України, а також знищила Запорозьку Січ.